Видавництво 
Х Щорічний форум юрисконсультів продовжує роботу. Про реалії роботи юридичних департаментів та зміщення пріоритетів під час війни розповіли:
- Світлана Романова, директор із правового забезпечення ТОВ «Метінвест холдинг»;
- Мирослав Гнидка, директор юридичного департаменту, керівник проєктів ГК MERX;
- Ольга Лук’янова, керівник юридичного департаменту, комплаєнс-офіцер ГК «Хенкель в Україні»;
- Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта»;
- Людмила Ліневич, головний юрисконсульт ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО»;
- Юліана Ревюк, інспектор, координатор хелплайну Ради бізнес-омбудсмена;
- Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.
Модерував обговорення Євген Сміюха, керуючий партнер Dynasty Law & Investment.
«24 лютого змінило все або майже все: змінило країну, змінило нас, змінило бізнес-ландшафт, змінило правовідносини. Всі ці зміни вплинули на нашу професійну діяльність», — зазначив модератор, відкриваючи обговорення.
Зміщення пріоритетів
Світлана Романова розповіла про організацію та переформатування юридичної служби групи “Ментінвест” під час війни.
Серед основних викликів юрслужби вона назвала забезпечення стійкості бізнесу та супровід нового напряму — гуманітарної допомоги, допомоги військовим та благодійності.
«На зміни треба реагувати змінами. Це єдина формула виживання», — наголосила пані Романова та розповіла про зміни в структурі юрслужби “Метінвесту”. На заміну регіональним центрам прийшла єдина структура, яка працює в єдиному «віртуальному» центрі.
«Ми не можемо бути розділені в той час, коли вся країна об’єднується», — переконана Світлана Романова. В практичному сенсі це означає, зокрема, абсолютну стандартизацію юридичного супроводу групи, покращення впровадження диджитал-інструментів у роботі юрслужби, підвищення швидкості роботи.
Мирослав Гнидка говорив про виклики для керівника юридичної служби в нових умовах.
Першим викликом він назвав роботу зі своїм колективом, забезпечення підтримки колег. Він нагадав про невизначеність на ринку нерухомості в перші місяці війни, розповів про відстоювання інтересів працівників перед акціонерами та збереження колективу.
«Ми вирішили не просто виживати, але й розвиватися, — зазначив Мирослав Гнидка. — Усі будівельні проєкти відновилися з травня, продовжується будівництво, компанія намагається розширятися, наскільки це можливо». За його спостереженнями, це стало хорошим мотиватором і для співробітників юрслужби.
Доповідач також прокоментував зміни в тих проєктах, які супроводжуються юристами: перехід від купівлі бізнес-центів до постачань генераторного обладнання, активізація роботи над санаційними провадженнями, допомога ЗСУ (зокрема щодо надання нерухомості) тощо.
«Нам потрібно вже і зараз працювати, робити все для перемоги, розвиватися, адже кожна криза — це нові можливості. Нам потрібно щодня боротися передовсім із собою», — закликав Мирослав Гнидка.
Хелплайн для бізнесу
Юліана Ревюк, інспектор, координатор хелплайну Ради бізнес-омбудсмена, зосередилася на змінах у форматах роботи Ради бізнес-омбудсмена в умовах війни.
«Хоч би які з’являються виклики та обставини, є деякі виклики, які не змінилися навіть із початком повномасштабної агресії. Це скарги на дії чи бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування», — зазначив Євген Сміюха, анонсуючи її виступ.
Юліана Ревюк звернула увагу, що попередній формат роботи Ради виявився неприйнятним в умовах війни. Потрібно було забезпечити швидкість та ефективність роботи з мінімальною кількість бюрократичних процедур, але із високими стандартами якості та доброчесністю під час розгляду скарг. Рішення було знайдено із запуском лінії підтримки бізнесу. В нових умовах час розгляду прийнятності скарги скоротився до 48 годин. Тематика скарг була дуже різною та динамічно змінювалася — трудові питання та мобілізація, релокація бізнесу, логістика, валютне регулювання та критичний імпорт. Водночас було запущено сервіс консультування бізнесу, чого Рада не здійснювала до війни.
«Ми вже розглянули понад 600 скарг. Цей формат підтвердив свою ефективність. Проте він фактично вже себе вичерпав», — зазначила Юліана Ревюк. Водночас перезапуск роботи Ради бізнес-омбудсмена відбуватиметься із врахуванням позитивних напрацювань воєнного часу.
Регуляторний ландшафт
Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», проаналізував воєнні зміни законодавчого поля — які можливості та виклики вони створюють для українського бізнесу. Він, зокрема, прокоментував передумови та нюанси врегулювання роботи Укрпошти в умовах війни. А також розповів про організацію законотворчого процесу в перші місяці війни: «Погодження змін до НПА, виявляється, може відбуватися дуже оперативно». Проте, за словами пана Бєлікова, поступово відбулося повернення до звичних процедур погодження.
Керівник юрслужби Укрпошти також прокоментував зміни до законодавства про акціонерні товариства, наголосивши на необхідності забезпечення не лише швидкості законодавчих змін, але і їх якості.
Практичні рекомендації
Людмила Ліневич, головний юрисконсульт ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО», зосередилася на питанні мінімізації юридичних ризиків у разі ведення бізнесу з контрагентами з рф і рб та підсанкційними особами. Вона, зокрема, звернула увагу на критерії пов’язаності особи з росією та прокоментувала окремі нюанси щодо:
- заборон окремих дій;
- заборон у сфері валютних операцій;
- кримінально-правових ризиків;
- ризиків вилучення майна.
На продовження свого виступу Людмила Ліневич дала низку рекомендації компаніям, які планують чи вимушені продовжувати співпрацю з неблагонадійними контрагентами, щодо мінімізації можливих юридичних ризиків. Вона закликала навіть у тих випадках, коли операції можуть проводитися, зважати передовсім на репутаційні, іміджеві та загальнолюдські наслідки.
Обговорення практичних нюансів роботи юристів продовжив виступ Ольги Лук’янової, керівника юридичного департаменту, комплаєнс-офіцера ГК «Хенкель в Україні». Вона поділилася досвідом вжиття заходів для уникнення звинувачень у колабораціонізмі у випадку розташування активів компанії на окупованій території. Зокрема, в компанії були прийняті рішення про призупинення виробництва на відповідних об’єктах та було повідомлено про це всіх контрагентів. Відповідну інформацію також було поширено в ЗМІ.
Ольга Лук’янова поділилася досвідом фіксування збитків, які було завдано компанії внаслідок військового вторгнення росії в Україну. Зокрема, було підготовлені заяви до правоохоронних органів, кваліфіковано відповідні дії як крадіжку, протидію законній господарській діяльності та самоуправство. Паралельно були подані заяви до обласних військових адміністрацій щодо попередньої оцінки шкоди та збитків і було здійснено самостійний розрахунок зазнаних збитків.
Про актуальну практичну проблему — внесення відомостей до ЄРДР без прийняття податкового повідомлення-рішення учасникам форуму розповів Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР». Він детально проаналізував нюанси кваліфікації злочину за статтею 212 КК України, повноваження контролювальних органів та права платника податків щодо оскарження ППР.
«Якщо платник сам не визначив своє зобов’язання зі сплати податку та наразі узгоджене ППР відсутнє, то у платника не виникає обов’язку сплати податку. Тобто дії платника не утворюють складу злочину, передбаченого статтею 212 КК України. Жодні аналітичні довідки чи висновки експертів не можуть замінити узгоджене ППР», — наголосив Семен Ханін.
Завантажується ...
