КАС ВС пояснив, у чому полягає «подвійне» притягнення до відповідальності, яке забороняє ст. 61 Конституції України

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду пояснив, як варто застосовувати положення про  заборону саме «подвійного» притягнення до відповідальності відповідно до ст. 61 Конституції України.

Суть справи

Особа звернулася до суду з позовом до управління Держпраці, в якому просила скасувати постанову відповідача про накладення на неї штрафу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувану постанову прийнято з порушенням вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.  Водночас cуд постановою від 16.01.2020 у справі № 342/1519/19 визнав позивачку винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП та наклав на неї штраф. Позивачка вважає, що постановою від 03.01.2020 її вдруге притягнуто до того самого виду відповідальності та за те саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме порушення.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови Управління Держпраці  не порушило вимоги Конституції, оскільки постанову було прийнято 03.01.2020, тобто швидше ніж суд ухвалив рішення про притягнення позивачки до відповідальності.

Висновок КАС ВС (постанова від 19 березня 2021 року № 300/195/20)

Верховний Суд  дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги позивачки з таких підстав.

Суд не погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки оскаржувану постанову було прийнято 03.01.2020, тобто швидше ніж суд ухвалив рішення у справі № 342/1519/19, то повторним притягненням до одного виду відповідальності за те саме правопорушення можна вважати ухвалення постанови від 16.01.2020.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Цією конституційною нормою встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності. Застосування зазначеного конституційного положення не залежить від того, за яким рішенням особу було притягнуто до відповідальності раніше.

Підхід, застосований судами першої та апеляційної інстанції, в контексті обставин цієї справи призвів до того, що позивачку фактично притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за одне й те саме порушення двічі.

Крім того, об’єднана палата Верховного Суду під час розгляду справи № 260/1743/19 за схожих правовідносин у постанові від 22.12.2020 дійшла висновку, що в умовах одночасного застосування санкцій до фізичної особи – підприємця за статтею 265 КЗпП України та статтею 41 КУпАП має місце подвійне застосування щодо однієї і тієї самої особи двох штрафних каральних заходів. Це є не лише непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи, але й ставить у нерівне правове становище в разі вчинення аналогічного правопорушення у діяльності юридичну особу та фізичну особу – підприємця не на користь останнього.

Розмежування статусу фізичної особи та фізичної особи – підприємця не зумовлює можливостей відходу від цих висновків, оскільки в обидвох випадках каральна мета відповідальності реалізується щодо єдиного суб’єкта права – фізичної особи, яка з метою законного здійснення господарської діяльності отримує додатковий правовий статус.

Фізична особа – підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.