Яким чином зупинити порушників прав інтелектуальної власності, обговорювали експерти онлайн-зустрічі «без краваток» IPF 2021 — PRAVO.UA Яким чином зупинити порушників прав інтелектуальної власності, обговорювали експерти онлайн-зустрічі «без краваток» IPF 2021 — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Яким чином зупинити порушників прав інтелектуальної власності, обговорювали експерти онлайн-зустрічі «без краваток» IPF 2021

Яким чином зупинити порушників прав інтелектуальної власності, обговорювали експерти онлайн-зустрічі «без краваток» IPF 2021

  • 23.06.2021 16:47

IPF Forum 2021 триває. У рамках форуму відбулася сесія, присвячена проблематиці зупинення порушників прав інтелектуальної власності. Онлайн-зустріч «без краваток» модерував Олександр Пахаренко, партнер «Пахаренко і партнери». 

Результати дослідження Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (УАПП) щодо стану виконання прикордонних заходів зі сприяння захисту прав інтелектуальної власності (ПІВ) на митниці, проведеного навесні цього року, показали, зокрема, що, на думку 22% респондентів, ефективність застосування заходів із захисту ПІВ на митниці після внесення змін до МКУ та запровадження нових порядків, затверджених наказами Міністерства фінансів України № 281 та № 282 від 09.06.2020 р., прийнятна на сьогодні, але потребує вдосконалення, а 78% респондентів повідомили, що їх повністю не задовольняє теперішня робота митниці (відсутні призупинення товарів, що порушують ПІВ, або наявні призупинення лише оригінальних товарів).

Артем Тищенко, керівник підрозділу з питань сприяння захисту прав інтелектуальної власності Одеської митниці Держмитслужби, зазначив, що митна система у 2021 році показує зростання ефективності під час затримання товарів, які підлягають митному оформленню і підозрюються в порушенні ПІВ. Однак це зростання пов’язане з різким зменшенням кількості таких заходів — лише 10% заходів митних органів у 2020 році стосувались виявлення товарів, що порушують права ІВ, у 2021 році вже 25% таких заходів були ефективними з точки зору недопущення зазначених порушень. Водночас станом на червень 2021 року лише кілька митниць України виявляли товари з порушенням ПІВ та у взаємодії з правовласниками здійснювали процедури, в результаті яких такі товари вилучалися з обігу.

Олексій Гащицький, заступник начальника відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності Управління нетарифного регулювання Державної митної служби, зауважив, що на сьогодні потрібно максимально прискорити доопрацювання програмних комплексів, запровадження яких передбачено наказом Мінфіну від 09.06.2020 № 282. Насамперед це стосується чинного ПІК “Митний реєстр ОПІВ”, у якому кількість реєстрацій вже перевищує 300. Незважаючи на зміни концепції роботи митниці в напрямку ПІВ згідно з Регламентом ЄС 608, досі значна кількість заявників звертається до Держмитслужби не для протидії ввезенню підробок, а з метою отримання конкурентних переваг шляхом зловживання ПІВ. Тому, користуючись цією поважною трибуною – IPF 2021, спікер запропонував таким заявникам не гаяти часу.

Павло Рябець, старший проєктний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів України, висловив думку, що після приведення національного законодавства з питань захисту ПІВ на кордоні до стандартів ЄС вкрай важливо забезпечити підвищення ефективності результатів роботи митних органів за цим напрямом. Це можливо досягнути через подальший інституційний розвиток митних органів у контексті переходу до роботи Держмитслужби у форматі єдиної юридичної особи, впровадження чітких KPI, системи мотивації, а також реалізацію відповідних IT-рішень для покращення взаємодії між митницею та правовласниками.

Вітяніс Алішаускас, міжнародний ключовий експерт з питань митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM), зазначив, що завершальним кроком IT-трансформації митниці має стати нова система митного оформлення. Коментуючи впровадження нових програмних продуктів у Держмитслужбі, пан Алішаускас наголосив, що внесення у 2019 році необхідних змін до Митного кодексу дало змогу спрямувати ресурси програми EU4PFM на кілька основних напрямів.

«Перший – це посилення ефективності контролю, і з цією метою ми вирішили спрямувати ресурси, щоб поділитися найкращим досвідом країн ЄС у цій галузі. Ми організували кілька воркшопів, які проводили експерти з Литви, Болгарії та інших країн. Другим напрямом стали IT-рішення. Вони складаються, своєю чергою, з таких трьох частин. Перша – реєстр об’єктів інтелектуальної власності, друга – система аналізу ризиків і третя – це система митного оформлення. Якщо говорити про строки, то новий реєстр об’єктів інтелектуальної власності вже протестований і вже вводиться в дослідну експлуатацію. Система аналізу ризиків (АСУР 2.0) протестована й очікує на введення в дослідну експлуатацію. Сподіваємося, що цю експлуатацію буде закінчено в серпні. І завершальний крок – це абсолютно нова система митного оформлення», – зазначив експерт.

Поки програмні продукти будуть працювати з нинішньою системою митного оформлення, але пізніше, за рік, має бути запущено абсолютно нову систему митного оформлення.

Валерій Остроухих, IT-експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM), зазначив, що нинішнього року запрацював реєстр, відповідна інформаційна система.  Проте незабаром очікується поява нового реєстру. Взагалі система складається з декількох модулів: власне, реєстру (все, що стосується заявки, внесення змін тощо); інтеграції цього реєстру з автоматизованою системою управління ризиками. 

Георгій Георгієв, міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) в ЄС, підкреслив, що таке поняття, як «експертний висновок», в практиці ЄС відсутнє, і тільки правовласник, якщо він говорить, що продукція є контрафактною, надалі займається всіма питаннями, пов’язаними з доказуванням у суді.  

Зі свого боку, Олександр Пахаренко впевнений, що для виправлення ситуації з поточним станом прикордонних заходів захисту прав інтелектуальної власності на українській митниці, з точки зору представників правовласників, серед необхідних першочергових адміністративних змін повинні бути персональна відповідальність і зацікавленість у кінцевому результаті реформи посадових осіб Мінфіну, Держмитслужби на рівні центрального апарату і в регіональних митницях. Треба забезпечити вертикаль підпорядкування спеціалізованого підрозділу щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності безпосередньо центральному апарату Держмитслужби, виділивши ці структурні одиниці в самостійні підрозділи і поклавши на їх посадових осіб виключно функцію сприяння захисту прав інтелектуальної власності, водночас забезпечити такі підрозділи мотивованими, компетентними, енергійними працівниками.

Безумовно, потрібно впровадити розроблені за допомогою ЄС новий, покращений, формат Реєстру ОПІВ та сучасні програмні профілі ризику, пов’язані з ПІВ, які відповідають викликам XXI століття, та розробити програмно-інформаційний сервіс для правовласників щодо оперативного обміну інформацією між митниками та правовласниками і фіксації консолідованої інформації щодо всіх дій, пов’язаних із призупиненням митного оформлення.

Зі свого боку, правовласники повинні максимально сприяти внесенню необхідних ознак ідентифікації оригінальних і контрафактних товарів до Реєстру ОПІВ, організовувати і брати активну участь у навчальних семінарах для митників.

Євгеній Компанець, заступник начальника юридичного відділу патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», модерував другу частину онлайн-зустрічі. За його словами, практика захисту прав ІВ в Україні свідчить про те, що, порівняно з попередніми роками, з 2020 року почала збільшуватись кількість виявлених підпільних виробництв фальсифікованої продукції та організованих груп, які їх засновували. 

Для досягнення завдань кримінального судочинства необхідна тісна співпраця правовласника з правоохоронними органами та активна позиція потерпілого / його представника в процесі доказування. Одним зі способів співпраці можуть бути навчальні семінари для поліції.

У разі вилучення у виробничому приміщенні продукції з ознаками фальсифікованої без заяви одного з правовласників, продукцію якого також виявлено під час обшуку, необхідна єдина позиція слідчих, прокурорів і суду, яка сьогодні відсутня, а тому потрібне узагальнення судової практики.

Реформування правоохоронних органів та судово-правова реформа важливі, однак щодо кримінальних проваджень про порушення ПІВ необхідна спеціалізація слідчих, що могло б прискорити досудове розслідування. Контрольована закупка – важливий засіб доказування, проте відсутня єдність у підході до її використання, а тому необхідна узагальнена позиція прокуратури та суду.

Олег Кріп, начальник Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції  Національної поліції України, полковник поліції, поділив правовласників на дві категорії – правовласники, інтелектуальні права яких зареєстровано в Україні, і другі – юридичні особи, які представляють правовласників іноземних країн. Закономірно було б ці дві категорії поділити за ознакою «активності» та «пасивності». Активні правовласники, перш ніж написати заяву, спілкуються та обговорюють із правоохоронцями нюанси справи. Повне порозуміння з правовласником дає змогу надавати й отримувати правильну і коректну інформацію, швидко встановлювати збитки після реалізації та робити економічну експертизу.  

Роман Бай, старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України, капітан поліції, погодився, що від правовласників і безпосередньо від кіберполіції залежить подальша швидкість проведення досудового розслідування. Наявність чітко сформульованих заяви і доказів дасть можливість отримати відповідні висновки експертів із метою подальшого звернення до суду. Саме тому і важлива взаємодія та активна позиція правовласників. 

Ігор Москаль, прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Волинської обласної прокуратури, впевнений, що правовласники та представники відіграють важливу роль. Розгляд кримінальних справ цієї категорії пов’язаний зі знанням не лише національного законодавства, а і норм міжнародного права. Роль представника сприяє прийняттю судом справедливого та обґрунтованого рішення. 

Фіналізуючи онлайн-зустріч, Олександр Пахаренко висловив думку, що, враховуючи суспільну небезпеку від контрафактної продукції, кількість якої невпинно збільшується, єдиним дієвим механізмом впливу на ринок контрафакту є створення умов, за яких виготовлення та збут контрафактної продукції стануть непривабливими і невигідними, а цього можна досягнути лише шляхом застосування більш жорстких санкцій до виробників та продавців контрафакту і налагодження ефективної роботи правоохоронних органів у цій сфері в тісній співпраці з правовласниками. Окремої уваги потребує запровадження адміністративної відповідальності третіх осіб (адміністраторів ринків, платформ е-комерції, логістичних компаній тощо) за сприяння розповсюдженню контрафактної продукції, але це вже питання для окремої сесії.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA