ІХ Міжнародний форум з інтелектуальної власності: експерти розповіли про виклики та стратегії ІР-сфери під час війни

Розпочав роботу ІХ Міжнародний форум з інтелектуальної власності, організований «Юридичною практикою» за підтримки УКРНОІВІ. Генеральними партнерами заходу стали «Дубинський і Ошарова» та Sayenko Kharenko, експертним партнером — Baker McKenzie.

Про ключові виклики ІР-сфери під час війни та в процесі відбудови України, глобальні тренди захисту прав інтелектуальної власності та євроінтеграційні вектори розвитку галузі розповіли:

• Маргарита Оксенюк, заступник директора департаменту – ­ начальник управління департаменту інвестицій, інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економіки України
• Ірина Колос, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
• Дмитро Омельченко, начальник управління виявлення та розшуку у справах про визнання необґрунтованими активів, методологічного забезпечення та правозастосування центрального апарату АРМА
• Андрій Паладій, провідний спеціаліст АРМА
• Олена Орлюк, директор ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»
• Ярослав Огнев’юк, партнер Sayenko Kharenko
• Олександр Мамуня, керуючий партнер Mamunya IP
• Дмитро Таранчук, директор із правового забезпечення АТ «Фармак»
• Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта»

«Наша держава опинилася в ситуації, коли ми маємо суміш щонайменше трьох складників: ми перебуваємо на етапі адміністративної реформи інтелектуальної власності; ми, як завжди, перебуваємо на стадії вдосконалення законодавства; і на все це наклалася війна — в такій ситуації не була жодна інша країна. Тому ми сьогодні говоритимемо про стратегії, про виклики, про те, як нам усім працювати в такій непростій ситуації», — акцентував модератор Михайло Дубинський, керуючий партнер «Дубинський і Ошарова», відкриваючи обговорення.

Перезавантаження системи

«Сфера інтелектуальної власності є одним із найважливіших пріоритетів уряду, і Мінекономіки докладає максимальних зусиль для вдосконалення охорони та захисту інтелектуальної власності», — розпочала свій виступ Маргарита Оксенюк. Вона розповіла про наявні напрацювання та плани подальшої роботи. Пані Оксенюк, зокрема, наголосила, що Мінекономіки продовжує роботу з перезавантаження системи — на 2023 рік заплановано дуже багато завдань: ухвалення оновлених документів про УКРНОІВІ, регламент Апеляційної палати, положення про наглядову раду, положення про атестаційну комісію тощо. Також ведеться робота з оновлення підзаконних актів у сфері ІР — проєкти відповідних документів можна знайти на сайті Мінекономіки. Ведеться робота і щодо гармонізації національного законодавства з положеннями права ЄС.

Олена Орлюк окреслила стратегічні напрями розвитку ІР-сфери та ІР-офісу:

«Стратегія розвитку ІР-сфери має бути оновлена з урахуванням впливу війни і намаганням вирішити ті завдання, які стоятимуть перед Україною в період повоєнного відновлення», — наголосила Олена Орлюк. Вона звернула увагу, що наразі питання ІР в контексті повоєнного відновлення України пропрацьовані надзвичайно мало та мають точковий характер.

Стосовно стратегії ІР-офісу пані Орлюк звернула увагу на виклики перезапуску роботи під час війни, розповіла про поточні проєкти та пріоритети. Серед ключових напрямів вона назвала перегляд підходів до представлення інтересів у судових процедурах, роботу над проєктом регламенту Апеляційної палати, розвиток медіації в ІР-сфері, напрацювання механізмів роботи з підсанкційними ІР-активами. Іще один важливий напрям — співпраця з правоохоронними органами щодо запобігання порушенням прав інтелектуальної власності та зміни іміджу України як країни-порушника.

«Для нас також надзвичайно важливе питання створення та повноцінного запуску ІР-суду. Ми вважаємо це одним із необхідних елементів ефективного захисту ІР в Україні », — наголосила Олена Орлюк.

Судові тенденції

Про розвиток судової практики в ІР-спорах розповіла Ірина Колос. Вона навела статистичні дані розгляду цієї категорії спорів. Так, спори у сфері ІР розглядаються переважно господарськими судами, причому близько 50% — Господарським судом м. Києва. До апеляційного та касаційного оскарження надходить понад 40% судових рішень, що значно вище за середній показник оскаржуваності судових рішень. Найбільше позовів подається щодо авторських та суміжних прав.

Ірина Колос також навела приклади цікавих судових справ про:

• визнання недійсним договору про передання суміжних прав (постанова КГС ВС від 15.08.2019 у справі № 910/14843/18);
• відтворення твору і публічне сповіщення (постанова КГС ВС від 28.01.2020 у справі № 910/10951/17);
• вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони митного оформлення товарів (постанова КГС ВС від 02.11.2021 у справі № 914/1569/20);
• використання державної символіки України в ТМ (постанова КГС ВС від 18.01.2022 КГС ВС у справі № 910/919/20);
• право оскаржити рішення НОІВ про реєстрацію ТМ у випадку неподання заперечення проти заявки (постанова КГС ВС від 09.02.2023 у справі № 910/5028/21).

Також на розгляді КГС ВС перебуває цікава справа про чинність патентів під час війни (№ 910/9215/21).

Підсанкційні ІР-активи

Про особливості управління арештованими активами, зокрема правами ІР, та про нюанси їх розшуку розповіли представники АРМА. Дмитро Омельченко звернув увагу, що пріоритетними напрямами роботи відомства під час війни є розшук та управляння активами в рамках санкційних проваджень, а також злочинів проти основ національної безпеки. У сфері інтелектуальної власності виявлено та розшукано 299 одиниць нематеріальних активів та 3654 одиниць майнових прав інтелектуальної власності.

Андрій Паладій детально зупинився на проблемних питаннях розшуку та управління активами у вигляді ІР-прав. Він, зокрема, звернув увагу на недостатню обізнаність правоохоронних органів — насамперед увага звертається на матеріальні активи. Серед інших проблемних питань експерт виділив також оцінку нематеріальних активів.

«АРМА ставить за мету відпрацювати з професійною спільнотою, з ІР-офісом такий механізм роботи, який би надав можливість для прозорого та ефективного управління активами фігурантів кримінальних проваджень, у тому числі підсанкційних осіб», — наголосив доповідач.

Digital & ІР

Виступ Віталія Бєлікова, директора департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», був присвячений питанню поширення авторського права на віртуальні активи. Нагадавши про успішні випуски Укрпоштою серій марок воєнної тематики, доповідач звернув увагу на питання щодо інтелектуальної власності, зокрема — правового регулювання похідних творів від поштової марки, в тому числі цифрових об’єктів — NFT-зображень.

«На сьогодні існує судова практика, що поштова марка не є об’єктом інтелектуальної власності. Але використання похідних творів від поштової марки жодним чином не позбавляє їх від правового регулювання як об’єктів ІР. Зокрема, NFT-марка, на мою думку, є об’єктом авторського права», — прокоментував Віталій Бєліков.

Він також повідомив про ініціативу включення в закон про поштовий зв’язок поняття віртуального цифрового активу та розповів про практичні виклики запровадження такого регулювання.

Експортні бар’єри

Дмитро Таранчук, директор із правового забезпечення АТ «Фармак», зосередився на питанні перспектив експансії українського бізнесу на європейський ринок. Наголосивши на значному експортному потенціалі українського фармацевтичної індустрії, доповідач прокоментував проблемні питання, які перешкоджають експортним ініціативам. Він, зокрема, звернув увагу на законодавчі зміни, які були прийняті в квітні 2022 року, — пролонгація дії патентів створила перешкоди в діяльності виробників генериків. Іншою проблемою він назвав певні недоліки законодавства щодо застосування додаткової охорони. А також прокоментував нюанси допуску локального виробника до окремих ринків.

«Це все в сукупності не дає змоги вітчизняним фармацевтичним компаніям своєчасно виходити на експортні ринки. Якщо немає державної реєстрації в Україні, то й, відповідно, не буде реєстрації в країні, де дію патенту вже завершено. Це насправді є ключовими перешкодами, які відчуває фармацевтичний ринок. Насправді експортний потенціал вітчизняної галузі величезний. Наші ліки могли би зайняти свою нішу на ринках Європи, Азії.  На мій погляд, сприяння експорту пішло би на користь як пацієнтам, так і державному бюджету та розвитку української економіки в цілому», — наголосив Дмитро Таранчук.

Виклики воєнного часу

Стратегічні виклики ІР-сфери під час війни та в процесі відбудови України проаналізував Олександр Мамуня, керуючий партнер Mamunya IP. Він зосередився на «case study з елементами конспірології» — ухваленні Закону України про захист інтересів у сфері інтелектуальної власності у період дії воєнного стану та його наслідках для ІР-сфери. Доповідач проаналізував ситуацію з продовженням строку дії патентів, яка мала завершитися після початку війни. Шляхи виправлення Олександр Мамуня вбачає в системному застосуванні господарськими судами положень законодавства або ж ініціюванні законодавчих змін, якими буде уточнено таке:

«Майнові права інтелектуальної власності, строк чинності яких спливає на день запровадження в Україні воєнного стану або під час дії воєнного стану, чинність яких може бути підтримана відповідно до Законів України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” та “Про охорону прав на сорти рослин” або строк чинності яких може бути подовжено відповідно до Законів України “Про охорону прав на промислові зразки”, “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, залишаються чинними до дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану».

Захисні налаштування

На завершення сесії Ярослав Огнев’юк, партнер Sayenko Kharenko, поділився думками щодо захисту IP як обов’язку та функції держави України. Він наголосив на важливості повноцінного запуску ІР-суду, який має забезпечити принцип правової визначеності та напрацювання усталеної судової практики. Він також прокоментував ситуацію в правоохоронних органах та їх напрацювання у сфері захисту ІР.

На продовження свого виступу Ярослав Огнев’юк на прикладі ситуації з розповсюдженням контрафакту проаналізував відмінності у сприйнятті проблеми різними стейкхолдерами — правовласниками, споживачами, міжнародною спільнотою — та, відповідно, реакцію держави.

Шляхом покращення ситуації, на його думку, може стати перехід від імітації боротьби до ефективної боротьби. Зокрема, слід провести широкі соціологічні та економічні дослідження щодо шкоди контрафакту; далі — створити спеціалізовану інфраструктуру правоохоронних органів, сприяти накопиченню знань і досвіду; вносити законодавчі зміни комплексно із прорахуванням правозастосовних наслідків; встановити чіткі КРІ для кожного органу та посадової особи.