КАС ВС застосував презумпцію правомірності рішень платника податків у спорі щодо застосування ставки акцизного податку

Визначення ставки акцизного податку здійснюється за кодом та описом товару згідно з УКТ ЗЕД. Якщо відповідний код міститься у двох рядках таблиці ставок акцизного податку , превалюючим є саме опис товару (продукції).

На це вказав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 квітня 2022 року у справі № 1.380.2019.005537.

У цій справі суди застосували презумпцію правомірності рішень платника податків, який обрав нижчу ставку акцизного податку при імпортуванні товару.

Обставини справи

Товариство оскаржило до суду відмову митниці в прийнятті митних декларацій, митному оформленні імпортованого товару, транспортних засобів комерційного призначення.

Відмова мотивована тим, що господарське товариство занизило ставку акцизного податку за ввезення алкогольних напоїв.

Обґрунтовуючи позовні вимоги підприємство зазначило, що товар, для якого ним визначено код УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, згадується в двох різних колонках таблиці ставок акцизного податку:

• 11,65 грн за 1 л (вина ігристі та вина газовані, зброджені напої);
• 8,02 грн за 1 л (суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв).

Тож нижча ставка визначена правомірно, оскільки імпортований товар є сумішшю на основі заброджених напоїв.

Проте митниця вважала, що підлягає застосування ставки податку 11,65 грн, оскільки менша ставка  застосовується виключно до товарів згідно з кодом УКТ ЗЕД 2206 «в іншому місці не зазначеному».

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС визнала правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову.

Нормативне обґрунтування

Презумпція правомірності рішень платника податків

• ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачає принцип презумпції правомірності рішень платника податків, суть якого зводиться до того, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Презумпція сформульована як принцип у ст. 4 ПК України (п. 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності.
• Для застосування презумпції необхідно й достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.
• Цим положенням закону охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов’язок вибору визначеного нею варіанта поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанта поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Принцип правової визначеності

• ВС також вказав, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання зумовлює виникнення в позивача стану правової невизначеності.
• Отже, принцип правової визначеності має застосовуватися не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Висновки ВС

ВС вказав, що фактично положення підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України відсилають для цілей визначення ставки податку до коду та опису товару згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому в разі якщо відповідний код міститься у двох рядках таблиці, превалюючим є саме опис товару (продукції).

Суди попередніх інстанцій встановили, що найбільш точний опис цього товару для цілей оподаткування акцизним податком – це саме інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22 відсотки об’ємних одиниць етилового спирту.

ВС визнав обґрунтованим висновок судів про правильність визначення позивачем ставки акцизного податку за імпортований товар відповідно до товарної підкатегорії за кодом УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, з огляду на те, що акцизний податок за ставкою 8,02 грн за 1 л підлягає застосуванню, якщо такі інші зброджені напої без додання етилового спирту в іншому місці не зазначені.

Також знайомтесь з оглядом основних правових висновків у цивільних справах об’єднаної палати КЦС ВС