IX Legal Banking Forum: банківська система виявилася стійкою до шоку великої війни як фінансово, так і операційно

Сьогодні в Києві проходить IX Legal Banking Forum. Захід традиційно об’єднує представників банківської сфери, регулятора, суддів та юристів-практиків для обговорення актуальних викликів галузі та правозастосовної практики. Форум організовано газетою «Юридична практика» за участі FinClub та партнерів форуму: експертного — L.I.Group, професійного — Dentons, стратегічного — Stron Legal Services.

Розпочало дискусію обговорення стану банківської сфери під час війни. Своїми спостереженнями, напрацюваннями та висновками поділилися:

• Олексій Мовчан, народний депутат України;
• Ольга Білай, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
• Олександра Бірюкова, начальник відділу супроводження банкрутств та виконавчих проваджень управління правової та судової роботи з проблемними активами юридичного департаменту Національного банку України;
• Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm;
• Володимир Дубєй, голова правління АТ «ТАСКОМБАНК»;
• Сергій Мамедов, голова правління АТ «КБ «ГЛОБУС»;
• Оляна Гордієнко, радник із корпоративного управління міжнародної групи фінансових компаній ICU, ексголова наглядової ради АТ «УКРЕКСІМБАНК»;
• Олена Коробкова, голова ради Незалежної асоціації банків України;
• Анатолій Телявський, заступник голови Асоціації приватних виконавців України.

Модерував дискусію Денис Шкаровський, партнер ЮК VB PARTNERS.

«Ми бачимо, що банки вистояли. НБУ в огляді банківського сектору зазначив, що в першому кварталі цього року він надалі успішно проходив кризу, зберігав високу ліквідність та генерував прибутки», — зазначив Денис Шкаровський, відкриваючи обговорення.

Проблемна заборгованість

Олексій Мовчан розповів про законодавчі зміни у сфері банкрутства і виконання судових рішень та їх наслідки для банківського сектору. Він, зокрема, зазначив, що ухвалені зміни до КУзПБ пришвидшать процедури банкрутства і дадуть змогу банкам ефективніше працювати з боржниками. Інша законодавча ініціатива спрямована на надання додаткової підтримки боржникам, які постраждали від війни. Він також застеріг від повного закриття можливості відкривати провадження про банкрутство під час війни. Мораторії, за його словами, сповільнюють економіку.

«Ми за швидку мобільну економіку та за зняття мораторіїв», — наголосив Олексій Мовчан.

На продовження обговорення проблемних питань у сфері банкрутства Олександра Бірюкова прокоментувала окремі виклики правозастосування в контексті захисту прав банків як заставних кредиторів у процедурі банкрутства та нюансів звернення стягнення на заставне майно поза межами процедури банкрутства. Доповідачка проаналізувала наявну судову практику та висловили надію, що практика з цього питання буде уніфікована. Олександра Бірюкова також розповіла про колізії, які виникають на стадії виконавчого провадження.

Регулювання воєнного часу

Огляд законодавчих змін воєнного часу та їх наслідків для банківського сектору презентувала Ольга Білай, заступник директора-розпорядника ФГВФО.

За її словами, основною загрозою воєнного часу була втрата фінансової стабільності та довіри до банківської системи. Для стабілізації системи НБУ було запроваджено низку заходів, серед яких:

• мораторій на виведення з ринку за показниками недостатності капіталу;
• заборона на виплату дивідендів та розподіл капіталу;
• зупинка видаткових операцій за рахунками резидентів країни-агресора;
• мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів;
• кредитні канікули, фіксація курсу, закриття валютного ринку, безперебійний доступ до банківських відділень, підкріплення готівкою банкоматів та необмежені безготівкові розрахунки.

Доповідачка, зокрема, позитивно оцінила запровадження повної (бланкової) гарантії — відповідно до Закону України № 2180-IX від 01.04.2022 на період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування Фонд відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу.

Заступник директора-розпорядника ФГВФО також розповіла про роботу, яка наразі ведеться щодо оновлення стратегії розвитку фінансового сектору. Серед ключових елементів вона виділила:

• безпечне згортання надзвичайних пруденційних заходів до 03.2024;
• діагностику банківських активів;
• план дій для вирішення проблеми NPL;
• пріоритетне перенесення банківських норм ЄС, у тому числі Директиви про відновлення і врегулювання банків і банківських груп.

Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm, зосередився на юридичному аналізі постанови НБУ № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та змін, які до неї вносилися. Загалом позитивно оцінивши вжиті заходи («Вона не зробила поганого, допомогла нам не провалитися в прірву»), доповідач зосередився на практичних аспектах роботи бізнесу із врахуванням запроваджених обмежень, зважаючи на поступове відновлення ділової активності. Він, зокрема, прокоментував ситуацію з валютним регулюванням та транскордонним обігом коштів.

Юліан Хорунжий дійшов висновку, що є окремі питання щодо легітимності постанови НБУ № 18, та повідомив, що відповідні судові справи наразі вже розглядаються судами.

Санкційна політика

Про нові виклики та завдання банків у контексті санкційної політики держави розповів Володимир Дубєй, голова правління АТ «ТАСКОМБАНК». Він, зокрема, наголосив, що Закон України «Про санкції» не містить детальних підстав застосування й норм щодо доказової бази, яка може слугувати підставою для накладення санкцій.

Володимир Дубєй зазначив, що банківська спільнота звернулась до НБУ щодо визначення тестового періоду впродовж трьох місяців після затвердження внутрішніх документів та налаштування внутрішніх систем моніторингу в такий спосіб, щоб забезпечити перевірку операцій до їх проведення, щоб не було застосовано штрафних санкцій до банків.

Говорячи про основні санкційні виклики для банківської спільноти, доповідач звернув увагу, що на законодавчому рівні відсутній механізм та чіткі інструкції виконання санкцій, що призводить інколи до блокування діяльності суб’єктів господарювання.

На думку голови правління АТ «ТАСКОМБАНК», держава під час прийняття рішення про накладання санкцій має комплексно оцінювати їх вплив на цілі сектори реальної економіки.

• Українські підприємства, які належать підсанкційним власникам, мають продовжувати працювати на користь економіки з обмеженням доступу власників до ресурсів компаній. Держава, запроваджуючи санкцій щодо стратегічно важливих підприємств, має взяти відповідальність за їх подальше безперервне та ефективне функціонування.
• Інтереси банківських установ, які надавали кредити компаніям, що потім опинились у санкційних списках, мають бути захищені на законодавчому рівні.
• Підходи до застосування санкційних обмежень мають бути уніфіковані для всіх учасників фінансового ринку. Питання застосування санкцій не повинно бути елементом ризик-орієнтованої політики банків.

Водночас нагальним питанням є вжиття заходів щодо подальшого оновлення санкційного законодавства в Україні з метою впровадження найкращих міжнародних практик.

Воєнні виклики

Як банки відповідали на виклики протягом війни — відповідь на це запитання дав Сергій Мамедов, голова правління АТ «КБ «ГЛОБУС». Доповідач проаналізував, які заходи вживалися банками протягом року, та дав свій прогноз щодо найближчих пріоритетів банків. Так, відповіддю на подальше падіння економіки та платоспроможності позичальників буде:

• скорочення витрат та персоналу;
• зменшення мережі відділень;
• погіршення якості кредитного портфеля та створення додаткових резервів;
• утримання високих кредитних та депозитних ставок.

«Банки активно починають шукати можливості для нарощення кредитного портфеля», — наголосив Сергій Мамедов.

За його словами, для цього банки, зокрема, працюють з партнерськими та державними програмами, які компенсують високі відсоткові ставки банків. Водночас, зважаючи на низьку платоспроможність позичальників, важливим пріоритетом є також інвестування у боргові цінні папери.

Оляна Гордієнко, радник із корпоративного управління міжнародної групи фінансових компаній ICU, ексголова наглядової ради АТ «УКРЕКСІМБАНК», сформулювала низку практичних порад банкам щодо провадження діяльності в умовах воєнного часу:

• бути уважними та пильними, відстежувати всі зміни (передовсім щоб не допустити порушення регуляторних вимог, відстежувати санкційні списки, зміни щодо тимчасово окупованих територій);
• бути швидкими, оперативно реагувати на всі зміни;
• бути проактивним та конструктивним;
• бути сміливим, ретельним та настирливим;
• розуміти намір законодавця і з огляду на це трактувати регуляторні приписи;
• бути професійним та придатним;
• робити свою справу і допомагати Україні перемогти у війні.

Аналіз ситуації в банківській сфері продовжила Олена Коробкова, голова ради Незалежної асоціації банків України. За її спостереженнями, банківська система вже адаптувалась до роботи в умовах війни, але ще не трансформувалася, адже найближчі роки економіка України буде мілітарною.

Доповідачка проаналізувала окремі рішення банків під час війни, наголосила на необхідності запуску повноцінних механізмів страхування воєнних ризиків та звернула увагу на доцільність запровадження та розвитку фінансових інструментів, які є альтернативою класичному кредитуванню. Мова йде про електронні аграрні розписки та класичний торговий факторинг. Сприятиме активізації кредитування й доступ банківських установ до реєстрів, дані з яких необхідні для ухвалення відповідних рішень.

«Банківська система виявилася стійкою до шоку великої війни як фінансово, так і операційно», — резюмувала Олена Коробкова.

Перспективи стягнення заборгованості

Завершила профільну сесію форуму презентація Анатолія Телявського, заступника голови Асоціації приватних виконавців України. Він говорив про перспективи стягнення проблемної заборгованість перед банками в умовах війни. Констатувавши суттєве зменшення показників виконання рішень протягом війни, доповідач проаналізував переваги та недоліки окремих варіантів врегулювання заборгованості перед банками — реструктуризації позики, продажу проблемного кредитного портфеля, примусового стягнення заборгованості —  та розповів про нещодавні законодавчі зміни, спрямовані на підвищення ефективності виконавчого провадження. Мова йде про Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», прийнятий у травні 2023 року. Цим законом, зокрема:

• повернуто дозвіл на арешти банківських рахунків;
• запроваджено поняття мінімально захищеної суми – 2 мінімальні заробітні плати на місяць;
• розблоковано примусове виконання виконавчих написів, вчинених нотаріусами на нотаріально засвідчених документах, договорах застави та іпотеки, лізингу, аграрних розписках тощо.