Єдині стандарти: коли збігає строк списання недоїмки з ЄСВ адвокатам-індивідуалам

Травень 2020 року платники податків і зборів можуть позначити червоним хрестиком у календарях як місяць, коли держава нарешті зрозуміла те, про що незалежні професіонали та інші самозайняті особи говорили роками: не можна двічі страхувати одну особу, не даючи гарантій подвійного пенсійного забезпечення. Ухвалений 13 травня ц.р. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592-IX) має усунути подвійне, а іноді і потрійне нарахування ЄСВ. Щоправда, сам закон набуде чинності з 1 січня 2021 року.

Що зміниться?

Закон передбачає зміни до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон про ЄСВ), за якими звільняються від сплати за себе ЄСВ не тільки фізичні особи – підприємці та члени фермерського господарства, а й особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, зокрема адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, за умови, що вони отримують пенсію за віком чи за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Водночас незалежні професіонали також звільняються від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного й того самого виду діяльності. Також незалежні професіонали та ФОПи можуть не платити ЄСВ за себе, якщо мають основне місце роботи і якщо роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менш ніж мінімальний страховий внесок.

Такі особи можуть бути платниками ЄСВ добровільно за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, бази нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. За такої умови сума єдиного внеску не може бути меншою ніж розмір мінімального страхового внеску.

Інакше кажучи, адвокати індивідуальної практики можуть не сплачувати за себе ЄСВ, якщо є зареєстрованими ФОП, основний вид діяльності якої – юридична практика, або найманими працівниками, пенсіонерами за віком або у звʼязку з вислугою років, особами з інвалідністю або отримувачами соціальної допомоги на інших підставах.

Сплячі професіонали

Крім того, змінами до Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ передбачено можливість списати нараховану з 2017 року заборгованість за ЄСВ, коли всіх зарахували до числа застрахованих осіб автоматично, без заяв, незважаючи на попередню реєстрацію (як найманих працівників або ФОП). І ця норма набула чинності з 3 червня 2020 року.

Так, відповідно до нового пункту 9¹⁵, за заявою платника підлягають списанню несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592-IX суми недоїмки, нараховані платникам ЄСВ, ФОП (крім тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування) та незалежним професіоналам, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592-IX, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності. Таку заяву потрібно подати до контролюючого органу протягом 90 календарних днів із дня набрання чинності Законом № 592-IX.

Відмовити у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені можуть, лише якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

• платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592-IX;
• суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, було в повному обсязі самостійно сплачено платником або стягнуто в порядку, передбаченому Законом про ЄСВ. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, було частково самостійно сплачено платником та/або стягнуто в порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені в частині, що залишилася несплаченою. Водночас штрафні санкції до платника ЄСВ не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною в день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Поспішати чи чекати?

Попри позитивність Закону № 592-IX у ньому є один нюанс – невизначеність у строках. Так, заяву про списання недоїмки за ЄСВ необхідно подавати протягом 90 днів із дня набуття чинності законом, проте сам акт чинності набере лише з 2021 року. Наразі чинною є лише поправка в Перехідні положення Закону про ЄСВ. І вона відсилає до подій, які настануть у майбутньому – до моменту набуття чинності Законом № 592-IX – тобто до 1 січня 2021 року. Саме відсутність доходу до цього моменту є підставою для списання нарахованих сум недоїмки.

Нова норма прямо передбачає умовою списання недоїмки подання заяви «протягом 90 календарних днів із дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників». Проте сам Закон № 592-IX, відповідно до його Прикінцевих положень, набирає чинності з 1 січня 2021 року. Крім пункту 5 розділу I цього Закону (яким і передбачено таке списання), що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Та норма, яка набула чинності, відсилає до події в майбутньому.

Виходить, що юридичної визначеності цьому пункту бракує. Відтак цілком імовірно, що читати норму треба таким чином: поспішати подавати заяву про списання до 31 серпня 2020 року не варто, це можна буде зробити ще у перші три місяці 2021 року. Принаймні за принципом податкового законодавства всі неточності треба тлумачити на користь платника, чи не так?