IX Business & Legal Tax Forum: податкові відносини через призму судової практики

Завершальна сесія IX Business & Legal Tax Forum була присвячена тенденціям судових спорів у сфері оподаткування. Модерував дискусію Андрій Сегал, партнер ЮК «АМБЕР».

Фокус на ТЦУ

Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (КАС ВС), д.ю.н., презентувала огляд актуально судової практики з питань трансфертного ціноутворення. Вона, зокрема, зосередилася на питаннях визнання операцій контрольованими для цілей ТЦУ, обов’язку підтверджувати суму витрат, методах встановлення умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Наталія Блажівська також звернула увагу на особливості ТЦУ в умовах воєнного часу.

Доказові аспекти

Ірина Желтобрюх, суддя КАС ВС, говорила про нюанси доказування в податкових спорах. Вона розповіла про наслідки ненадання документів платниками податків, нюанси підтвердження даних податкової звітності, права та обов’язки суб’єктів доказування, навівши приклади відповідних судових рішень.

Спікерка, зокрема, звернула увагу на постанову КАС ВС від 14.06.2021 у справі № 140/893/19, в якій суд наголосив, що платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які він відобразив у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж п’яти робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

«В умовах війни питання доказування набудуть більш широкого розвитку, оскільки не всі платники податків змогли вивезти первісні документи, не все зможуть підтвердити. Буде досить серйозна практика, яку треба буде напрацьовувати», — прокоментував Андрій Сегал.

Показники перевірки

Про судову практику щодо оскарження результатів податкової перевірки учасникам форуму розповіла Оксана Епель, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, д.ю.н.

«За статистикою, близько 22% всіх податкових спорів становлять спори про оскарження або самих перевірок, процедурних порушень, або наслідків перевірок», — зазначила доповідачка.

Оксана Епель проаналізувала, що саме зазвичай оскаржується платниками податків та яка складається практика розгляду таких скарг. Так, наприклад, говорячи про оскарження результатів перевірок, вона зазначила, що переважно оскаржуються накази про призначення перевірки, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги про стягнення боргу; інколи оскаржуються рішення про нарахування штрафних санкцій за невиконання узгодженого податкового зобов’язання.

«Переважно судові рішення приймаються на користь платників податків», — наголосила суддя.

Новий підхід

Говорячи про забезпечення стабільності податкового законодавства, Ярослав Шашенков, начальник управління регуляторно-правового забезпечення департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України, підкреслив: через воєнний час Верховна Рада України не дотримується принципів, закладених у Податковому та Бюджетному кодексах України.

Спікер навів приклад розгляду спорів щодо стягнення транспортного податку. В цій категорії справ суди виносили рішення на користь як платників податку, так і податкової служби.

У цьому контексті Ярослав Шашенков звернув увагу на постанову Верховного Суду від 19 квітня 2022 року у справі № 816/687. Зокрема, ВС відступив від попередніх своїх висновків та вказав на те, що норми підпункту 4.1.9 ПК України не скасовують дію норми, якою встановлено або змінено податок чи будь який елемент податку і яку запроваджено законом, прийнятим пізніше ніж за 6 місяців до початку бюджетного періоду.

Також ВС звернув увагу на те, що колізії між такою нормою та принципом стабільності немає, оскільки останній застосовується в системному зв’язку з іншими принципами податкового законодавства. Така норма не застосовується, лише якщо вона суперечить принципу верховенства права в контексті права платника податку на мирне володіння майном.

«Вважаю, що на сьогодні ця позиція правильна. Вона є такою, що на часі, оскільки Верховна Рада дуже оперативно приймає зміни до закону, і не дотримується як положень статті 4 ПК України, так і статті 27 БК України», — підкреслив Ярослав Шашенков.

Стабільність практики не завжди добре

На тому, що податкове законодавство в умовах воєнного стану повинно бути більш гнучким, наголосив Віктор Воловик, директор юридичного департаменту ТОВ «Нова Пошта».

Він розповів, із якими проблемами стикається бізнес в умовах «паливної кризи». Зокрема, спікер звернув увагу на різну судову практику судів щодо ліцензування та зберігання компаніями пального.

«У довоєнний час ми хотіли, щоби податкове законодавство було стабільним і не змінювалось. Але в період воєнного стану необхідно, щоб воно було більш гнучким», — зауважив Віктор Воловик.

Пов’язані особи

Заступник директора з правових питань ТОВ «Київський БКК» Олександр Олефіренко зупинився на питаннях обмеження співпраці з пов’язаними особами з рф та республіки білорусь.

За словами пана Олефіренка, регулювання в цій сфері здійснюється:

• постановою КМУ “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації” від 3 березня 2022 року № 187;
• постановою КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164;
• постановою КМУ «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» від 9 квітня 2022 року № 426;
• постановою правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 18.

Спікер розповів, за якими критеріями встановлюється пов’язаність особи з рф.

Зокрема, це:

• фізичні особи рф, виняток стосується осіб, які проживають на території України на законних підставах;
• юридичні особи рф, створені за законодавством рф;
• юридичні особи України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або акціонером яких є особа з рф, що має частку в статутному капіталі 10% і більше.

Що стосується республіки білорусь, то, за словами пана Олефіренка, чинне законодавство не відносить осіб із республіки білорусь до таких пов’язаних осіб, з якими не можна працювати. Проте є обмеження щодо співпраці з ними.

Спікер заважив, що ТОВ «Київський БКК» сьогодні запитує у контрагентів гарантійні листи на підтвердження, що їх кінцевий бенефіціарний власник не є громадянином рф.

«На мою думку, це є певна обачність, але щодо їх законного застосування і надання до суду, того, чи матимуть вони певний вплив, на жаль, поки не відомо», — зазначив Олександр Олефіренко.

Перевірки під час мораторію

Володимир Скок, партнер АО LES, проаналізував судову практику в спорах щодо права податкового органу проводити документальні перевірки під час дії мораторію (карантину).

Як підкреслив спікер, це питання набуло актуальності на початку 2021 року.

Зокрема, Володимир Скок зауважив, що період з 1 березня 2021 року до 24 лютого 2022 року за результатами розгляду справ, у яких оскаржувались накази про проведення документальних планових виїзних перевірок, судами першої інстанції було прийнято 72 рішення. Із них 51 рішення винесено на користь платників податків і 21 рішення – на користь податкового органу. У спорах про оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами таких перевірок, винесено 21 рішення, 15 з яких на користь платника податків і 6 рішень про відмову в задоволенні позову.

Суди відмовляли в задоволенні позову з огляду на те, що спірна постанова КМУ надає право податковому органу під час дії мораторію проводити такі перевірки.

«Проте практика апеляційних судів була більш однозначною, оскільки з 19 рішень 16 є позитивними для платників податків. Лише 3 рішення винесено на користь податкового органу», — зауважив Володимир Скок.

Доповідач зазначив, що крапку в цій судовій дискусії поставив ВС лише 22 лютого 2022 року. У справі № 420/12159/21 КАС ВС скасував рішення суду аппляційної та першої інстанції, задовільнив позов платника податків та скасував наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки.

Судова альтернатива

Завершила роботу форуму доповідь партнера MORIS Василя Андрусяка, присвячена пошукам шляхів зменшення кількості податкових спорів та альтернативним методам їх вирішення.

Зокрема, спікер навів офіційну статистику Державної податкової служби України за попередні два роки. Так, станом на 1 лютого 2021 року на розгляді в судах перебувало 63,9 тис. справ на суму 286,1 млрд грн. У більшості випадків позивачами в таких справах були платники податків. Уже в січні 2022 року ДПС звітувало, що на розгляді в судах перебувало 77,4 тис. справ на суму 356,8 млрд грн.

За словами Василя Андрусяка, ці показники свідчать, що «історична» проблема тільки більш поглиблюється і суди завалюються податковими спорами.

Доповідач звернув увагу, що у 2021 році ООН надала рекомендації, в яких виклала підходи до уникнення податкових спорів. Серед них:

• чітке і зрозуміле законодавство,
• своєчасні поради та роз’яснення з боку податкових органів,
• попередні угоди,
• незалежний аудит,
• медіація.

Також пан Андрусяк розповів про досвід інших країн та проблеми українських реалій щодо застосування медіації в податкових спорах.

IX Business & Legal Tax Forum проводиться газетою «Юридична практика».

 Стратегічним партнером заходу стала компанія STRON, професійним партнером — Amber Law Company.