КАС ВС замість ВККС узаконив рішення про відповідність судді займаній посаді

«Враховуючи неутворення протягом тривалого часу нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) у встановленому чинним законодавством порядку та задля ефективного захисту порушеного права судді Вінницького окружного адміністративного суду Суд вважає за можливе визнати, що наразі відсутні підстави для застосування положення підп. 4.10.8 п. 4.10 розділу ІV Регламенту ВККС щодо набрання чинності рішенням Комісії тільки після його підтримання не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 9901/577/19 (рішення від 7 грудня 2020 року).

Колегія суддів КАС ВС вважає за можливе визнати рішення ВККС від 24 квітня 2019 року №123/ко-19 про відповідність судді Вінницького окружного адміністративного суду займаній посаді таким, що набрало чинності з 9 вересня 2019 року – дня набрання чинності судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року у справі №120/1949/19-а, яким скасовано висновок Громадської ради доброчесності (ГРД) про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини справи

За результатами кваліфікаційного оцінювання позивача було визнано таким, що відповідає займаній посаді, а також було вказано, що рішення ВККС набере чинності в порядку, визначеному підп. 4.10.8 п. 4.10 розділу IV Регламенту.

Щодо судді-позивача існував висновок ГРД, але він був залишений ВККС без розгляду, адже документ було надіслано з порушенням строку подання висновку до Комісії – в день проведення співбесіди, а не за 10 робочих днів. ВККС констатувала, що висновок ГРД складено та подано без дотримання вимог пп.4.10.1, 4.10.3 п. 4.10 розділу IV Регламенту. Згодом такі зміни до Регламенту було визнано судом протиправними та скасовано (справа № 9901/460/18).

В іншій справі ВС робить такий висновок: «Необхідність підтвердження рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді закон пов`язує із самим тільки фактом негативного висновку ГРД, який у часі був поданий до моменту ухвалення колегією ВККС позитивного для судді рішення» (Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.07.2020 № 9901/489/19).

Як наголошує КАС ВС, що у справі, яка розглядалася Великою Палатою Верховного Суду, висновок ГРД було подано з порушенням строків, але, на відміну від справи, що розглядається, негативний висновок ГРД не було скасовано в судовому порядку (рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року у справі № 120/1949/19-а).

«Відповідно, висновок ГРД у цій справі був наявний на момент прийняття рішення про відповідність судді займаній посаді. Але Суд враховує, що в судовому рішенні у справі № 120/1949/19-а було встановлено обставини, які свідчать про відсутність фактів та які стали основою для висновку ГРД», – констатує КАС ВС.

Висновки

Законодавець не визначив скасування висновку ГРД як підставу для незастосування наведеної процедури набрання чинності рішенням ВККС України про відповідність судді займаній посаді.

Зазначена прогалина в законодавстві, звертає увагу Суд, є правовою невизначеністю, що призводить до порушення прав позивача в частині визнання його таким, що пройшов кваліфікаційне оцінювання судді. Правові прогалини, що існують в нормативно-правових актах, певною мірою можливо заповнити в процесі застосування закону.

«Відповідно до рішення ВККС від 24 квітня 2019 року позивач пройшов кваліфікаційне оцінювання та визнаний таким, що відповідає займаній посаді, і Суд не вирішує питання щодо проходження позивачем кваліфікаційного оцінювання чи встановлення його результатів. Однак саме рішення до теперішнього часу не набрало законної сили саме через те, що не було проведено пленарне засідання Комісії відповідно до підп. 4.10.8 п. 4.10 розділу ІV Регламенту ВККС. При цьому наразі новий склад ВККС України не сформовано, через що питання, що є предметом цієї справи, залишатиметься для позивача невирішеним протягом невизначеного часу», – обґрунтовує своє рішення КАС ВС.