Карантин: банкрутство фізосіб

Впровадження карантину на всій території України внесло  корективи не тільки у повсякденне життя українців, а й в роботу багатьох органів державної  влади. Не став виключенням і суд.

Карантин з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено  постановою Кабінету Міністрів України № 211.

Судова влада

Рада суддів України рекомендувала судам  на період карантину встановити особливий режим роботи. Суди роз’яснюють громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції. Судовий розгляд  по можливості здійснюється без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Рада суддів України також  рекомендує громадянам та іншим особам,  всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційними засобами зв’язку. Учасникам судових засідань рекомендовано подавати до суду заяви про розгляд справ за їх відсутності за наявними в справі матеріалами.

Як показує практика, переважна більшість судових засідань відкладається, враховуючи обмеження, які встановлюються держаною на період дії карантину.

Справи про неплатоспроможність фізичних осіб

Цікавими в цьому контексті є перспективи розгляду  справ про неплатоспроможність фізичних осіб.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень від часу виникнення законної можливості звільнення фізичних осіб від боргів та станом на 08.04.2020  було відкрито 47 проваджень у справі про   неплатоспроможність фізичних осіб. Разом з тим, звернень до суду з такими заявами було значно більше, адже 29 заяв було залишено без руху, 8 залишено без розгляду та 2 заяви були відкликані заявниками.

Як можемо бачити, кількість заяв про так зване банкрутство фізичних осіб не є великою, як  прогнозували розробники Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КзПБ). При цьому, враховуючи вплив карантинних заходів, прогнозуємо, що  кількість таких заяв саме  на час дії карантину зростати не буде.

Неплатоспроможність фізичних осіб під час карантину

У зв’язку з карантином для учасників справи про неплатоспроможність фізичної особи,  виникатиме  низка проблем.

По-перше, невизначеність в часі щодо вирішення питання про прийняття заяви про неплатоспроможність до розгляду у разі звернення з такою заявою до суду. Так, деякі судді відкладають розгляд заяви фізичних осіб  про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без визначення конкретної дати відкладення, тобто навіть не відкривають провадження.

По-друге,  відтермінування розгляду вже порушеної справи про неплатоспроможність на строк дії карантину, тобто на даний час до 24.04.2020, а далі – можливо і на більший строк.  Як приклад, можна навести відкладення деякими суддями розгляду справи про неплатоспроможність на строк до законодавчого врегулювання процесуальних питань щодо можливості розгляду судом справ у період дії карантину.

По-третє, можуть виникати проблеми у збиранні документів, що мають додаватись разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відповідно до п. 10 ч.3 ст. 116  КзПБ  до такої заяви  додаються, зокрема,  відомості про роботодавця (роботодавців) боржника. Уявляється, що це повинна бути  довідка з місця роботи заявника.

Проте,  у зв’язку зі змінами у роботі багатьох підприємств,  викликаних  постановою Кабінету Міністрів України № 211, яка   до 24.04.2020 забороняє роботу суб’єктів господарювання, що передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення за певним виключенням, можливість отримання довідок про місце роботи та підтвердження відомостей про роботодавця є досить низькою.

Таким чином, фізичні особи, що працюють у зазначених сферах, не зможуть отримати відповідні довідки, у зв’язку з забороною роботи їх працедавців, та  подати їх до суду. Це матиме наслідком залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху, а у разі неподання у встановлений судом строк – повернення без розгляду.

Застосування змін Господарського процесуального кодексу

Вихід із вказаної ситуації можливий у разі розповсюдження дії норм Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) до процедури відновлення платоспроможності фізичної особи, встановленої КзПБ.

Так, ч. 1 ст 2 КзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється  КзПБ,  ГПК  України, іншими законами України. Разом з тим, провадження у справах про неплатоспроможність боржника –  фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному КзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених  Книгою четвертою Кодексу «Відновлення платоспроможності фізичної особи» (ч. 1 ст 113 КзПБ).

Це означає, що суд також може керуватись нормами ГПК при проведенні процедури банкрутства та процедури відновлення платоспроможності фізичної особи.

І тут слід звернути увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким ГПК України був доповнений положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах запровадження карантинних заходів.

Так, процесуальні строки, зокрема, строки судового розгляду справи,  апеляційного, касаційного оскарження, продовжуються на час дії карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню COVID-19.

Отже,  у разі залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи без руху із зазначених вище підстав, суд не може встановити строк для усунення недоліків менший, ніж строк дії карантину.

А у разі закінчення карантину та скасування заборон на господарську діяльність, що мали місце під час його дії, підприємства знову запрацюють, та проблема з отриманням довідки з місця роботи відпаде.

Дистанційна участь у судовому засіданні

Ще однією складністю може бути участь потенційного банкрута у судових засіданнях, у період дії карантину.

В цьому ракурсі хотілося б звернути увагу, що «карантинними» змінами до ГПК України, також передбачено, що  під час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Було багато питань щодо практичної реалізації цих положень. Деякі суди навіть проводили судові засідання за допомогою програми Zoom. Були розмірковування щодо застосування інших програм, зокрема, Skype тощо.

На сьогодні маємо Наказ Державної судової адміністрації від 08.04.2020 №169 «Про затвердження Порядку роботи з  технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду».

Порядком встановлено, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі   відеоконференцзв’язку (програмне забезпечення «EasyCon») на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, наведеним в додатку 1 до цього Порядку.

Заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду подається учасником справи не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання.

Однак, долю такої заяви все ж таки вирішує головуючий суддя, який приймає рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності у суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час) та інформує про це учасника справи через модератора –  визначеного працівника апарату суду,   який   здійснює підтвердження або відмову учасникам справи можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Слід окремо звернути увагу, що зміни до ГПК передбачили здійснення підтвердження особи учасника справи шляхом накладення електронного підпису. Якщо особа не має такого підпису, то таке підтвердження здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», або Державною судовою адміністрацією України.

Згідно з порядком, підтвердження особи учасника справи відбувається шляхом  його авторизації в системі відеоконференцзв’язку із застосуванням електронного підпису. Система не дає можливості участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції неавторизованим учасникам.

Тобто в будь-якому разі для участі в судовому засіданні по відеоконференцзв’язку з власної домівки, ви повинні мати електронний цифровий підпис.

При цьому, на початку судового засідання учасники повинні показати свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу, в розгорнутому вигляді на сторінці з фотографією в камеру для надання можливості секретарю судового засідання підтвердити особу.

Наразі, вказані технічні можливості впроваджуються тільки в пілотному режимі з 13.04.2020 по 01.05.2020. А з початку травня цього року – в промисловому режимі.

Можливість банкрутства у зв’язку з карантином: висновки

Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що запровадження карантину та супутніх йому заходів, примушують  шукати нові форми ведення бізнесу, роботи державних органів, судової системи тощо. Те, що відкладалось довгий час, в умовах карантину набуває нагальної необхідності та запроваджується у прискореному темпі. Дистанційні форми роботи та спілкування стали як ніколи затребуваними.

На жаль, коронавірус негативно впливає не тільки на здоров’я людини, а опосередковано  і на її гаманець. Як це відобразиться на кількості звернень до суду із заявами про банкрутство громадян, побачимо, тим більше статистика докарантинного періоду є в наявності для порівняння.  Однак, піддаючись спокусі спрогнозувати певні тенденції, зауважу, що крива росту кількості таких заяв може піти в гору.

Олена Фонова, суддя господарського суду Луганської області