Видавництво 
У Києві проходить IX Legal Banking Forum, організатором якого стала газета «Юридична практика».
Друга сесія форуму була присвячена судовій практиці у спорах в банківському секторі. Модерував сесію старший партнер L.I.Group Микола Ковальчук.
У дискусії про розвиток судової практики в цій категорії спорів та прогнозування її векторів розвитку на майбутнє взяли участь:
- Ольга Ступак, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
- Дмитро Костюков, заступник начальника управління з питань стягнення шкоди Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
- Олександр Строкань, партнер, керівник практики вирішення спорів Mitrax
- Всеволод Волков, партнер EVERLEGAL
- Арсен Мілютін, заступник голови правління АТ «Ощадбанк»
- Маріанна Соболєва, заступник голови правління з юридичних питань АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»
- Марія Захаренко, керівник відділу взаємодії з органами державної влади АТ «Прозорро.Продажі»
- Олег Лазовський, керівник напряму з юридичної координації діяльності АТ «ПриватБанк»
- Андрій Джура, заступник директора департаменту – начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ»
Відкриваючи роботу сесії, Микола Ковальчук зауважив, що, попри війну, в судовій практиці, зокрема в спорах за участі банків, відбулось багато змін і юристи ледь встигають її відстежувати.
Кредитування в умовах війни
У своєму виступі суддя КЦС ВС Ольга Ступак серед іншого розповіла про те, як змінювалося законодавство в банківській сфері та сфері споживчого кредитування від початку російської агресії ще в 2014 році, зокрема й щодо пільгового кредитування військовослужбовців та відповідальності внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, Ольга Ступак зауважила, що судам особливо складно, коли відповідачі, які є такими спеціальними суб’єктами, «ігнорують» судові процеси, ідентифікувати такого позичальника як такого, що має законодавчі пільги, зокрема зі сплати штрафних санкцій. За словами спікерки, в таких ситуаціях і банки не завжди знають, що позичальник набув відповідного статусу.
«Ігнорування судового процесу і така позиція ніяк не сприяє тому, щоб у справі було ухвалено законне, обґрунтоване і справедливе рішення. Тому це заклик до адвокатів, які представляють позичальників, що потрібно активно представляти позицію своєї сторони», — наголосила Ольга Ступак.
Також спікерка звернула особливу увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 361/126/20, якою запроваджено зміну в правозастосуванні та констатовано можливість виселення з іпотечного майна особи, яка з порушенням договору без згоди іпотекодержателя була зареєстрована в квартирі.
Крім цього, Ольга Ступак звернула увагу, що судова практика щодо відсотків за користування кредитом не змінилася. Зокрема, спікерка вказала на постанову ВП ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
«Відсотки кредитор може нараховувати в межах строку кредитування, якщо інше не передбачено кредитним договором», — зауважила Ольга Ступак.
Спори ФГВФО
Про розвиток судової практики у спорах з колишніми акціонерами та пов’язаними особами банків, визнаних неплатоспроможними, розповів Дмитро Костюков.
За словами пана Костюкова, на сьогодні сума позовних вимог за такими спорами сягає вже майже 200 млрд грн. Проте це ще не гранична сума, оскільки ФГВФО опрацював 62 банківські установи.
Також спікер навів ключові висновки ВС із питань стягнення шкоди (збитків) у господарських провадженнях, зокрема у справах Укркоопспілки, банку «Таврика», АТ «АРТЕМ-БАНК», банку «ДЕМАРК» тощо.
Заставне майно
Олександр Строкань, партнер, керівник практики вирішення спорів Mitrax, зосередив свій виступ на практиці оскарження правочинів із заставним майном.
Як зазначив Олександр, на сьогодні вже сформована певна судова практика, яка здебільшого захищає інтереси кредиторів, проте недобросовісні боржники намагаються оскаржити договори іпотеки чи застави для ухилення від виконання своїх зобов’язань. У цьому контексті спікер навів справу Касаційного господарського суду у складі ВС № 910/15803/19, в якій оскаржувався договір іпотеки з підстав порушення його укладання одним із співвласників без нотаріальної згоди іншого співвласника.
«Найчастіше оскарження договорів застави відбувається в межах процедури банкрутства за вимогами арбітражного керуючого», — зауважив пан Строкань.
Він звернув увагу на постанову КГС ВС у справі № 922/2960/17, в якій вирішувалось питання, чи може в межах справи про банкрутство бути визнано недійсним договір іпотеки, укладений боржником, як такий, за яким останній прийняв на себе зобов’язання без відповідних правових дій іншої сторони.
Врегулювання заборгованості
Партнер EVERLEGAL Всеволод Волков зосередив свій виступ на темі врегулювання заборгованості перед банками, які перебувають під управлінням ФГВФО.
Спікер навів стратегічні питання правового регулювання та розповів, чи сприяє воно тому, щоби боржники банків виконували свої зобов’язання. Всеволод Волков зупинився на чинниках, які вказують на небажання боржників повертати свої борги.
Серед іншого пан Волков виокремив як головну проблему законодавчу заборону зарахування зустрічних вимог до банку.
«Зарахування зустрічних вимог – це інструмент, який був придуманий, щоб комфортно себе почувати, коли твій контрагент виявляється неплатоспроможним. І що відбувається, коли така заборона існує: особа, яка в цьому випадку є і кредитором, і боржником банку, підвищує свій ризик удвічі», — наголосив доповідач.
За його словами, практика деяких країн йде шляхом дозволу проводити такі зарахування, і навіть зобов’язують уповноважених осіб за певних обставин проводити зарахування зустрічних вимог.
Кейс проти АМКУ
На аспектах застосування антимонопольного законодавства в разі звернення стягнення на предмет застави зупинився заступник голови правління АТ «Ощадбанк» Арсен Мілютін. Зокрема, спікер не погодився з Олександром Строканем та зауважив, що, на його думку, система зараз більше проборжникова, ніж прокредиторська.
Також розповів про кейс, де боржник банку, на майно якого було звернуто стягнення, звернувся в АМКУ із заявою про порушення «Ощадбанком» антимонопольного законодавств, оскільки він не отримав дозволу на концентрацію. В результаті АМКУ оштрафував банк на 13 млн грн.
«Банк, відповідно до банківського законодавства, не може займатися діяльністю у сфері логістичного бізнесу, тобто впливати на ринок логістичних послуг. Тож, з точки зору антимонопольного законодавства, жодного впливу на ринки не було. Проте АМКУ прийняв таке рішення», — зауважив Арсен Мілютін.
За словами пана Мілютіна, рішення суду першої інстанції у справі щодо оскарження відповідного рішення АМКУ було не на користь «Ощадбанку», проте апеляційний суд скасував це рішення і задовільнив позов банку. Проте «Ощадбанк» очікує його оскарження АМКУ у Верховному Суді.
Кредити військових
Спорам, пов’язаним із кредитними зобов’язаннями військовослужбовців, була присвячена доповідь Маріанни Соболєвої, заступника голови правління з юридичних питань АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
Спікерка також звернулася до адвокатів із закликом захищати права військовослужбовців не тільки в судах, а передусім у фінансових установах, які їх кредитують. Необхідно повідомити банк, що особа є спеціальним суб’єктом, оскільки сама банківська установа без відповідного повідомлення не знає про цей факт.
Також Маріанна Соболєва звернула увагу, що банкам на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» саме в цей період заборонено взагалі спілкуватися зі споживачами, які належать або можуть належати до категорії військовозобов’язаних.
«Таким чином, банки для того, щоб не порушувати законодавство, не телефонують і не наполягають на спілкуванні саме з банківськими установами. Тож саме позичальник повинен повідомити банк про те, що за його кредитною угодою повинна встановлюватися нульова відсоткова річна ставка», — пояснила Маріанна Соболєва.
Також вона додала, що банк, зі свого боку, не буде збільшувати власні зобов’язання зі сплати податків за такими кредитними угодами.
«Погані» кредити
«Продаж NPL із використанням платформи «Прозорро.Продажі» як інструмент оживленні банківської системи: аналіз результатів продажу NPL ФГВФО під час вторгнення» – з такою темою виступила Марія Захаренко, керівник відділу взаємодії з органами державної влади АТ «Прозорро.Продажі».
Зокрема, спікерка зауважила, що вторгнення рф переломило сталу тенденцію поступового скорочення частки непрацюючих кредитів (NPL), яке тривало з 2018 року. За словами пані Захаренко, наразі спостерігається стрімке збільшення «поганих» кредитів. Зокрема, за прогнозами експертів, їх кількість у банках NPL становитиме приблизно 30%.
На переконання Марії Захаренко, саме продаж NPL може стати найбільш ефективним способом для банків. Зокрема, за 7 років зафіксовано майже 15 млрд грн доходу від проданих активів, що становить 9 тисяч успішних аукціонів із продажу ФГВФО NPL на «Прозорро.Продажі».
«Навіть під час повномасштабної війни від реалізації «російських» активів через державні аукціони ФГВФО отримав прибуток у 3,7 млрд гривень. Водночас 1,6 млрд грн становив дохід саме від продажу NPL», — наголосила Марія Захаренко.
Спори з націоналізації «ПриватБанку»
Зі свого боку, керівник напряму з юридичної координації діяльності АТ «ПриватБанк» Олег Лазовський розповів про розвиток судової практики у спорах з колишніми акціонерами та пов’язаними особами банку, який він представляє.
Зокрема, спікер звернув увагу на постанову Великої Палати ВС, прийняту в лютому 2023 року, якою була задоволена касаційна скарга «ПриватБанку» у справі за позовом колишнього заступника голови правління Дубілета. В цій справі ВП ВС залишила в силі рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі, в якій оскаржувалась процедура націоналізації «ПриватБанку».
«Ця справа, за нашими прогнозами, матиме вирішальний вплив на долю всіх судових процесів, пов’язаних із націоналізацією «ПриватБанку», — наголосив Олег Лазовський.
Говорячи про спори з пов’язаними особами банку, пан Лазовський зауважив, що було ініційовано в українських судах більш ніж 100 таких судових процесів, з яких ще тривають майже 90.
Нарахування відсотків
Завершив роботу сесії виступ Андрія Джури, заступника директора департаменту – начальника управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ», який стосувався нарахування процентів на прострочену суму кредиту. Пан Джура зауважив, що питання нарахування процентів для банків надзвичайно актуальне, оскільки це є їх основним заробітком.
Серед іншого спікер звернув увагу на постанову Великої Палати ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, в якій зроблено висновок, що в разі порушення виконання зобов’язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов’язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
«Тобто неправомірне користування – це вже відповідальність, і відповідно, якщо кредитор хоче отримувати проценти, він повинен це чітко передбачати в договорі саме як відповідальність, а не проценти за користування простроченою сумою кредиту», — виснував Андрій Джура.
Також пан Джура висловив сподівання, що така позиція може бути змінена в майбутньому.
Завантажується ...