прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Юридичний форум «ЄС — Східне партнерство»: два дні сесійної роботи пройшли під гаслом #standwithukraine

Юридичний форум «ЄС — Східне партнерство»: два дні сесійної роботи пройшли під гаслом #standwithukraine

  • 02.06.2022 12:14

26-27 травня у Варшаві відбувся перший юридичний форум «ЄС — Східне партнерство».

Захід став одним із перших професійних офлайн-майданчиків з часів лютування коронавірусу в Польщі та початку військової агресії росії проти України. Ініціаторами проведення форуму стали Global Law Hub та Юридична група EUCON за підтримки широкого кола партнерів із різних країн Європи.

Два дні сесійної роботи пройшли під гаслом #standwithukraine, зібравши більш ніж 150 учасників, 80 спікерів із 19 країн світу.

Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON та голова організаційного комітету, підкреслив, що метою проведення заходу є створення комунікаційного майданчику для юридичних компаній з країн ЄС та Східного партнерства, та звісно ж, інхаусів.

«Водночас ми думаємо не лише про бізнес. Спеціальна сесія щодо майбутнього юридичної освіти та молоді в професії дала можливість почути думки представників чотирьох університетів. І ми будемо і надалі долучати представників освіти до цього заходу», — зазначив він.

З вітальними словами виступили Малгожата Гошєвська, віцемаршалок Сейму Польщі, Олексій Бонюк, начальник департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, Войчич Багінські, голова комітету міжнародних відносин Вищої ради адвокатів Польщі, Хольгер Цшайге, президент European Legal Technology Association.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України, звертаючись до учасників форуму, підкреслив, що Україна пропонуватиме державам-партнерам підписати багатосторонній договір і створити механізм, щоб кожен, хто постраждав від війни, міг отримати компенсацію своїх втрат.

«Майно і кошти рф, що перебувають у юрисдикції держав-партнерів, мають бути заморожені, а згодом спрямовані у спеціально створений фонд відбудови України», — зазначив Руслан Стефанчук.

Виступаючи із вітальним словом, Анна Огренчук, президент Асоціації правників України, подякувала керівництву Польщі за виняткову допомогу в прийманні біженців, наданні військової та гуманітарної підтримки та польській юридичній спільноті за роботу “про боно” та допомогу українським юристам із наданням житла, роботи та можливостей освіти.

Наймасштабніша криза верховенства права в світі та неспроможність міжнародних організацій вплинути на безпеку країн та регіонів – це те, що наразі вимагає пошуку нових форматів співпраці.

Ірина Паліашвілі, президент RULG-Ukrainian Legal Group, наголосила, що російські правники самі відрізають себе від цивілізованого світу, не стаючи на захист верховенства права, відмовчуючись щодо війни та порушення міжнародно визнаних кордонів. Вона нагадала, що асоціація правників рф виступила із заявою на підтримку агресії, тоді як юридична спільнота навіть не засудила цієї позиції. Водночас українські юристи від початку вийшли в інформаційний фронт та почали відверто говорити й долучились до здійснення закупівель на потреби оборони.

Світлана Романова, директор із правового забезпечення ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», що має найбільшу юридичну команду в складі 250 правників, поділилась декількома уроками, які допомагають вижити під час війни. Зокрема, це залишатися вірними своїм принципам та цінностям, бути швидкими та спритними, здійснювати прийняття та зміни команди, правил, процедур, структур, відношення тощо, бути мультизадачними та взаємозамінними.

«Лише наш бізнес інвестував 41 млн євро у цю війну: 23 млн на потреби оборони, решта – гуманітарна допомога та медичні потреби», – підкреслила пані Романова.

Окрім виняткової ролі комунікацій та співпраці, спікер переконана у тому, що майбутнє починається з планування, тому в “Метінвесті” вже зараз відбуваються стратегічні інвестиційні сесії, де правління заздалегідь розмірковує, де буде проходити будівництво, де – реконструкція та перебудова бізнесу.

На прохання голови Верховної Ради України Київський регіональний центр Національної академії правових наук України під керівництвом Олексія Кота, д.ю.н., підготував аналітичний звіт щодо наявного законодавства та законопроєктів, зареєстрованих у парламенті з моменту запровадження воєнного стану.

«Документ має на меті наукове обґрунтування можливості перегляду наявного законодавства та його реформування згідно з реаліями війни. Одним із наших завдань є пошук шляхів усунення надмірного регулювання. Ми запропонували зміни спрощеного регулювання в сфері оподаткування та митної політики», – зазначив пан Кот.

Наразі в Україні скасовано податкові перевірки, а зменшення ставок податків, на жаль, не гарантує стабільний дохід до державного бюджету. Одним зі шляхів подолання цієї проблеми має стати зовнішнє фінансування, зокрема передання Україні заморожених активів рф за кордоном, а також націоналізація активів рф в Україні, зокрема банків.

Даріуш Сожка, директор і консультант American Express CEE & PAYBACK, зазначив, що завершення пандемії в Європі поступово повертає торгівлю і споживання з онлайну в традиційний вимір бізнесу. Водночас наразі сфера електронної комерції потерпає від розірваних логістичних мереж постачання та негативних споживчих настроїв через війну – падіння попиту.

Співвідношення санкцій та надання юридичних послуг – ще одне важливе питання на порядку денному професійної спільноти. Наприклад, будь-який арбітражний трибунал залучає великі команди професійних юристів, і виникає запитання: чи можуть надані ними послуги бути предметом санкційного регулювання?

Наталія Петрик, заступниця генерального секретаря, керівник відділу розвитку бізнесу Стокгольмського комерційного арбітражу, звернула увагу, що санкційні пакети приймались із короткими проміжками часу, і в одному із них міститься положення (Директива 428), що всі угоди з компаніями та особами, які перебувають у власності та керуються російською державою, заборонені. Таким чином, виникла невизначеність, яка чинить негативний вплив на можливість вирішення спорів в арбітражах, оскільки зникає можливість висунути вимоги до сторони, що підпадає під санкції.

«Наразі очікується роз’яснення Єврокомісії щодо цього положення, адже якщо воно буде застосовуватись прямолінійно, це унеможливить доступ до правосуддя в багатьох ситуаціях, зокрема для сторін, які уклали арбітражні угоди з підсанкційними особами», — підсумувала Наталія Петрик.

Одна із ключових тем форуму — механізми репарацій та контрибуцій як спосіб відшкодування шкоди, заподіяної агресією рф.

Дмитро Таранчук, директор із правового забезпечення ВАТ «Фармак», розповів, що вже на початку березня було розбомблено логістичний комплекс, у якому було розміщено велику кількість готової продукції, сировини, матеріалів та складської техніки. На сьогодні перед юридичною функцією постало питання можливих способів відшкодування збитків. За його словами, компанія почала з фіксації шкоди, зробивши запит на невідкладні слідчі дії та опитування свідків, відеозаписи з камер спостереження, де було зафіксовано час потрапляння снарядів. За заявою компанії відкрито кримінальне впровадження за фактом порушення правил війни і, як інші постраждалі бізнеси, вітчизняний фармацевтичний гігант сподівається, що найближчим часом будуть запропоновані чіткі міжнародно-правові механізми відшкодування.

Заступниця керівника спеціальної групи із заморожування та арешту російських активів при Офісі Генерального прокурора Олеся Отраднова зазначила, що наразі у межах магістральної справи щодо агресії рф налічується 623 підозрювані особи, серед яких політики, депутати, військові, кремлівські пропагандисти тощо. «Навіть після того як підозрювані будуть заочно засуджені, ми стикнемось із багатьма проблемами щодо кримінальної конфіскації та визнання рішень в іноземних юрисдикціях. У багатьох країнах ЄС відсутній механізм кримінальної конфіскації як санкції за скоєний злочин», — зазначила вона. Отже, мають розглядатися інші шляхи, зокрема і механізм національної конфіскації. Окрім того, нещодавно Єврокомісія винесла на розгляд директиву щодо конфіскації активів осіб, пов’язаних серед іншого з невиконанням європейських санкцій.

«Ми маємо бути більш гнучкими та креативними, поєднати зусилля держави та бізнесу», — зазначила пані Отраднова.

Говорячи про виклики, що постали перед юридичними фірмами та ринками, юристи із Польщі, України, Молдови та Вірменії наголосили на етичному вимірі наслідків війни в Україні.

Багато представників великих польських юридичних фірм долучились до надання консультацій з питань розміщення українських біженців, ініціатив “про боно”, а також стикнулись із питаннями стрімкого впровадження санкцій. Домініка Дурховська, партнер практики міжнародних спорів Kochanski & Partners, наголосила на ціннісному виборі, який скоро постане перед судовими юристами: наскільки юристи будуть готові представляти інтереси іноземного бізнесу в майбутніх позовах щодо невиконання українськими компаніями їх комерційних зобов’язань внаслідок військової агресії рф.

Ольга Усенко, головний редактор видань Ukrainian Law Firms, The Ukrainian Journal of Business Law, проаналізувала ситуацію на ринку юридичних послуг в Україні та виклики, з якими наразі стикнувся бізнес. Серед них — мобілізація працівників, зменшення роботи, замороження інвестиційних проєктів, відтік кваліфікованих кадрів із країни. Водночас вона підкреслила, що всі вкладаються в перемогу та готуються до післявоєнної відбудови.

Учасники не оминули увагою питання просування професійних юридичних послуг та юридичного маркетингу, який в Європі та, зокрема, Польщі є більш зарегульованим та не дає змоги відкрито закликати клієнтів купувати юридичну послугу. Євгенія Руженцева, заступник генерального директора видавництва «Юридична практика», модерувала дискусію юристів-практиків, інхаусів та зовнішніх спеціалістів із комунікацій. Так, пандемічна криза та економічні виклики відкривають нові можливості та генерують нові ідеї, переконані спеціалісти з Польщі та Німеччини, надають можливість задуматися щодо способів просування.

На думку Бартоша Янковскі, партнера Morawski & Partners, війна в Україні змусила його юридичну фірму замислитися щодо глибшого розуміння потреб клієнтів із країн Східної Європи та відкрити український напрям (Ukrainian Desk), в якому вже працюють релоковані українські юристи. Водночас індустрія рейтингів представлена більшою мірою іноземними директоріями. За словами корпоративних юристів, наразі це є цінний інформаційний ресурс, однак не ключовий критерій обрання радника.


ПРЯМА МОВА


«Ми побачили зацікавленість в Україні як частині нової східноєвропейської інвестиційної стратегії» — Ярослав Романчук

Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON

— Яку мету ви як ідеолог форуму «ЄС — Східне партнерство» ставили та чи змінилась вона з початком війни?

— Сама ідея, яку ми рік тому вирішили втілити в цьому заході, загалом не змінилась. Однак ми, звісно ж, відреагували на ситуацію агресії рф проти України та додали деякі важливі теми.

На жаль, після 2014 року на пострадянському просторі майже всі майданчики припинили існувати. Практично ніхто з України не їздив у Москву. В Київ якщо і приїжджали, то не так багато, як колись. Форум “Європа – Кавказ – Азія” (ЄКА), який робила Ірина Паліашвілі, і Мінський юридичний форум також фактично припинили існування. Водночас лише форум ЄКА мав на меті поєднати юристів із різних країн.

Розробляючи концепцію «ЄС — Східне партнерство», ми поставили дві ключові мети: створити комунікаційний майданчик для юридичних компаній з країн ЄС та Східної Європи, не закладаючи політичний складник. Друге — майданчик для інхаусів.

У нас була велика зацікавленість юридичних фірм із рф та білорусі, і навіть чотири з них доєднались до партнерства. Але 25 лютого ми прийняли рішення вилучити всіх російських і білоруських партнерів і повернули кошти тим, хто їх сплатив.

Звісно, до програми додалась тема механізму репарацій та контрибуцій задля відшкодування шкоди, заподіяної російською агресією, що червоною ниткою пройшла крізь весь захід.

 

— У залі було багато учасників із Польщі. Знаючи внутрішні настрої місцевого бізнесу, як ви відчуваєте, чи викликає Україна в них наразі інтерес із погляду інвестицій та економічної відбудови?

— Безперечно, всі дивляться через призму так званого плану Маршала і тих рішень, що приймає Європейська комісія. Враховуючи, що серед учасників було близько 30% інхаусів великих компаній, зокрема міжнародного бізнесу, присутнього у Польщі, ми побачили зацікавленість в Україні як частині нової східноєвропейської інвестиційної стратегії, адже багато з них залишають ринок рф.

Ба більше, в нас була сесія, присвячена фінансовим інструментам. Чесно кажучи, я був трошки здивований, що вона викликала настільки високу зацікавленість серед учасників. Утім, юристи, безперечно, розуміють, що там буде робота. Питання тільки: коли закінчиться війна?.. Ніхто навіть не розглядає варіант, що Україна не переможе. І, наскільки я бачу, підготовка розпочалась досить жваво.

 

— Життя триває, і ми разом із цивілізованим світом чекаємо нашої перемоги. Які майбутні плани щодо цього заходу, адже ми вже побачили анонс на травень 2023-го?

— Організація цього форуму була певним ризиком. Заходів на теренах ЄС проводиться достатньо. Ніхто з більшості країн не розумів, як це буде відбуватися. Ідея прийшла, ще коли лютував ковід і були певні обмеження. Але враховуючи, що на два дні прийшли приблизно 150 учасників і відгуки в соціальних мережах були дуже схвальні, — це для нас аванс, щоб його продовжувати. Ба більше, економічний та юридичний фронти є наразі вагомим доповненням до політичного, дипломатичного та інформаційного напрямів нашої боротьби.

Ми визначились із датою — 25-26 травня наступного року. Перший день охоплюватиме тематику міжнародної торгівлі та все, що з нею пов’язано. Другий — питання управління юридичним бізнесом та людським капіталом. Але найбільшою несподіванкою було те, що під час форуму підходили представники юридичних фірм Великобританії, Німеччини, Чехії та Польщі, Молдови і висловлювати бажання долучитись до партнерства на наступний рік. Ми плануємо, що форум проходитиме щороку наприкінці травня у Варшаві, не виключаємо можливості виїзного варіанту в Україні.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA