єВідрядження на паузі — що завадило уряду підписати постанову? — PRAVO.UA єВідрядження на паузі — що завадило уряду підписати постанову? — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » єВідрядження на паузі — що завадило уряду підписати постанову?

єВідрядження на паузі — що завадило уряду підписати постанову?

  • 12.09.2022 14:08
Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

Закордонні відрядження для підприємців строком на 7 днів під заставу у 200 тис. грн уряд мав дозволити ще на початку вересня. Але цього не відбулось. Розберемось, що могло завадити підписанню постанови.

Коротко нагадаю передісторію. єВідрядження анонсувала віцепрем’єрка — міністерка економіки в серпні 2022 року. Військовозобов’язаним чоловікам у складі делегацій мали дозволити виїжджати за кордон із 1 вересня за таких умов:

  • вчасно поданої податкової звітності;
  • відсутності боргів зі сплати ЄСВ;
  • середня заробітна плата в компанії становить щонайменше 20 тис. грн;
  • у єВідрядження могли відпускати не більш ніж 10% від загальної кількості працівників, але щонайбільше 10 осіб.

Найцікавіша умова закордонної поїздки — це застава у розмірі 200 тис. грн, яку мав внести підприємець на рахунок «Ощадбанку». Застава повертається після прибуття в Україну, а в разі порушення умов відрядження гроші віддаються на потреби армії. Послугу обіцяли цифровізувати — заявки учасники мали подавати через «Дію».

З одного боку, ідея правильна — неможливо розвивати бізнес за відсутності співпраці з іноземними партнерами, без можливості укладення нових контактів та налагодження експортних закордонних зв’язків. Не можна не відзначити і роль відповідального бізнесу в підтримці ЗСУ, відновленні економіки, забезпеченні вимушених переселенців. Тож якщо йдеться про стратегічну перспективу, зняття обмеження на виїзд повністю виправдане. Утім, багато незрозумілого лишається і за лаштунками механізму єВідрядження. І річ не лише в корупційних ризиках, а й у дискримінації осіб, офіційна зарплата яких не дотягнула до 20 тис. грн.

Можливості зловживань

Механізм єВідрядження неоднозначно сприйняли в суспільстві.

По-перше, чому саме зарплата у 20 тис. грн має слугувати маркером для дозволу на виїзд? За інформацією НБУ, в червні 2022 року споживча інфляція залишалась на рівні 20,1% проти 18% у травні цього року. По країні в середньому зарплати знизились на 10%, водночас лідером із найвищим рівнем заробітку лишається Київ – середній рівень зарплати тут становив 29 500 грн у червні та липні. Однак в інших містах середня зарплата не дотягує до планки, встановленої у єВідрядженні, а розрахунків та пояснень запропонованої суми в уряді не надали. Висновки робіть самі.

По-друге, необґрунтованою видається і застава в розмірі 200 тис. грн, яка у разі неповернення особи в зазначений 7-денний строк віддаватиметься на потреби оборони. В умовах призупиненого авіасполучення існує багато ризиків повернутись із затримкою, до того ж не зрозуміло, що буде, якщо особа повернеться, наприклад, через 7 діб і пару годин. Чи вважатиметься це порушенням умов, чи за наявності вагомих пояснень затримки їй можуть піти на поступки? (Як це, робилось, наприклад, із відсутністю довідки про вакцинацію від COVID.) Пояснень також немає.

По-третє, те, що про ініціативу спочатку публічно оголосили, а потім відклали, свідчить про відсутність волі до виважених рішень у Кабміні. Цілком можливо, що механізм єВідрядження міг стати темою для внутрішніх суперечок, або твердої згоди на нього не надав сам прем’єр, або розуміння недоцільності наслідків виїзду під заставу з’явилось уже згодом, що свідчить про неякісну роботу над механізмом від самого початку, тоді як бізнес уже почав на щось розраховувати.

Реальні загрози

Насамкінець проілюструємо реальну картину щодо охочих виїхати за кордон чоловіків красномовною статистикою ДПСУ.

За останні 5 місяців, із початку воєнного стану, за спробу незаконного перетину кордону було затримано майже 6,4 тис. військовозобов’язаних чоловіків. Понад 4 тис. із них були зупинені поза пропускними пунктами, інші вдавались до хитрощів на контролі: перевдягались у жінок, ховались у транспорті, використовували підроблені документи про наявність дітей, липові довідки про захворювання чи смерть дружини. Досі не припиняються і спроби підкупу прикордонників: із початку війни було зафіксовано понад 200 спроб підкупу, під час яких посадовці відмовились від хабарів на загальну суму понад 3,5 млн гривень.

І це лише офіційні цифри. Враховуючи це, стає прикро, що в час, коли країна бореться за цілісність, лишається чимало тих, хто в обхід закону готовий будь-якою ціною виїхати. Тож незрозумілість критеріїв, запропонованих єВідрядженням, лишає чимало лазівок для маніпулювання документами, довідками та найголовніше — офіційними зарплатами. А явна відсутність порозуміння в уряді знижує довіру до його рішень — і це зараз, під час воєнного стану, коли щодня на фронті ми маємо втрати.

Аби тема виїзду військовозобов’язаних чоловіків не служила подразником у суспільстві, уряд мав би спершу чітко зважити рішення, зробити розрахунки і потім анонсувати проєкт. Водночас ні на день не має припинятись робота над стратегіями щодо відновлення економіки в умовах війни, підтримки бізнесу, держзамовлення, будівництва, кредитування та працевлаштування. Серед помітних позитивних результатів є створення Національною радою відновлення для України антикризового плану. Втім, жодна з урядових ініціатив не буде ефективною, допоки не буде дотримана найважливіша обіцянка влади — боротьба з корупцією, яка за пару років до війни хоч і давала надію, проте зараз дає явні тріщини.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA