ІТ по-українськи: учасники Business & Legal IT Forum обговорили питання функціонування сфери

Продовжує свою роботу Business & Legal IT Forum. Учасники другої сесії обговорювали питання функціонування сфери ІТ в Україні.

Від ідеї до продукту

Як пройти шлях від ідеї до продукту, розповів Олег Шевцов, керуючий партнер ALEXANDROV&PARTNERS. Він висвітлив особливості правового супроводу ІТ-проєкту на різних стадіях його розвитку.

Від того, наскільки грамотно вибудувано партнерство, залежить реалізація проєкту.

Спікер зауважив, що 80% стартапів не реалізуються, оскільки на самому початку партнери не домовилися про ті чи інші умови співпраці. Доповідач виокремив два основні види ділового партнерства:

• засноване на навичках і талантах;
• засноване на доступі до ринку.

За висновками пана Шевцова, з метою оптимальної реалізації бізнес-ідеї найкраще укладати певну партнерську угоду, яка:

• справедливо враховує інтереси сторін;
• передбачає гарантії дотримання кожною стороною своїх обов’язків;
• установлює правила розподілу прибутку, видатків тощо;
• визначає порядок і наслідки припинення партнерства.

Продовжуючи тему реалізації ідей, Олег Мальський, партнер МЮГ ETERNA LAW, звернув увагу на особливості реалізації стартапів. За словами доповідача,

у сфері ІТ юрист сприймається як необхідне зло.

Він наголосив на тому, що перш ніж йти до стороннього інвестора, необхідно подумати про свій захист. На шляху втілення ідеї у конкретний продукт необхідно пройти такі етапи:

• взаємовідносини між фаундерами;
• захист ідеї, марки, домену, передання прав;
• алгоритм «що буде якщо?».

Хоч як дивно, навіть розвинуті компанії відповідають на ці питання дуже пізно.

Продуктові компанії та аутсорси, на відміну від стартапів, вирішують такі питання:

• де утворювати профіт-центри: ЄС/США;
• ФОП чи не ФОП? Moonlighting (робота на декількох роботодавців);
• Assignable Clients & Contractors;
• як врегулювати передання прав, в тому числі і на використання робочої сили.

Після отримання перших прибутків приходить розуміння необхідності укласти більш детальні договори. На цьому етапі в стартапах необхідно дати відповідь на запитання:

• наскільки safe є SAFE;
• Debt to equity? Що краще і для кого;
• Lock-up і ковенанти;
• Veto rights & Management.

Отримання подальших доходів тягне виникнення нових зобов’язань, зокрема щодо Venture capital, Smart money, Pari Passu, Lock-up, commitment, non-compete. Для продуктових і аутсорсингових компаній найбільшою проблемою на цьому етапі є інтеграція.

Спікер також торкнувся питань виходу із бізнесу, але підкреслив, що повного виходу, як правило, бути не може.

Інновації в дії

Микита Полатайко, радник ЮФ Aequo, в саркастичній формі розповів учасникам Business & Legal IT Forum про «Дія. Сіті» та інші механізми підтримки креативних індустрій

Мінцифра вирішує проблеми, яких в ІТ в цілому немає.

А якщо серйозно, то що дає «Дія. Сіті»?

Насамперед це конкурентні податкові ставки (податки на працю, на компанію та її учасників, преференції для стимулювання ангельських інвестицій).

Крім того, «Дія. Сіті» з метою залучення талантів встановлено:

• спрощені міграційні правила;
• ESOP (Employee Stock Ownership Plan).

Для залучення інвестицій передбачено:

• SAFE, convertible loan, опціони та інші інститути англійського права;
• захист інвестицій;
• особливі умови для стартапів.

Важливим, за словами спікера, є запровадження гіг-контрактів, які забезпечують:

• відсутність ризику перекваліфікації;
• оплачуваний відпочинок, лікарняний та інші “плюшки” прямо в договорі

Гіг-контракти є підставою для:

• надання офісу та техніки;
• отримання посвідки іноземцю.

Вікторія Сергійчук, старший юрист відділу по роботі з нерезидентами юридичного департаменту Q Partners, поділилася своїм баченням того, як «Дія. Сіті» вплине на діяльність інвестора.

За її словами, «Дія. Сіті» дає інвестору:

• прозору структуру бізнесу;
• врегулювання процедуру переходу майнових прав на продукт інтелектуальної власності;
• можливість укласти договір про неконкуренцію;
• залучення гіг-спеціалістів;
• спрощення залучення іноземних спеціалістів;
• запровадження класичних механізмів англійського права (наприклад, договір позики з альтернативним зобов’язанням).

Це не лише стимулювання розвитку ІТ сфери, але й запровадження нових механізмів, нових правил, покращення нормативного регулювання в порядку здійснення інвестицій.

Місточок між інвестором і державою

Про нові можливості за законом про «інвестнянь» розповіла Олеся Бойчук, юрист Ukraineinvest.

Характеризуючи Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», спікерка зауважила, що це перший акт, який запроваджує систему інвестиційних стимулів. Перші інвестори, за її словами, зможуть отримати державну підтримку вже у 2022 році. Закон про «інвестнянь» визначає форми державної підтримки інвестиційних проєктів, зокрема:

• звільнення від сплати податків та ввізного мита,
• спрощення процедури отримання прав на земельну ділянку.

Держава може надати підтримку до 30% від обсягу інвестицій, при цьому форму підтримки визначає сам інвестор.

Доповідачка також розповіла про критерії, яким має відповідати інвестиційний проєкт, щоб отримати державну підтримку. Ключову роль у відборі інвестпроєкту відіграє Міністерство економіки. Максимальний розмір підтримки зможуть отримати інноваційні проєкти. Процес завершується укладенням інвестиційного договору на строк до 15 років. Цей договір дає змогу  повністю захистити інтереси інвестора.

Захист об’єктів інтелектуальної власності

Анна Внукова, юрист із питань інтелектуальної власності ТОВ «Нова Пошта-Центр», торкнулася питання інновацій та їх правового захисту.

Найпопулярнішими об’єктами інтелектуальної власності є:

• винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції, топографії інтегральних мікросхем,
• комерційна таємниця,
• промислові зразки,
• ТМ та комерційні найменування,
• твори (у т.ч. комп’ютерні програми) тощо.

Як вважає доповідачка, фактично всі інновації можуть бути визнані об’єктами інтелектуальної власності.

Пані Внукова навела приклади інноваційної діяльності компанії та розповіла про способи її правового захисту:

• інновації заради швидкості – потенційні корисні моделі безпілотних суден;
• інновації для підвищення доступності – промислові зразки (стелаж, сумки, поштомат);
• інновації для підвищення якості – переважно комерційна таємниця (новий сортувальний центр біля аеропорту «Бориспіль». LEA-ярмарок);
• інші інноваційні ідеї, які часто є об’єктом авторського права, а також ТМ та промисловими зразками (робот-бібліотекар).

Юристка наголосила на тому, що захист об’єктів інтелектуальної власності потрібний, оскільки це дає змогу отримати значні фінансові компенсації (кейси «Палка для селфі», «VirnetX та Apple»).

Українські реалії

Співзасновник Vanongo Вячеслав Левченко проаналізував чому українські ІТ- підприємці обирають іноземну юрисдикцію для розбудови міжнародного бізнесу

Основною причиною, як неодноразово підкреслив пан Левченко, є те, що стартап потребує зовнішнього фінансування. Він звернув увагу на те, що за статистикою 90% стартапів «гине», і це нормальне явище. Причина, зокрема, в тому, що у бізнесу забракло коштів. На ранніх стадіях стартапу важливою є підтримка Angels і Venture Capitalists.

У США легше отримати кошти, саме тому там і розвиваються стартапи. Відповідно, це і впливає на вибір юрисдикції. Україна має величезний потенціал, але дефіцит раннього інвестування змушує шукати іноземну юрисдикцію.

Хоча зараз ця ситуація поступово змінюється:

• ініціативи на кшталт Ukrainian Startup Fund сприяють розвитку раннього інвестування;
• іноземні фонди помічають проблему і відкривають фонди для фінансування українських стартапів;
• попит на ранні інвестиції буде зростати через насичення ринку аутсорсу і міграцію в продуктовий сегмент.

Приватність, вбудована в дизайн

Суть принципів Privacy by Design та Privacy by Default у розробці (GDPR) роз’яснив Сергій Паперник, керівник управління із захисту персональних даних АТ «ПриватБанк».

Він повідомив, що «Приват Банк» – одна з найбільших ІТ-компаній в Україні, яка налічує більше 2000 спеціалістів ІТ (з них майже 700 розробників). Майже 90% ІС –  власна розробка. У діяльності використовуються  сучасні інструменти управління даними (BigData, ML, нейронні мережі).

Характеризуючи принцип Privacy by Design, спікер змалював його словами А. Кавукян: «Думайте про приватність до того, як почали робити якийсь продукт, сервіс або товар».

Цей принцип передбачає:

• проактивний, а не реактивний підхід – запобігання, а не усунення;
• приватність, вбудовану в дизайн;
• повну функціональність – позитивну суму, а не нульову для учасників;
• наскрізну безпеку – захист повного циклу;
• видимість та прозорість – бути відкритим;
• повагу до приватності користувача – дотримуватися користувацько орієнтованої моделі.

Сергій Паперник підсумував, що цей принцип – це не лише заборона. Його дотримання підвищує конкурентоспроможність, це принцип – мета.

Дивіться також: про що говорили на першій сесії Business & Legal IT Forum та фоторепортаж.