II конференція «Бізнес VS Санкції»: Володимир Єніч та Інна Богатих розкрили практичні аспекти застосування санкційних процедур — PRAVO.UA II конференція «Бізнес VS Санкції»: Володимир Єніч та Інна Богатих розкрили практичні аспекти застосування санкційних процедур — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » II конференція «Бізнес VS Санкції»: Володимир Єніч та Інна Богатих розкрили практичні аспекти застосування санкційних процедур

II конференція «Бізнес VS Санкції»: Володимир Єніч та Інна Богатих розкрили практичні аспекти застосування санкційних процедур

  • 10.07.2024 16:39

Після завершення першої сесії ІІ конференції «Бізнес VS Санкції» відбулось відкрите інтерв’ю на тему «Практичні аспекти застосування санкційних процедур» партнера АО AVER LEX Володимира Єніча із заступницею міністра юстиції України Інною Богатих.

Насамперед пан Єніч зазначив, що сьогодні змінилося як нормативне регулювання, так і практика державної санкційної політики. Тож він поцікавився, які саме зміни посадовиця Мін’юсту може виокремити в санкційній галузі.

Інна Богатих нагадала, що санкція стягнення з’явилася у 2022 році. І на той момент ні в Мін’юсту, ні когось іншого в країні не було жодного розуміння, як це має працювати. Тому вивчався релевантний досвід інших країн, були намагання впроваджувати інструменти у схожих правах.

«Наприклад, коли йшлося про доведення права власності на актив або права розпоряджання ним, то застосовувалися ті інструменти, які існують у НАЗК та НАБУ для доказування стосовно об’єктів незаконного збагачення. Створювалася своя практика і свій досвід. На сьогодні вже є певне розуміння, що потрібно для успішного подання позову, що треба для отримання рішення ВАКС. Хоча, звісно, кожна справа є унікальною і індивідуальною, і вступаючи в процес, ми не можемо знати всіх обставин, які з’ясовуються в перебігу справи», — наголосила заступниця міністра.

Що стосується того, наскільки взагалі потрібно застосовувати судовий розгляд щодо стягнення активів осіб, відносно яких існують сумніви щодо колабораційної діяльності на користь рф, Інна Богатих навела приклад про Медведчука, адже позов до нього подано лише зараз:

«Його постать та роль у російській агресії всім цілком очевидна. Але ми говоримо про те, що якби це було настільки очевидним і для втручання у право власності, не потрібна була б доказова база, то мали би бути створені інші правові інструменти. Вважаю, що саме реалізація будь-яких рішень щодо втручання у право власності через суд, коли йдеться про певне доказування, є обов’язковою умовою для того, щоб таке рішення вважалося релевантним, законним і таким, що відповідає міжнародним стандартам і вимогам».

Болючою темою Володимир Єніч назвав строки розгляду санкційних справ. Інна Богатих пов’язала це насамперед зі складністю справ.

«Маємо приклади, коли ВАКС виносить рішення за одне-два засідання. І маємо справу, коли проводиться 40 засідань, вона триває майже рік. Це справа щодо Воєводіна, Гінера, Бабакова і групи «лужниківських», де стягується дев’ять обленерго. Сподіваюсь, ми докажемо належність контролю, а очевидність необхідності застосування санкції навіть не оспорюється в цьому процесі», — зазначила пані Богатих.

Вона також поставила питання, чи маємо ми чимось жертвувати: дивитися на швидкість і на строки чи все ж таки дослідити докази й отримати справедливе і законне рішення ВАКС. Очевидно, що ВАКС схиляється до того, щоб усе дослідити і ухвалити правильне рішення. Строки дійсно порушуються, але задля верховенства права і закону.

Володимир Єніч зауважив, що такі справи розглядати непросто, особливо коли представники третіх осіб грають на затягування справи. Тому поцікавився, що представниці Мін’юсту не подобається в поведінці процесуальних візаві.

Інна Богатих відразу відповіла, що не подобаються процесуальні диверсії. За її словами, це те, що фактично не вплине на перебіг справи, але це часто застосовують представники опонентів у судових процесах, затягуючи їх.

Очевидно, що це впливає негативно: навантаження на суд, відволікання Мін’юсту, і основне – це зволікання з тим, щоби певний актив перейшов у дохід держави і вона вже отримала зиск.

Ідеальні візаві, на думку Інни Богатих, – це підсанкційної особи, які безпосередньо беруть участь у судових процесах: «Це, наприклад, справа щодо Богуслаєва, де він особисто брав участь у усіх засіданнях. В іншому процесі дистанційно брав участь громадянин Німеччини у справі щодо «Ілюшин Фінанс Ко.».

«Підсанкційна особа — це ідеальний візаві, тому що особа має право взяти участь у процесі, захистити права, висловити свою точку зору, подати всі необхідні клопотання. Тобто її думка та її інтереси враховуються судом, тому найкраще, якби всі підсанкційні особи були особисто або за допомогою засобів дистанційного зв’язку присутні на засіданнях суду».

Однією з найбільш цікавих та довершених, чітко спланованих і реалізованих ініціатив у санкційній політиці Володимир Єніч назвав створення державного реєстру санкцій.

Інна Богатих зазначила, що ми маємо пишатися такими досягненнями. Мін’юст був одним із ініціаторів і рушієм цього процесу, адже був зацікавлений в тому, щоб наші суб’єкти, зокрема, мали відповідні офіційні джерела для перевірки щодо застосування санкцій.

Тому державний реєстр санкцій став тим офіційним джерелом, в якому інформація є обов’язковою для врахування всіма державними органами і особами, які виконують публічні функції.

Цей реєстр заступниця міністра назвала «топблогером в Україні», а також порівняла його ефективність з F-16. За її словами, з того моменту, як Реєстр було створено, його відвідали 177 тис. унікальних користувачів зі 176 країн світу. А до топ-5 країн-відвідувачів належать США, Німеччина, Велика Британія, Україна та рф.

Стосовно того, як суспільство і бізнес можуть сприяти державній санкційній політиці, Інна Богатих зазначила таке:

«Ми досить часто отримуємо інформацію про активи, і можу висловити велику вдячність журналістам-розслідувачам, громадянським інститутам, які належно інформують. Тобто це не просто якісь окремі факти, а формування необхідної доказова бази».

Персональні санкції Володимир Єніч назвав певним атавізмом, фокусуючи увагу на секторальних санкціях, які Україна вже запровадила. Тому поцікавився баченням державної політики щодо таких санкцій.

Інна Богатих зазначила, що рішення не публічні, але вони вже є, адже це одне із завдань і міжвідомчої робочої групи із санкційної політики, і експертної групи стосовно саме секторальних санкцій, які повинні бути застосовані.

«На сьогодні вже підтриманий Кабміном проєкт рішення РНБО про застосування секторальних санкцій до транспортного сектору рф, до гуманітарної сфери рф. Крім того, мають бути застосовані санкції щодо енергетичного сектору рф. Відповідно, вони мають бути ухвалені парламентом та запроваджені указом Президента», — наголосила заступниця міністра.

Вона висловила сподівання, що рішення будуть прийняті. Запропонований строк дії цих санкцій – 50 років.  Тож це ретрансляція для бізнесу, що рф має бути закрита, ми не повинні розглядати її як будь-якого партнера для співпраці чи контактів.

Наскільки легко будується взаємодія з державними органами з урахуванням того, що санкційна тематика складна для пояснення?

На це запитання Інна Богатих відповіла, що процеси вже вибудувані. Є також чітке розуміння і з боку правоохоронних органів, взаємодія чітко регламентована, є відповідні міжвідомчі накази. Взаємодія відбувається передусім у рамках запитів, отримання відповідей, уточнень, все досить формалізовано і процеси вже поставлені.

А відповідаючи на запитання, що мотивує займатися санкційною політикою, Інна Богатих зазначила, що мотивація тут одна – захистити державу, тому що ми є її громадянами, і для нас є неприйнятним нав’язування якихось інших традицій і устоїв, ніж ті, які існують в Україні.

«Ціль одна — захистити державу і бути корисним там, де знання та можливості дають позитивний результат у боротьбі з агресором».

Завершилось відкрите інтерв’ю стислими запитаннями та відповідями у бліц-форматі:

— Чи буде кримінальна відповідальність у 2024 році?

— Будемо намагатися з усіх сил.

— Який вид покарання найкраще за обхід санкцій: обмеження, позбавлення волі чи майнове?

— Майнове.

— Чи є адвокат, який представляє підсанкціїну особу, пособником в обході санкцій?

— Залежно які послуги надаються. Якщо надаються послуги у вибудовуванні схеми, він є енейблером.

— Якщо суд задовольнив позов про стягнення активу, такий актив пройшов санкційне очищення?

— Вважаю, що так. З того моменту, як держава зареєструвала право власності.

— Якщо суд відмовив у стягненні активу, чи пройшов такий актив санкційне очищення?

— Це недопрацювання Мін’юсту і правоохоронних органів. Кожен актив, який не потрапив у стягнення, розцінюємо як особисту поразку і працюємо над тим, щоб на майбутнє таких речей було якомога менше.

— Коли Мін’юст подасть позов про стягнення віртуальних активів?

— Поки в нас немає жодного факту, де було б виявлено такі активи.

— Яка справа у ВАКС була найбільш важливою?

— Багато цікавих резонансних справ. Виділила би справу Худайнатова і Shell, також справу Royal Pay Europe. Вона ще не завершена, але дуже оригінальна у своїй доказовій базі. А перші знакові справи – це справи щодо Дерипаски, Шелкова. Це перші справи, які дали чітке розуміння, як далі рухатись.

— Яка справа була найбільш приємною?

— Рішення у цій справі ще очікую. Це справа Бабакова, Воєводіна, Гінера.

— Яке ваше заспокійливе слово для бізнесу?

— Хочу висловити величезну вдячність українському бізнесу. Це без перебільшення героїзм і це те, що говорить про любов до України: залишатись тут, працювати, генерувати прибутки, зберігати робочі місця, сплачувати податки тощо. Мін’юст і я особисто, вся моя команда з того моменту, як почали займатися санкціями, будь-які наші рішення орієнтовані на те, щоб зберегти українське підприємство, що працює. Бізнесу не варто турбуватися, що Мін’юст вживатиме якихось заходів, які створюватимуть проблеми в його роботі.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA