Видавництво 
7 вересня 2022 року в Києві відбулася конференція «Відповідальність росії за злочини в Україні: інституції, процедури і роль юристів. ЄСПЛ».
Це перший захід у серії професійних дискусій «Сила міжнародного правосуддя», організованих Агенцією системних комунікацій.
Модератором конференції стала Марина Ставнійчук, ексчленкиня Європейської комісії «За демократію через право», постійний експерт Венеційської комісії. За словами пані Ставнійчук, в умовах сьогодення надзвичайно важливо об’єднати зусилля політиків, дипломатів і фахових юристів.
«Сьогодні ми повинні об’єднати зусилля для того, щоб гідно сформувати спільну позицію України у захисті прав і свобод громадян нашої держави і притягнути до відповідальності російську федерацію, яка здійснила повномасштабну збройну агресію щодо нашої держави», — наголосила Марина Ставнійчук, відкриваючи роботу конференції.
Учасників конференції привітав заступник голови Офісу Президента України Андрій Смирнов, який зауважив, що саме зараз українці мають дати зрозуміти всьому людству, що ніхто не уникне відповідальності. І для досягнення законної відплати Україна ініціює створення спеціального міжнародного трибуналу, мандат роботи якого обмежуватиметься доведенням вини у скоєнні злочину агресії росії проти України.
«Я закликаю вас підтримати цю ініціативу! Використовувати на повну весь наш значний потенціал знань і навичок, для того щоб винні не уникнули покарання і щоб саме ви були свідками справедливого суду й законної відплати», — наголосив Андрій Смирнов.
Виклик для міжнародної спільноти
Зі спеціальною доповіддю «Забезпечення відповідальності за воєнні злочини» перед учасниками конференції виступив Марк Еліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів (IBA), голова Консультативної групи ООН із питань, що стосуються захисту в Механізмі міжнародних кримінальних трибуналів.
Зокрема, на початку свого виступу пан Еліс нагадав про Нюрнберзькі принципи, які було сформовано після Другої світової війни. Згідно з цими принципами будь-яка особа, незважаючи на посаду, яка вчиняє діяння, що за міжнародним правом є злочином, має нести відповідальність. Тож той факт, що особа очолює державу, не знімає з неї відповідальності за міжнародним правом.
Проте, за словами доповідача, золотий вік міжнародного правосуддя сьогодні стикається з труднощами. І довільне застосування урядом держави можливості обмежувати права людини відбувається в росії, як ніде більше.
«Володимир путін може вважати, що він має імунітет від відповідальності за злочини. Але це не так. Як визначено Нюрнбергом, коли йдеться про звірства, то очевидно, що відповідальність настане, і нема імунітету для таких осіб, як путін. І ми зараз продовжуємо просуватися в позиції, що порушення міжнародного кримінального права повинно вести до відповідальності без будь-яких винятків», — наголосив Марк Еліс.
Також, на думку спікера, міжнародна спільнота має працювати разом, щоб тих, хто вчиняє злочини зараз в Україні, було притягнуто до відповідальності.
Для цього він виділив чотири способи. По-перше, це можливість притягнення до відповідальності воєнних злочинців у рамках національного законодавства українськими судами.
Другий механізм — це Міжнародний кримінальний суд. І хоча росія не визнає його юрисдикції, це не має значення. Україна визнала юрисдикцію МКС, і суд уже веде розслідування. Проте, за словами Марка Еліса, постає питання про можливість притягнення до відповідальності цим судом путіна та інших високопосадовців рф.
«Я вважаю, що Міжнародний кримінальний суд повинен це зробити. Оскільки путін має контроль над прийняттям військових рішень щодо цієї інтервенції в Україні. Тож він повинен був, навіть якщо особисто не вчиняв таких злочинів, вдатися до певних дій. Ми не повинні розглядати пана путіна як недоторканного», — зауважив Марк Еліс.
Третій спосіб — розгляд злочину агресії росії проти України. На думку доповідача, Україна може ввійти в групу з іншими державами, які її підтримують, для заснування трибуналу проти агресії. Це також можуть бути ЄС, Рада Європи.
Також частиною цієї мозаїки судових механізмів, за словами Марка Еліса, є визначення універсальної юрисдикції.
Зі свого боку, Марина Ставнійчук уточнила, що в Україні досі не оголошено стану війни. Вона поцікавилась у доповідача, чи є необхідність проголошення стану війни в Україні для того щоб фактично формалізувати, те що фактично відбувається.
«Для мене не має значення, чи є стан війни, чи його нема, тому що насамперед у фокусі уваги злочини, які вчиняються в контексті конфлікту. А злочин агресії — війна, це те що відбулося», — зазначив Марк Еліс.
Справи в ЄСПЛ
Уповноважена у справах Європейського суд з прав людини Маргарита Сокоренко розповіла про роботу, яка проводиться Україною та безпосередньо Міністерством юстиції України щодо справи «Україна проти росії» в ЄСПЛ.
Як зазначила пані Сокоренко, в цьому спорі мова не йде про персональну відповідальність і про воєнні злочини. Йдеться про відповідальність держави за порушення прав людини, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. І хоча воєнні злочини не є предметом розгляду, проте вони, по суті, перетинаються з правами людини, які закладено в Конвенції.
«З лютого 2014 року Україна прийняла рішення як один із механізмів притягнення до міжнародної відповідальності росії використати звернення до ЄСПЛ. Від цього моменту починається історія міждержавних справ України в ЄСПЛ, і це історія постійних викликів і перемог для України», — зазначила пані Сокоренко.
За її словами, одним із викликів є те, що в практиці ЄСПЛ не було кейсу, де були такі масштабні порушення прав людини за географічним охопленням і за тривалістю.
Також Маргарита Сокоренко відзначила, що 23 червня Україна подала повноцінний позов до ЄСПЛ, а сьогодні здійснюється робота щодо його доповнення. Оскільки рф виключено з Ради Європи, в України є обмеження за часовою юрисдикцією цього Суду – до 16 вересня ц.р. Тож порушення, які відбудуться після 16 вересня, не буде розглядати ЄСПЛ.
Окрім цього, уповноважена у справах ЄСПЛ підкреслила, що нині вже ведеться напрацювання механізмів щодо виконання росією рішення ЄСПЛ. Наразі це питання перебуває в переговорному процесі.
Міжнародна підтримка
Директор юридичного департаменту МЗС Латвійської Республіки, яка є представником Латвії в міжнародних правозахисних організаціях, Крістіне Ліцис відзначила, що сьогодні обов’язком міжнародної спільноти є використання всіх можливих інструментів права для забезпечення відповідальності росії.
За її словами, Латвійська Республіка вперше в своїй історії долучилася до розгляду міждержавних злочинів та приєдналася як третя сторона у справах у Міжнародному кримінальному суді та ЄСПЛ.
Також Крістіне Ліцис вказала, що Латвія підтримує створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії росії проти України.
«Створення такого трибуналу потребує підтримки якомога більшої кількості країн», — зауважила пані Ліцис.
Окрім уже запропонованих та обговорюваних механізмів притягнення рф до відповідальності за злочини, Крістіне Ліцис запропонувала створити окремий трибунал для відшкодування збитків, завданих агресією рф.
Римський статут
Також у роботі конференції взяв участь перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом Вадим Галайчук. Зокрема, відповідаючи на запитання модератора, коли слід очікувати ратифікацію Україною Римського статуту на виконання однієї з вимог щодо вступу України до ЄС, пан Галайчук звернув увагу, що змога ратифікації була раніше, та нею не скористалися.
«Я впевнений, що ми би завершували цей процес, якби не повномасштабна агресія рф, активні бойові дії та позиція вищого військового керівництва України. На превеликий жаль, склалася думка, що українські військові можуть стати «жертвою» деяких положень Римського статуту і бути притягнуті до відповідальності», — зазначив Вадим Галайчук.
Проте, на думку народного депутата, такі побоювання є безпідставними, оскільки в Україні є всі механізми для притягнення до відповідальності за воєнні злочини.
«Ми працюємо з військовими для того, щоб роз’яснити їм усі позиції та досягти повного консенсусу щодо ратифікації Римського статуту. Водночас ми робимо все необхідне, щоб наше процесуальне законодавство давало змогу без серйозних проблем працювати в Міжнародному кримінальному суді та збирати докази для використання в майбутніх процесах», — зазначив Вадим Галайчук.
Питання створення міжнародного трибуналу
Про роботу Офісу Президента України з питання притягнення до відповідальності за злочини рф в Україні розповів головний консультант ОПУ, відповідальний за комунікацію стосовно створення спеціального трибуналу щодо росії Олег Гавриш.
Зокрема, пан Гавриш зазначив, що Міжнародний кримінальний суд вказав, що не буде розглядати злочин агресії росії через нератифікацію Україною і росією Римського статуту. Проте притягнення до відповідальності керівництва росії та інших осіб, причетних до російської агресії, може бути здійснено завдяки створенню спеціального міжнародного трибуналу.
Наразі розглядаються три варіанти:
- створення такого трибуналу ООН (проте є побоювання, що це питання заблокується росією, яка є членом Ради безпеки ООН);
- створення трибуналу через Єврокомісію, яка повинна зробити все, щоб країни-члени приєдналися до цього процесу, а також і інші країни (однак цей процес може заблокувати Угорщина);
- створення трибуналу шляхом приєднання до нього країн за згодою.
«Сьогодні ми маємо згоду деяких країн, які готові приєднатися до створення такого трибуналу. Це Великобританія, Польща, всі країни Балтії, Чехія, Словаччина та Румунія. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб до цього процесу приєдналися Німеччина та Франція», — зауважив Олег Гавриш.
Також, за словами спікера, від січня 2023 року в Гаазі відкриється офіс, у якому будуть працювати для якнайшвидшого створення такого трибуналу.
«Це перший крок, який пришвидшить цей процес», — зазначив пан Гавриш.
Відшкодування шкоди
Питанням відшкодування шкоди, заподіяної агресією рф, були присвячені виступи представників юридичного цеху.
Так, партнерка Sayenko Kharenko, членкиня робочої групи при Мінрегіоні за програмою відбудови України Олена Сукманова розповіла про можливі механізми компенсації.
Зокрема, спікерка виділила такі можливості:
- в рамках державної програми за рахунок міжнародної підтримки;
- за рахунок заморожених активів в інших державах, за їх підтримки;
- шляхом звернення до ЄСПЛ;
- шляхом звернення в національні суди.
Проте, як зауважила пані Сукманова, майже всі ці механізми дуже тривалі. А в останніх двох варіантах постає питання щодо можливості виконання рішень цих судів.
Також проблемним питанням цивільної відповідальності за злочини рф був присвячений виступ Руслана Сидоровича, партнера ЮФ «Аріо». За словами спікера, саме питання цивільної відповідальності є складнішими за інші. Ключовими проблемами є юрисдикція імунітету держави та виконання рішень судів.
Пан Сидорович також зазначив, що, зважаючи на велику кількість потерпілих, буде неефективним механізмом покладання вирішення спорів на одну міжнародну інституцію.
Завантажується ...
