ККС ВС роз’яснив аспекти щодо скерування кримінального провадження з одного суду до іншого в умовах воєнного стану

Місцем закінчення досудового розслідування слід вважати місце вчинення прокурором необхідної дії.

На цьому акцентував Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 14 липня 2022 року у справі № 761/11819/2022, в якій представником обвинувачених ставилося питання про скерування кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Обставини справи

Захисник обвинувачених звернулася до ККС ВС із клопотанням про скерування кримінального провадження відносно трьох обвинувачених із Шевченківського районного суду м. Києва до Запорізького районного суду Запорізької області.

Клопотання обґрунтувала тим, що:

• обвинувальний акт надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва з порушенням правил підсудності, оскільки діяння, які інкримінуються обвинуваченим, вчинено на території Запорізького району Запорізької області;
• завершення досудового розслідування кримінальному провадженні відбулось в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Запоріжжя шляхом відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК та вручення обвинувального акта разом із реєстром;
• місцем перебування свідків, заявлених стороною обвинувачення, є Дніпропетровська та Запорізька області, більша частина речових доказів у справі – в Запорізькій області.

Касаційний кримінальний суд у складі ВС відмовив у задоволенні клопотання.

Нормативне регулювання:

• особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану врегульовано статтею 615 КПК України;
• згідно з частиною 9 цієї статті під час дії воєнного стану обвинувальні акти скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя — найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством;
• в аспекті застосування приписів частини 9 статті 615 КПК України щодо встановлення місця закінчення досудового розслідування необхідно брати до уваги положення глави 24 КПК України, які визначають поняття і форми закінчення досудового розслідування.
• Відповідно до положень частини 2 статті 283 КПК України, якими визначаються загальні положення закінчення досудового розслідування, прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1. закрити кримінальне провадження;
2. звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3. звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Висновок ВС

«Як випливає зі змісту наведеної норми, певну форму закінчення досудового розслідування законодавець пов’язує з дією, яку зобов’язаний вчинити саме прокурор, а тому місцем закінчення досудового розслідування слід вважати місце вчинення прокурором відповідної дії», — вказав ККС ВС.

ВС визнав безпідставним твердженням захисника про те, що завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні відбулось шляхом відкриття матеріалів в порядку статті 290 КПК України та врученням обвинувального акта разом із реєстром, а також про те, що підсудність вказаного провадження має визначатися за приписами статті 32 цього Кодексу.

Також суд нагадав, що чинний КПК України передбачає можливість проведення судового провадження в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, зокрема розташованого поза межами приміщення суду.

Тож ВС визнав непереконливими доводи захисника для передання кримінального провадження на розгляд іншого суду з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження.

Також читайте: Тривале нескасування арешту майна боржника в разі погашення боргу порушує його право на мирне володіння майном — КЦС ВС