ХVIІ форум АПУ «Розвиток ринку юридичних послуг»: як юридичний бізнес адаптувався до роботи в умовах війни — PRAVO.UA ХVIІ форум АПУ «Розвиток ринку юридичних послуг»: як юридичний бізнес адаптувався до роботи в умовах війни — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » ХVIІ форум АПУ «Розвиток ринку юридичних послуг»: як юридичний бізнес адаптувався до роботи в умовах війни

ХVIІ форум АПУ «Розвиток ринку юридичних послуг»: як юридичний бізнес адаптувався до роботи в умовах війни

  • 19.05.2023 17:00

18 травня ц.р. в Києві відбувся ХVIІ форум «Розвиток ринку юридичних послуг», організований Асоціацію правників України. Учасники заходу ділилися досвідом організації роботи в перші місяці повномасштабного вторгнення рф, аналізували реалії та перспективи розвитку нових військових сегментів юрринку, оцінювали перспективи відбудови України та євроінтеграційних процесів, зосереджували увагу на етнічних стандартах та етиці юридичного бізнесу, а також з’ясовували основні кадрові виклики юрбізнесу та їх вплив на діяльність українських юридичних фірм.

«Цей рік був складним для всіх, звісно. Але він показав, що наша професія може вижити, вона вижила. І навіть я можу сказати, що ми сталили кращими», – наголосила у своєму вітальному слові президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group Анна Огренчук.

Реалії воєнного часу

Про виклики та можливості розвитку під час війни розповіли:

  • Тетяна Тітаренко, керуюча партнерка LEGRANT;
  • Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»;
  • Ліна Немченко, партнерка Baker McKenzie;
  • Лаймонас Скібарка, керуючий партнер Sorainen.

Представник одеського юрринку Тетяна Тітаренко передовсім зосередилась на тенденціях у практиці морського права, важливості та викликах функціонування «зернового коридору» та ситуації в портовій галузі загалом.

Сергій Боярчуков поділився досвідом переналаштування бізнес-процесів під впливом війни. «Ми кардинально переродилися та перетворилися на зовсім іншу компанію з точки зору управління та внутрішніх процесів», — заявив пан Боярчуков. До початку вторгнення рф, за його словами, в компанії працювали 37 адвокатів, зараз — 31, а рівень завантаженості роботою досягає 150%.

Онлайн-виступ Ліни Немченко стосувався рішень, які приймалися в Baker McKenzie в перші місяці війни. Вона наголосила, що основним пріоритетом фірми були люди та клієнти. За її словами, було ухвалено рішення, що всім співробітникам принаймні на рік гарантується зарплата. Фірма нікого не звільняла. Таку стратегію Ліна Немченко назвала спрямованою на перспективу.

Керуючий партнер Sorainen Лаймонас Скібарка представив точку зору міжнародного юрбізнесу на юридичний ринок та вплив війни на роботу міжнародних юрфірм.  Він, зокрема, розповів про підтримку українців, вихід юрфірм із рф та відмову від російських клієнтів, а також прокоментував передумови виходу міжнародних юрфірм на український ринок.

Перспективи військової юстиції

Сесію, присвячену розвитку військового права, відкрило відеоінтерв’ю Юджина Салівана, колишнього старшого судді військового апеляційного суду США. Він розповів, як функціонує система військової юстиції в США, а також як модель військового правосуддя могла би бути корисною та прийнятною для України.

На його думку, слід орієнтуватись на американську та британську системи військових судів та системи, які їх наслідують. За словами пана Салівана, він буде радий співпрацювати з Україною для створення належної системи.

«Ваша країна зобов’язана забезпечити справедливу правову систему для всіх – не лише для цивільних, але й для військових вашої країни. Дуже важливо, щоб вони мали окрему справедливу систему правосуддя», – заявив Юджин Саліван.

Далі учасники дискусії, яку модерував Андрій Романчук, керуючий партнер MORIS, віцепрезидент АПУ, обговорили перспективи створення повноцінної системи військової юстиції в Україні, найбільш поширені військові кримінальні правопорушення воєнного часу, виклики під час наданя правової допомоги військовим.

Своїми думками з учасниками форуму поділилися:

  • Ганна Маляр, заступниця міністра оборони України;
  • Сергій Наєв, генерал-лейтенант, командувач Об’єднаних сил ЗСУ, Герой України;
  • Володимир Гуцол, начальник Військової служби правопорядку у ЗСУ, бригадний генерал;
  • Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm, голова Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України.

Сергій Наєв, командувач Об’єднаних сил ЗСУ, говорив про підготовку військових та оперативну майстерність. Він, зокрема, зазначив, що для того, щоб стати військовим начальником, потрібно пройти певний шлях, здобути спеціальні знання як у первинному навчальному закладі, так і надалі в Національному університеті оборони України. А говорячи про оперативне мистецтво, він пояснив, що це галузь військової науки, яка вивчає теорію і практику проведення військових операцій — одночасних або послідовних ударів, маневрів і боїв загальновійськових та інших бригад, які проводяться за єдиним задумом і планом на визначеній території за певний проміжок часу. Водночас можлива варіативність, наприклад, розвідка надає щонайменше три варіанти  ймовірного характеру дій противника, і надалі необхідно вибрати з них один, найбільш якісний, замисел.

На думку Сергія Наєва, без спеціальних знань цивільній особі буде досить важко правильно, адекватно і юридично вірно оцінити дії військового.

Ганна Маляр, відповідаючи на запитання про спеціальні органи військової юстиції, зазначила, що цивільний юрист не може зіставити права людини та завдання держави: «Ми, юристи, мислимо іншими цінностями. Нас із першого курсу вчать, що права, рівність людей, можливості людей… що людина — це взагалі центр нашого правового всесвіту, що ми довкола цього центру працюємо, а сенс більшою мірою збігається до того, щоб людина ці права могла реалізувати». Для військового ж первинною цінністю є збереження держави. Відповідно, щоб військо це робило злагоджено, є підхід до прав і свобод, який звичайним людям здається «недемократичним».

«Важливо цивільним людям зрозуміти, що це не просто рішення правосуддя, не просто підхід до людського життя, а це питання обороноздатності держави зараз, під час війни», – наголосила Ганна Маляр.

Ліквідацію військових судів вона при цьому назвала диверсією проти України. А майбутня система військової юстиції, за її словами, має включати не лише суди і прокуратуру, але і військових адвокатів.

Володимир Гуцол, говорячи про правопорядок і дисципліну у війську, наголосив, що їх стан є контрольованим і дає змогу забезпечити виконання завдань ЗСУ. «Основні зусилля спрямовані на профілактику загальних правопорушень, запобігання та виявлення кримінальних правопорушень», — заявив начальник Військової служби правопорядку у ЗСУ. Він також розповів про правопорушення, поширення яких спричинено вторгненням рф, та проблемні питання їх доказування.

Євген Грушовець, коментуючи виклики й перспективи військової юстиції, був солідарний з іншими доповідачами, що вона потрібна: «Повинні бути судді, які мають відповідний досвід. Повинні бути військові прокурори. А от щодо військових адвокатів – до кінця не впевнений».

Курс на відновлення

Анна Бабич, виконавча партнерка AEQUO, членкиня правління АПУ, відкриваючи на правах модератора сесію, присвячену актуальним питанням відбудови України та євроінтеграції, зауважила, що перед нашою країною стоїть доволі непросте завдання, адже втрати ВВП оцінюються в 30%, і щоби повернутися на довоєнний рівень, може знадобитися понад 10 років. Водночас вона звернула увагу, що акцент слід робити на побудові нових виробництв, а не на відбудові та модернізації застарілих технологій.

Марина Денисюк, старша проєктна менеджерка Офісу реформ Кабінету Міністрів України, керівниця групи з координації та підготовки проєкту Плану відновлення України, розповіла про деякі аспекти цього плану, зосередившись, зокрема, на основних пріоритетах уряду в контексті створення нової економічної моделі України, яка забезпечить зростання ВВП.

Про євроінтеграційні реформи, їх аналітичну та юридичну підтримку говорила Анна Артеменко, керівниця Офісу підтримки адаптації законодавства України до положень права ЄС. Вона, зокрема, розповіла про особливості формування та ухвалення євроінтеграційних законопроєктів, а також про дорожню карту вступу до ЄС, яка складається з шести основних кластерів.

Точку зору юридичного бізнесу презентували Себастьян Лоусон, партнер Freshfields Bruckhaus Deringer, та Ілля Ткачук, старший партнер INTEGRITES. Себастьян Лоусон прокоментував нюанси залучення інвестицій для повоєнної відбудови та розповів про деякі програми міжнародної підтримки України. Ілля Ткачук звернув увагу на залучення приватних інвестиції до відновлення України, прокоментувавши, зокрема, проблемні моменти, які наразі стримують інвесторів.

Етичність і транспарентність

Роботу форуму продовжило обговорення етичних стандартів юридичної професії та прозорості ведення юридичного бізнесу. Модерував обговорення Микола Стеценко, керуючий партнер AVELLUM.

Ольга Ворожбит, партнерка Kinstellar, презентувала напрацювання робочої групи з підготовки нового Кодексу професійної етики правника. Серед актуальних питань, які турбують юристів-практиків, вона, зокрема, виділила конфлікт інтересів та його прояви в різних ситуаціях. Крім того, врегулювання потребують такі аспекти юрбізнесу, як: конфіденційність інформації, інформаційні витоки, агресивні практики залучення клієнта, введення клієнтів в оману, надання рекомендації та винагорода за такі рекомендації (referral fee). Доповідачка зазначила, що пропоновані правила передбачають більш широке регулювання порівняно, наприклад, із правилами адвокатської етики.

«Це нормальні правила гри, які більшістю і так виконуються. Вони просто будуть кодексовані та узагальнені. І я дуже сподіваюся, що вони будуть для юристів опорою в моменти сумнівів», — зазначила Ольга Ворожбит.

Назар Чернявський, партнер Sayenko Kharenko, та Олексій Дідковський, cпівкеруючий партнер Asters, поділилися своїм баченням підходів юрфірм до розкриття окремих параметрів своєї діяльності. Зокрема, вони звернули увагу, що в нинішніх умовах більшість фінансових показників доступні публічно. Водночас інтерес представляє також питання структурування юрфірми, кількості юристів та конфліктів інтересів, зокрема під час переходів юристів з/в держсектор. А за підсумками інтерактивного голосування в залі більшість присутніх підтримали можливість розкриття таких показників, як сукупний дохід (оборот), кількість юристів та кількість сплачених податків.

Кадрові виклики

Завершальна сесія форуму була присвячена основному активу — людському ресурсу. Учасники дискусії, яку модерувала Ірина Нікітіна, стратегічна радниця юридичних партнерств, прокоментували окремі результати дослідження LegalTalents.Report (опитування юристів, що мають досвід роботи/стажування за кордоном), а також поділилися думками щодо кадрової ситуації на юрринку, зміни структури попиту на послуги, викликів, пов’язаних із  виїздом юридичних кадрів за кордон і внутрішньою релокацією, та практичних шляхів вирішення кадрових проблем у сьогоднішніх умовах.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA