III Міжнародний кримінально-правовий форум: відбувається посилення інституційної ролі антикорупційних органів і ВАКС

III Міжнародний кримінально-правовий форум триває. Завершилась перша сесія «QUO VADIS? Антикорупційний маятник», модератором якої була Ольга Просянюк, керуючий партнер АО AVER LEX.

На початку сесії розгорілася дискусія про методи роботи антикорупційних органів і їхнє втручання в роботу адвоката. Зокрема, в одній зі справ антикорупційні органи проводили обшуки в адвоката, і широкий резонанс викликало подання цієї історії, мовляв, надаючи правову допомогу, адвокат став частиною злочинної організації.

Пані Просянюк підкреслила, що до адвокатів, суддів і детективів може бути різне ставлення. Проте, якщо ти професіонал, завжди можна знайти правильні шляхи комунікації. «Цікаво, коли ти працюєш з сильним процесуальним опонентом», – зауважила вона.

Розумні строки

Максим Грищук, в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, нагадав, що на початку діяльності НАБУ та САП була певна мішанина з повноваженнями, а правоохоронні органи розслідували справи, підслідні антикорупційним органам.

«Але з часом, коли антикорупційна система почала показувати результати, ця ситуація змінилася», – зазначив пан Грищук. Детальніше він розповів про особливості роботи у справах щодо топчиновників. Уже сім місяців немає керівника САП, а повноваження в.о. керівника дещо звужені, що затягує розгляд тих чи інших питань.

«Прокурори змушені дбати про розумні строки, але коли опонентами обирається тактика затягування – навіть у розумінні європейських цінностей це не призводить до забезпечення права особи на справедливий суд, права на розгляд справи в розумні строки», – підкреслив Максим Грищук.

«Якщо ми будемо поважати одне одного у судовому засіданні, виконувати вимоги кримінального процесуального законодавства, це піде на користь усім, зокрема й державі», – переконаний пан Грищук. А на завершення свого виступу він відзначив тенденцію – збільшилася кількість укладених угод зі слідством. Це також свідчить про посилення інституційної ролі антикорупційних органів.

Загроза не минула

Олександр Новіков, голова Національного агентства з питань запобігання корупції, зосередився на антикорупційній політиці. За його словами, сумнозвісні рішення КСУ – не остання загроза для кожного з нас.

«Мета антикорупційної політики на найближчий час – поставити крапку в питанні конституційності існування Вищого антикорупційного суду», – зазначив він. Другою найбільшою загрозою є конституційне провадження щодо конституційності Великої Палати Верховного Суду, а також щодо інституту спеціальної конфіскації.

Пан Новіков зауважив, що чимало рішень КСУ, винесених протягом останнього року, спрямовані на руйнування антикорупційних механізмів.

Учора профільний Комітет Верховної Ради України підтримав законопроєкт щодо зміни порядку звільнення голови НАЗК шляхом внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

«Усі ці протидії свідчать про те, що антикорупційні органи діють ефективно – кожен у своїй сфері», – резюмував Олександр Новіков.

Наслідки рішення КСУ

З темою «Роль КСУ в боротьбі з корупцією — політико-правові наслідки рішення № 13-р/2020» виступив Олександр Олійник, директор директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.

Саме рішення, за словами пана Олійника, зводиться до того, що треба захищати суддів, адже вони є судовою владою і не є загальним учасником тих правовідносин, на яких поширюється дія законодавства про запобігання корупції, отже має бути окремий механізм перевірки їхніх декларацій. Проте висновок, викладений у рішенні КСУ, про те, що треба заборонити «всім усе», а не скоригувати законодавство в частині суддів.

Олександр Олійник зауважив, що рішення КСУ значною мірою підірвало відносини України з міжнародними партнерами. «Рішення порушує та ставить під сумнів низку ключових зобов’язань України в її відносинах із міжнародними партнерами», – підкреслив спікер.

Суд відповідає євростандартам

«Дуже часто очікування не збігаються з реальністю та можливостями», – розпочала свій виступ Інна Білоус, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду.

За словами судді, створення ВАКС підкреслило відданість України задекларованій меті щодо протидії корупції, а створення спеціалізованого антикорупційного суду відповідає міжнародним практикам. Створення такого суду не суперечить і положенням статті 6 Конвенції з прав людини щодо права на справедливий розгляд справи незалежним та неупередженим судом. Ба навіть Європейський суд з прав людини зазначив, що «боротьба з корупцією та організованою злочинністю цілком може вимагати заходів, процедур та інституцій спеціалізованого характеру».

Інна Білоус озвучила дані дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. Зокрема, в лютому 2020 року повністю довіряли ВАКС 1,4% респондентів, зовсім не довіряли – 44,3%; у листопаді 2020 року повністю довіряли ВАКС 2,1% респондентів, зовсім не довіряли – 37%. «Попри всі побоювання суспільства динаміка довіри є позитивною», – зазначила пані Білоус.

Станом на 15 березня 2021 року в провадженні ВАКС перебувало 16500 справ і матеріалів, а саме:

• 293 кримінальні провадження;
• 16207 клопотань, скарг, заяв, поданих під час досудового розслідування;
• 3 справи за клопотанням про звільнення від кримінальної відповідності, з яких 1 повернуто прокурору;
• 2 справи за клопотанням прокурора про закриття кримінального провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 КПК;
• 7 заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами;
• 4 заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Результати розгляду кримінальних проваджень є такими:

• 27 винесених вироків, із яких 2 виправдувальні (1 скасовано Апеляційною палатою ВАКС, 1 на розгляді Апеляційної палати ВАКС); 11 із затвердженням угоди про визнання винуватості;
• 2 відмовлено у затвердженні угоди;
• 3 повернуто прокурору;
• 58 надіслано за підсудністю;
• 26 проваджень у справі закрито;
• 2 відмовлено в задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.

Запобіжний захід

Костянтин Рибачковський, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», у своєму виступі зосередився на болючій темі – обранні запобіжних заходів щодо підозрюваних слідчими суддями ВАКС. Саме в цей момент клієнт-підозрюваний є вкрай вразливим, адже за результатами обрання запобіжного заходу до нього може бути застосовано тримання під вартою, домашній арешт чи заставу, яка для багатьох є непідсильною. Під час обрання запобіжного заходу права і свободи людини може бути суттєво обмежено.

Костянтин Рибачковський озвучив такі типові зауваження:

• необґрунтованість підозри (слідчі органи не надають докази, які підтверджують обґрунтованість підозри, а судді досить поверхово оцінюють ці докази);
• недопустимість доказів;
• нерівність сторін (судді ВАКС досить часто не дають права надавати докази стороні захисту, проте дають його стороні обвинувачення);
• неналежна оцінка ризиків та доказів, які це підтверджують;
• невиконання приписів статті 178 КПК щодо оцінки вагомості доказів, зокрема для визначення розміру майнової шкоди;
• порушення частини 4 статті 182 КПК щодо розміру застави (розмір застави не може бути явно непомірним для підозрюваного).

Новий рівень правосуддя

Денис Шкаровський, партнер ЮК VB PARTNERS, проаналізував очікування від діяльності ВАКС та реальність.

ВАКС діє 561 день. Пан Шкаровський вважає, що цього періоду замало для того, щоб повісити якийсь ярлик на інституцію. Ба більше, зараз відбувається процес становлення суду. Проте є певні моменти, які спікер радить імплементувати в роботу ВАКС для того, щоб стати незалежним арбітром, а не помічником прокурора:

• забезпечити змагальність і рівність сторін;
• суд має не ухилятися від захисту прав людини, здійснювати належний судовий контроль;
• негативну тенденцію – суд піддається тиску з боку обвинувачення та громадськості – потрібно зводити нанівець.

Але з позитивних моментів спікер озвучив те, що це абсолютно новий рівень правосуддя, організації діяльності та взаємовідносин з учасниками процесу, поваги до сторін.

Правильний крок

Сергій Пересунько, керівник кримінальної практики ЮК «АМБЕР», підрахував, що антикорупційні суди працюють всього в двох десятках держав. При цьому з держав ЄС вони працюють лише в Болгарії, Словаччині та Хорватії – країнах пострадянського простору.

Він вважає створення ВАКС правильним кроком, який тільки підкреслює актуальність корупційних проблем у державі. До такого суду є підвищені вимоги та очікування, і професійна спільнота не хотіла б, щоб ці фактори впливали на незалежність та об’єктивність суду.

«Ми хотіли б, щоб ВАКС якраз став взірцем правильної судової діяльності», – підкреслив Сергій Пересунько. Одними із болючих питань він назвав питання явки сторін у судовий процес, а також рівності сторін процесу, подання та оцінки доказів.

Низька довіра

Завершуючи першу сесію, Олексій Беховець, керівник кримінальної практики LEGARD, оцінив рівень корупції та боротьби з нею в різних країнах. Спікер зазначив, що за даними Центру Разумкова, повністю довіряють українським судам всього 1,7% респондентів. Рівень довіри до ВАКС дещо вищий завдяки, серед іншого, прозорим процедурам обрання кандидатів на посади суддів ВАКС.

«Показовим є й те, що судова система, на жаль, вважається однією з найкорумпованіших структур в Україні, і в цьому вона поступається лише митниці», – зазначив пан Беховець.

Але спільноту адвокатів, за словами спікера, непокоїть високий рівень корупції в правоохоронних органах, а Антикорупційна стратегія на 2020—2024 роки не передбачає очевидних економічних кроків, які б суттєво вплинули на зниження рівня корупції саме в цій сфері.