прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » II Business & Legal IT Forum: зростання галузі та рятувальний круг для держави – учасники розповіли про ІТ-індустрію під час війни

II Business & Legal IT Forum: зростання галузі та рятувальний круг для держави – учасники розповіли про ІТ-індустрію під час війни

  • 05.10.2022 13:54

Сьогодні в Києві в змішаному форматі проходить II Business & Legal IT Forum. Генеральний партнер заходу – Stron, офіційні партнери – EVERLEGAL, LES, MK Legal Service, Peterka & Partners та Sayenko Kharenko.

Першу сесію про ІТ-індустрію під час війни модерував Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron, який,  відкриваючи сесію, висловив сподівання, що про ІТ під час війни ми будемо тільки один раз говорити.

Учасники дискусії:

  • Расім БАБАНЛИ, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, д.ю.н.
  • Максим КУРОЧКО, керуючий партнер MK Legal Service
  • Роман РОДІН, директор із юридичних питань холдингу TECHIIA
  • Юрій ЗАРЕМБА, CEO AXDRAFT
  • Сергій ПАПЕРНИК, керівник управління із захисту персональних даних АТ «ПриватБанк»
  • Костянтин ВАСЮК, виконавчий директор асоціації IT Ukraine
  • Єгор СТЕФАНОВИЧ, голова правління ГС «Український фонд енергоефективності та енергозбереження»

ІТ від Верховного Суду

Одна з умов євроінтеграції – забезпечення верховенства права. Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, д.ю.н., розповів, що починаючи з 2017 року сформувалась така концепція: як ВС застосовує правову норму, так мають робити й інші суди.

«Це для неюристів схоже на прецедент. Для юристів це стабільність судової практики. Це і є запорукою інвестиційного клімату», – зауважив пан Расім.

«Але є і проблема: ВС щотижня розглядає приблизно 1000 судових справ. Уточнює старі правові позиції та створює нові. Стежити за цим неможливо. Сучасні ІТ-інструменти можуть допомогти систематизувати цей потік інформації. ВС звернув увагу на цю проблему і спробував знайти вихід», – розповів представник Суду.

Пан Расім представив спільний проєкт із «Право Justice», який дає змогу забезпечити повнотекстовий пошук документів (під позовну заяву знайти рішення суду), а також надає якісний контент.

Доступ до ресурсу відкритий, потрібна лише реєстрація:  lpd.court.gov.ua

Наповнення та опис робиться людиною. За суворою оцінкою пана Расіма, в 60% випадків можна знайти те, що потрібно. В Суді працюють над удосконаленням, і він сам під час виступу закликав фахівців оцінювати та надавати пропозиції щодо вдосконалення ресурсу.

Олег Дерлюк зауважив, що такого сервісу ще не зустрічав, і порівняв рівень цифрових послуг в Україні та інших країнах.

ІТ в цифрах

Костянтин Васюк, виконавчий директор асоціації IT Ukraine, розповів про зростання індустрії навіть в умовах війни:

«У нових реаліях ми швидко змогли відреагувати завдяки антикризовим планам, які було розроблено ще в 2014 році, модернізовано і втілено. Зберегли клієнтів та обсяги контрактів, більшість колег відмовилась перейти на зниження оподаткування, бо бажають допомогти бюджету України».

За даними пана Костянтина, за І квартал цього року ІТ-індустрія забезпечила 2 млрд дол. США надходжень, а за пів року – 3,6 млрд дол. США, що на 20% більше, ніж у минулих роках.

ІТ-сфера не тільки зберегла операційну діяльність, але й тримає економічний фронт, зауважує пан Костянтин і наводить такі дані:

  • понад 5% ІТ-спеціалістів у ЗСУ, багато працюють в ІТ-армії;
  • більш ніж пів мільярда дол. США задонатила ІТ-індустрія на користь армії.

Стійкість українського ІТ трансформується в стійкість ЗСУ, резюмує спікер.

Пан Костянтин зауважує, що навіть на тлі частково переглянутих контрактів загалом галузь зростає. Він наводить такі складники феномена ІТ в умовах війни:

  1. Планування та управління кризами.
  2. Людиноцентризм. Релокація співробітників та їх родин.
  3. Багатозадачність і гнучкість фахівців – клієнти не відчули, що робили в бомбосховищах. Це взагалі притаманно всім українцям.
  4. Розгалужена мережа офісів.
  5. Національна мужність.

Також пан Костянтин розповів про галузеву «групу підтримки» – антикризовий проєкт e-support, де можна отримати допомогу та консультації.

Зараз асоціація веде діалог із владою щодо таких питань: бронювання спеціалістів, тимчасовий виїзд за кордон, звільнення від сплати ПДВ за постачання програмної продукції, збереження резидентства України.

Резюмуючи, спікер зауважив, що тепер важливо створити умови, щоби бізнес не йшов з України.

Олег Дерлюк підтримав спікера з певних питань, крім оподаткування в умовах, коли нема довіри до цільового спрямування, але погодився з тим, що ІТ-спільноті вдалось перетворити війну на додатковий стимул, щоби працювати більше і переконати в цьому іноземців.

Релокації та всі питання довкола

Про релокацію неможливо не говорити, коли мова про ІТ та війну. Максим Курочко, керуючий партнер MK Legal Service, починаючи розповідь про релокацію ІТ-бізнесу в Україні та за кордоном, передусім подякував ЗСУ та своїм колегам, які якраз зараз в армії.

Пан Максим розповів про державну програму релокації в межах України під егідою Мінекономіки, ця програма є робочою, не декларативною.

На кінець вересня подано 1846 заявок, 745 бізнесів переїхали. Насамперед переїжджали з Харківщини, Київщини, Дніпропетровщини та Запоріжжя. Їдуть у Львівську область (25%), Закарпатську, Чернівецьку, Тернопільську, Івано-Франківську (в порядку зменшення).

Так, спікер навів дані опитування ІТ-компаній, відповідно до якого бізнес налаштований працювати в Україні.

Основні моменти, на які потрібно звернути увагу під час релокації:

  • орендні питання;
  • технічні питання;
  • логістичні питання;
  • кадрові питання.

Якщо говорити про релокацію за кордон, то спікер звертає увагу на обрання форми суб’єкта господарювання – чи буде це представництво, філія чи нова компанія. За його досвідом, простіше відкрити нову компанію.

Роман Родін, директор із юридичних питань холдингу TECHIIA, продовжив тему релокації та також розповів про відсталість щодо цифровізації сервісів порівняно з тими, які є в Україні. Він навів приклад Кіпру – хорошої юрисдикції для релокації. Але просте поповнення рахунків мобільних телефонів там не таке просте, як могло би бути. В США досі користуються факсами і програми, які їх приймають в електронному вигляді.

“У нас багато чого є хорошого, і це і має бути нашим товаром”, – зауважив пан Роман.

Спікер навів власний план дій для релокації за кордон:

  1. Готуйтеся заздалегідь.
  2. Підготовка до виходу на новий ринок – треба мати базову інформацію (маркетинг, HR, фінанси).
  3. Знайдіть локальних колег.
  4. Проаналізуйте законодавство.
  5. Дослідить умови працевлаштування.
  6. Партнерство з локальним бізнесом.

Інвестиції та ІТ

Юрій Заремба, CEO AXDRAFT, розповів про інвестиційний потенціал українського ІТ. Насамперед пан Юрій поділився власним досвідом у цій сфері: він залучив 1,4 млн дол. США інвестицій, у 2020 році  його бізнес купила американська корпорація Onit за 1 млрд дол. США. Він бачив інвестиції як M&A-юрист, як продуктова компанія, яка залучала інвестиції, та як продавець компанії.

Спікер навів три формати інвестицій, які були змінені через війну:

  • розширення наявних проєктів, R&D-центри;
  • інвестиції в українські продуктові компанії;
  • M&A.

Юрій Заремба зауважив, що ми на фоні війни не дуже помічаємо, але в світі в економічному розумінні теж відбувається катастрофа, і зараз усі дуже обережно витрачають венчурний капітал.

У хмари від війни

Сергій Паперник, керівник управління із захисту персональних даних АТ «ПриватБанк», розповів про епічне перенесення даних у хмару, яке відбувалось цієї весни. Щоби показати обсяги роботи, він навів так дані про “ПриватБанк” у розумінні ІТ:

  • 2,5 тисячі ІТ-працівників,
  • 2 дата-центри,
  • 600 інформаційних систем, 400 з них – власна розробка,
  • сучасні системи управління даними.

Пан Сергій розповів, що 24 лютого безпека даних і платежів опинилася під питанням. Ракети «Калібр» могли знищити дата-центр, це була б катастрофа для банківського сектору України. Переїзд хмари за межі України не дозволяло законодавство. Але банк із перших днів війни активно працював з НБУ, і Нацбанк вніс відповідні зміни.

Перенесення даних та сервісів у хмару:

  • 45 днів,
  • 400 ІТ-спеціалістів,
  • 6 ПБайт даних,
  • 3500 серверів та 400+ додатків.

Підсумок від пана Сергія: перенесення – потрібне, це складно і це дорого, але воно того варте.

Відновлення та ІТ

Єгор Стефанович, голова правління ГС «Український фонд енергоефективності та енергозбереження», розповів про ІТ-продукт ONOVA GIS HUB, який допомагає фіксувати руйнування та відстежувати подальше оновлення.

Проєкт розроблено для громад, державних органів, інвесторів, громадян та власників зруйнованих об’єктів, для громадського сектору.

Функції проєкту:

  • фіксація руйнувань,
  • відновлення та розвиток регіонів і галузей,
  • прозоре залучення інвестицій,
  • система підтримки у прийнятті управлінських рішень,
  • контроль виконання процесів оновлення об’єктів,
  • можливість взаємодії з власниками зруйнованих об’єктів.

“Війна дала нам шанс оновитись і стати кращими настільки, щоб далі не допустити такого”, – підсумував пан Єгор.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2
Slide

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA