Кадрове забезпечення правосуддя — у фокусі уваги Х Міжнародного судово-правового форуму

Х Міжнародний судово-правовий форум продовжує роботу.

Про кадрову ситуацію в українських судах та шляхи її покращення, а також про підготовку суддів, перезапуск ВРП та ВККС, вдосконалення дисциплінарних процедур та перспективи вирішення проблеми суддів-«п’ятирічок» дискутували:

• Віталій Саліхов, в.о. голови Вищої ради правосуддя;
• Іван Міщенко, заступник голови Конкурсної комісії з добору кандидатів у члени ВККС, суддя ВС;
• Андрій Потапенко, член Ради суддів України, суддя Ржищевського міського суду Київської області;
• Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України.

Модерував обговорення Микола Ковальчук, старший партнер L.I. Group.

Удосконалення дисциплінарних процедур

Про вектори вдосконалення дисциплінарних процедур щодо суддів учасникам форуму розповів Віталій Саліхов. Він, зокрема, прокоментував виклики, які постали в процесі запровадження інституту дисциплінарних інспекторів: їх правовий статус та забезпечення, відбір та професійну підготовку. Пан Саліхов звернув увагу, що для запуску служби дисциплінарних інспекторів необхідне ухвалення низки рішень ВРП (яка наразі не функціонує) — законодавчі ініціативи ВРП, які б дали змогу прискорити цей процес, наразі не підтримано.

Віталій Саліхов також розповів про законодавчі ініціативи, які пропонують зміну статусу служби дисциплінарних інспекторів, залишаючи за ВРП лише функцію контролю за їх рішеннями.

На продовження свого виступу в.о. голови Вищої ради правосуддя розповів про напрацювання щодо конкретизації підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та обмеження такої відповідальності.

Конкурс до ВККС

Іван Міщенко, заступник голови Конкурсної комісії з добору кандидатів у члени ВККС, розповів про перебіг конкурсу. На сьогодні на 16 місць у ВККС претендують понад 300 кандидатів — це найвищий показник серед всіх конкурсів у сфері правосуддя та, відповідно, навантаження на Конкурсну комісію досить велике.

Іван Міщенко наголосив, що Конкурсна комісія вирішила надати кандидатам можливість виправити недоліки, виявлені в їх документах, — про це кандидатам будуть надіслані індивідуальні листи.

Говорячи про стандарти конкурсу до ВККС, пан Міщенко зазначив, що він проходитиме на принципах позитивного добору, тобто Конкурсна комісія не ухвалюватиме негативних рекомендацій. Відповідно до орієнтовного плану провести співбесіди із 64 кандидатами, які будуть допущені до цього етапу конкурсного відбору, планується в січні – лютому наступного року, тобто призначення ВРП членів ВККС на посади може відбутися вже в березні 2023 року.

Зважаючи на трирічну перерву в роботі ВККС, Іван Міщенко наголосив, що роботи в нових членів буде надзвичайно багато. Серед основних майбутніх викликів ВККС він виділив такі:

• відновити роботу,
• заповнити вакансії 2500+ суддів,
• закінчити кваліфікаційне оцінювання чинних суддів,
• отримати бюджетне фінансування (наразі в бюджеті на 2023 на новий склад ВККС видатки не передбачено),
• сформувати і втілити стратегію розвитку суддівського корпусу.

Судді-«п’ятирічки»

Про законодавчі шляхи вирішення проблем суддів-«п’ятирічок» (суддів, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку призначення) розповів член РСУ Андрій Потапенко. Він наголосив, що це одне з актуальних та болючих питань кадрового забезпечення правосуддя. Воно постійно перебуває під увагою РСУ та з’їзду суддів України. Також на його вирішення було внесено декілька законодавчих ініціатив. Зокрема, РСУ підтримала редакцію змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка передбачає наділення таких суддів повноваженнями на здійснення правосуддя до вирішення питання про їх призначення. Андрій Потапенко детально розповів про положення законопроєкту № 7698, який нещодавно було внесено на розгляд Верховної Ради України, та пропозиції РСУ щодо його вдосконалення.

Добір та підготовка суддів

Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України, прокоментував виклики подолання кадрового дефіциту в судовій системі в контексті процедур добору та підготовки суддів. На його думку, нестача суддівських кадрів із часом лише посилюватися. Він також звернув увагу на необхідність оптимізації процесу добору та підготовки суддів — наразі цей процес де-факто займає понад 3 роки, з яких спеціальна підготовка — 3/9 місяців. НШСУ в цьому контексті пропонує відмовитися від універсальності добору суддів на користь спеціалізації, а також об’єднати відбірковий та кваліфікаційний іспит — такий підхід було застосовано під час формування складу Верховного Суду. Реалізація цих ініціатив, за розрахунками НШСУ, дасть змогу в 4 рази прискорити час доступу до професії судді.

Говорячи про пріоритетні завдання підготовки суддів під час війни та здатність українського правосуддя захистити права всіх, хто постраждав від війни, Микола Оніщук розповів про напрацювання НШСУ у цьому напрямі — розробка нових навчальних курсів, проведення вебінарів, залучення міжнародних експертів із тематики воєнних злочинів тощо. Серед подальших планів — запровадження індивідуального консультування суддів, у провадженні яких перебувають відповідні категорії справ, та підготовка для українських суддів певних «модельних» інструментів.