Юристи адаптуються до інноваційних викликів, як компанії, які хочуть утримати споживача своїх послуг, — експерти Business & Legal IT Forum

У рамках сесії «Innovation market. Світ інтелектуальних рішень» спікери Business & Legal IT Forum поділилися думками з приводу основних трендів Fintech із точки зору державного регулювання та практичного впровадження безпосередньо у бізнесі, процесів айтізації юридичного бізнесу, розвитку ринку електронної комерції.

Модерував сесію Тарас Утіралов, партнер, керівник українського офісу PETERKA & PARTNERS.

Айтізація юристів

Про інновації в юридичній професії розповів Михайло Лукашенко, партнер ЮФ Aequo. Зокрема, він підкреслив, що стара популярна теза про те, що юристи – це дуже несприятлива до новацій спільнота людей, які чинять опір будь-яким технологія і інноваціям, не відповідає дійсності.

«Юристи, як і будь-яка інша група людей, намагаються уникнути змін. Тому інновації працюють з юристами, як і з іншими людьми, — вони з’являються і впливають незалежно від того, хочеш ти цього чи ні», — підкреслив Михайло Лукашенко.

Спікер навів приклади, як юристи впроваджували в свою роботу інноваційні свого часу продукти, як-от факс, комп’ютери, публічні онлайн-реєстри тощо.

«Технології та інновації дістануться до тебе незалежно від того, готовий ти до них чи ні», — зауважив пан Лукашенко.

Також спікер назвав нові тренди в юридичній професії та розповів, як вони будуть впливати згодом на юристів. Зокрема, йдеться про:

• автоматизацію в документах (це основний тренд. Є бажання, щоб документи складались максимально швидко і просто, з мінімальним втручанням людей. Основні дії: введення реквізитів, проставляння прапорців напроти потрібних умов договору, створення документа);
• управління документообігом (не потрібно вручну збирати підписи, це необхідно робити онлайн);
• юридичний аналіз (аналіз нормативних актів, законів, підзаконних нормативно-правових актів має робити не людина).

«Необхідно розуміти, що автоматизація – це насамперед здешевлення послуги. Тому штучний інтелект буде в першу чергу бити не лише по простих речах, але і по складних та дорогих процесах, які в принципі можна автоматизувати», — впевнений Михайло Лукашенко.

Також серед трендів він назвав диджиталізаціяю (електронний документообіг та смарт-контракти, електронний суд, відкриті дані) та хмарні рішення (всі процеси, які ще не перенесено в хмару, рано чи пізно будуть туди перенесені, оскільки ніхто не хоче ризикувати втратити будь-яку інформацію).

Останнім трендом, який набуває чимраз більшої популярності в Україні, за словами пана Лукашенка, є юридичний дизайн — створення документів та систем із думкою про людину.

Мета юридичного дизайну:

• спростити життя користувачу юридичного документа,
• підвищити розуміння його змісту,
• зменшити кількість помилок.

Fintech у дії

Партнер Dentons Наталія Селякова зосередила свій виступ на питаннях регуляторного характеру, що пов’язані з інноваціями на ринку фінансових послуг.

Спікер підкреслила, що сьогодні на українському ринку працюють понад 100 фінтех-компаній, а більшість з них також працюють в інших юрисдикціях.

За її словами, основна регуляторна платформа, на якій базується бачення НБУ, – це Стратегія розвитку фінтеху в Україні до 2025 року — план створення фінтех-екосистеми з інноваційними фінансовими сервісами та доступними цифровими послугами.

Зокрема, такий план передбачає:

• перехід на стандарти відкритого банкінгу (оpen banking)
• інструменти віддаленої ідентифікації та верифікації
• запуск “регуляторної пісочниці” (тестування 16–20 інноваційних продуктів на рік)
• використання інноваційних технологій у наглядових та регуляторних процесах
• підвищення цифрової та фінансової грамотності населення, підготовка професійних кадрів
• впровадження миттєвих платежів із рахунку на рахунок у СЕП у форматі 24/7
• посилення регуляторного периметру у сфері кібербезпеки.

За словами Наталії Селякової, ідентифікація (система BankID) – це один з важливих кроків на шляху розвитку фінтех. На сьогодні 37 банків підключені до цього сервісу, а також 80 різних опонентів надавачів послуг.

Також спікер звернула увагу, що з 19 листопада ц.р. стартувала Українська інформаційна кампанія з популяризації безготівкових розрахунків. Перехід до безготівкових розрахунків є основною метою для НБУ і Мінцифри.

«Що стосується платіжних послуг, то це основна сфера, де ми бачимо активний розвиток фінтех-рішень. Значне зростання, порівняно з минулим роком, на рівні 30%, а іноді і 40% використання платіжних карток, безконтактних карток, платіжних сервісів для операцій на ринку України», — підкреслила спікерка.

Окрім того, Наталія Селякова проаналізувала положення Закону України «Про платіжні послуги», який прийнято у червні 2021 року, а основні його положення почнуть діяти з 1 серпня 2022 року.

Зокрема, законом:

• розширюється перелік надавачів платіжних послуг;
• надавачі платіжних послуг отримають можливість відкривати платіжні рахунки, надавати послуги без участі в платіжній системі;
• небанківські надавачі платіжних послуг зможуть випускати платіжні картки та електронні гроші (що наразі дозволено виключно банкам).

Безконтактні платежі стали нормою

Зі свого боку, генеральний директор NovaPay (ГК «Нова Пошта») Андрій Кривошапко розповів, як Fintech впроваджується безпосередньо бізнесом.

За словами спікера, сьогодні дедалі більше користувачі віддають перевагу безконтактним платежам, і цей тренд продовжиться в майбутньому .

«Ми з нетерпінням очікуємо запровадження open banking і вважаємо? що це викличне здорову конкуренцію на ринку України, як відбувається в Європі nf США. Особисто вважаю? що користувачі від цього тільки виграють»? — підкреслив Андрій.

Серед цілей NovaPay спікер виокремив ghfuytyyz зробити? щоб всі платіжні сервіси були умовно непомітними для користувачів.

«Щоб, зайшовши до відділення «Нової пошти», користувачі не приділяли уваги оплаті послуг», — поділився цілями пан Кривошапко.

Також, за словами спікера, ініціатива видати кожному оператору ЕЦП принесла прискорення в обслуговуванні та значну економію.

Електронна комерція

За словами керуючого партнера Stron Олега Дерлюка, зараз відбувається зміна технологічного регулювання економіки, проводиться її диджиталізація.

І е-сommerce – це найбільша з галузей нової цифрової економіки.

«Цифрова економіка є продовженням традиційної економіки. Е-сommerce є продовженням своєї індустрії в традиційній економіці. Насамперед це FMCG та ритейл. Це нова форма надання послуг. І медіум – це інтернет», — підкреслив Олег Дерлюк.

За словами спікера, юристу, який працює з е-сommerce, необхідно зрозуміти що знанням законів тут не можна обмежитися.

Він назвав характерні риси е-сommerce:

• має своє регулювання,
• окрема та нова форма оподаткування (наприклад, сервіси гугл, який є аналогом традиційного оподаткування),
• платформа для комунікації (Facebook, Instagram).

«Є певні правила, які працюють у Facebook чи Instagram. Ви отримаєте там тіньовий бан, і бізнес не буде працювати. Це рівнозначно ліквідації юридичної особи. Це нові речі, і це те, з чим юристи будуть працювати в майбутньому», — пояснив Олег Дерлюк.

Також читайте, про що говорили під час першої та другої сесій форуму, та дивіться фотозвіт.