Якою є ситуація з укриттями на третій рік повномасштабної війни — PRAVO.UA Якою є ситуація з укриттями на третій рік повномасштабної війни — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Якою є ситуація з укриттями на третій рік повномасштабної війни

Якою є ситуація з укриттями на третій рік повномасштабної війни

  • 09.07.2024 15:49
Григорій Мамка,
народний депутат України,
заступник голови Комітету Верховної Ради України
з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

22 травня поточного року Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт, яким пропонується запровадити відповідальність за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Ініціатори законодавчої ініціативи вважають, що прийняття цього законопроєкту сприятиме захисту життя та здоров’я людей, зокрема під час воєнних дій (особливого періоду), встановленню правопорядку, зміцненню законності, запобіганню правопорушенням у сфері цивільного захисту, вихованню громадян у дусі точного і неухильного додержання законів України тощо. Пропоную розібратись, наскільки ці припущення правильні, а також проаналізувати ситуацію, що склалась на третій рік війни з укриттями, зокрема в столиці.

На початку літа минулого року від уламків ворожої ракети в столиці загинули дві жінки та 9-річна дівчинка, які під час ракетного обстрілу не змогли потрапити до укриття. Після цієї трагедії Президент України доручив міністру з питань стратегічних галузей промисловості провести повну ревізію всіх захисних споруд Києва, а міністру внутрішніх справ – усіх захисних споруд цивільного захисту України.

Уповноважені столичні високопосадовці одразу взялися до бурхливої діяльності з перевірки укриттів та сховищ, що проявлялося здебільшого в численних репортажах із показових брифінгів чиновників різноманітного штибу. За інформацією КМДА, з 4 червня 2023 року до 1 квітня поточного року здійснено близько 8000 періодичних оглядів об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ). Водночас і з державного, і з місцевих бюджетів на відповідну потребу були виділені додаткові кошти. Приміром, на будівництво  ЗСЦЗ у столиці було виділено чималенькі кошти – 1,6 млрд грн, але впродовж 2022 та 2023 років жодного нового укриття до кінця побудовано так і не було. При цьому ця сума не запланована (тобто передбачена в бюджеті), а саме використана (виділена на будівництво). Ба більше, з фонду ЗСЦЗ м. Києва за 2022 та 2023 роки виключено 472 укриття.

Таким чином, станом на 1 травня поточного року в Києві  функціонують  4117 об’єктів ЗСЦЗ, з них 515 сховищ та 3602 споруди подвійного призначення і найпростіші укриття. Установленим нормам відповідають 3732 об’єкти. Згідно з офіційною статистикою ДСНС, наявний фонд захисних споруд столиці укриває 98% населення, тобто майже всіх мешканців Києва. Але в реальності в спальних та найбільш густонаселених районах столиці захисних споруд практично  немає.

Як немає і необхідної кількості захисних споруд для 100% столичних закладів освіти. Ще в серпні 2023 року керівник Київської міської військово-цивільної адміністрації (КМВА) повідомив, що укриттями забезпечено від 75% до 95% закладів освіти Києва різного типу. Тоді ж КМВА пообіцяло створити підземні укриття для 30 закладів середньої освіти. Чи варто наголошувати, що вони і досі  не створені. І це попри те, що згідно з визначеними термінами вони мали бути встановлені до кінця 2023 року. Але на календарі липень 2024-го, а цих укриттів і досі не збудували.

Крім того, 13 січня 2023 року КМДА провела нараду щодо встановлення в Києві первинних (мобільних) укриттів, ухваливши рішення про недоцільність їх встановлення. Аргументація була достатньо сумнівною: мовляв, установлення бетонних конструкцій зі спеціальним армуванням не забезпечить надійного захисту населення від впливу засобів ураження під час воєнних дій. Але з огляду на те що під час повітряної тривоги громадський транспорт повинен зупинитись та висадити пасажирів на найближчій зупинці, де відсутні будь-які укриття, крім скляних зупинкових павільйонів, це формулювання звучить геть нерозумно, дивно та незрозуміло. Отже, склалася ситуація, коли на третій рік повномасштабної війни ситуація з укриттями в Києві не лише не покращилася, але погіршилася.

Законодавче підґрунтя

Основним нормативним актом, що регулює питання ЗСЦЗ, є Кодекс цивільного захисту України. Тож до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту належить:

  • сховище – герметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту щонайменше 48 годин;
  • протирадіаційне укриття – герметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту не менш ніж 48 годин;
  • споруди подвійного призначення – будівлі, споруди чи їх окремі частини, які призначені для використання за основним функціональним призначенням з метою забезпечення суспільних або господарських потреб, а також мають відповідні захисні властивості та спроєктовані, побудовані або пристосовані таким чином, щоб забезпечити умови для тимчасового перебування людей у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров’ю;
  • первинне (мобільне) укриття – це технічний виріб, у тому числі блок-модульного типу, призначений для короткострокового (до 4 годин) захисту населення на місцевості;
  • найпростіше укриття – це цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій створені умови для перебування людей щонайменше 48 годин у разі виникнення небезпеки їхньому життю та здоров’ю.

Водночас укриттю підлягають:

  • у сховищах – працівники критичної інфраструктури 1 та 2 категорій, атомних електростанцій, інших ядерних установок, пацієнти, працівники та відвідувачі закладів охорони здоров’я;
  • у протирадіаційних укриттях – населення, зокрема працівники підприємств, установ, організацій, об’єктів критичної інфраструктури, пацієнти, працівники та відвідувачі закладів охорони здоров’я, учасники освітнього процесу, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах;
  • у спорудах подвійного призначення – населення, яке підлягає укриттю в захисних спорудах цивільного захисту, крім тих, хто підлягає укриттю у захисних спорудах, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням;
  • у первинних (мобільних) укриттях – населення, яке перебуває у місцях можливого скупчення людей на місцевості (на зупинках транспорту, в парках, місцях відпочинку тощо) в особливий період;
  • у найпростіших укриттях – населення виключно в умовах тимчасової недостатності інших об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в особливий період.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» встановлені норми оснащення формування з обслуговування захисної споруди, вимоги щодо утримання та експлуатації ЗСЦЗ.

Кримінальна відповідальність  

У червні минулого року Президент України підписав Указ № 353/2023 про введення в дію рішення РНБО стосовно результатів обстежень захисних споруд цивільного захисту і розв’язання проблемних питань у цій сфері, оскільки РНБО визнала незадовільною ситуацію з укриттями в деяких областях і містах України. Саме Кабінету Міністрів, обласним та міським військовим адміністраціям було доручено вжити необхідних заходів. Згідно з рішенням РНБО роботу із забезпечення готовності укриттів цивільного захисту в Запорізькій та Сумській областях, Житомирському районі Житомирської області, Білоцерківському районі Київщини, Конотопському районі Сумщини, містах Києві, Запоріжжі, Херсоні, Чернігові, Харкові, Миколаєві, Одесі, Сумах, Дніпрі, Конотопі, Білій Церкві було визнано незадовільною.

Також відповідно до рішення РНБО уряд зобов’язали внести до 31 липня 2023 року до Верховної Ради пропозиції щодо змін до Кримінального кодексу та посилити кримінальну відповідальність посадовців за неналежне утримання, експлуатацію укриттів, а також за незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до таких об’єктів. Уряд цього не зробив, але народні обранці зареєстрували 2 проєкти. Лише 22 травня поточного року парламент ухвалив рішення про прийняття за основу проєкту Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» (реєстр. № 9362-1).

Ключові нововведення стосуються двох принципових моментів. Перший – Кодекс про адміністративні правопорушення (КУпАП) доповнили новою статтею 175-3 «Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», поклавши обов’язок розглядати такі справи на ДСНС. Нововведенням запропоновано встановити стягнення штрафу розміром від 3400 до 8500 грн за порушення визначених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Повторний штраф упродовж року сягатиме вже від 8500 до 17000 грн.

Друге нововведення стосується доповнення Кримінального кодексу новою статтею 270-2 «Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту». Так, за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків, пропонується карати позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

Однак, на мою думку, проєкт закону не вирішить завдання щодо якісного покращення стану справ із ЗСЦЗ.

По-перше, контроль за створенням фонду ЗСЦЗ, готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує ДСНС та його територіальні органи спільно з місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, а утримання ЗСЦЗ у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають.

Отже, якщо розглядати запропоновану проєктом диспозицію ч. 1 ст. 175-3 КУпАП, то первинним правопорушенням буде невиконання або неналежне виконання уповноваженою посадовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них. Але це вже підпадає під чинну кримінальну відповідальність, адже якщо невиконання заподіяло істотну шкоду гарантованим законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб чи спричинило тяжкі наслідки, винна особа притягується до відповідальності згідно зі ст. 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу. Тобто, по суті, виникне конкуренція статей різних кодексів, що одразу створить корупційну можливість для особи, яка буде приймати рішення про застосування стягнення чи передання справи до органу досудового розслідування.

Другий важливий момент стосується встановлення нової кримінальної відповідальності за порушення визначених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду ЗСЦЗ, яка обґрунтовується тим, що в чинному Кримінальному кодексі не передбачено жодної норми стосовно безпосередньої відповідальності за порушення вимог щодо утримання фонду захисних споруд. Але знову ж таки, чинна стаття 367 Кримінального кодексу встановлює відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1), службову діяльність, якщо вона спричинила тяжкі наслідки (ч. 2), службову діяльність, якщо вона спричинила загибель людини (ч. 3).

Таким чином, на сьогодні в Кримінальному кодексі достатньо статей Особливої частини для ефективного реагування на випадки порушення встановлених законодавством вимог стосовно утримання та експлуатації об’єктів фонду ЗСЦЗ, якщо це призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків. Таким чином, у разі прийняття цього законопроєкту виникне конкуренція норм вже в межах чинного Кримінального кодексу.

Як бути та що робити?

Рік тому я вже аналізував питання укриттів у період повномасштабної війни. Але всі зауваження щодо ЗСЦЗ не лише не втратили своєї актуальності, а радше навпаки – ще більше загострилися та потребують вирішення.

Вважаю, що найперше, з чого слід почати, – провести реальний, а не «паперовий» аудит усіх наявних сховищ та укриттів, щоб виявити випадки незаконного утримання укриттів та вжити заходів для їх належного функціонування як під час повітряної тривоги, так і в інший час. На третій рік війни кричуще важливо негайно вирішити питання щодо обладнання ЗСЦЗ для закладів освіти, особливо для дитячих садочків та шкіл. Чомусь це питання в столиці вирішується дуже повільно. Для прикладу, в місті Українка, що на Київщині, окреме укриття для ліцею № 2 збудували за пів року і в березні 2024-го діти, які раніше навчалися у онлайн-форматі, змогли перейти на офлайн-форму. Я впевнений, що необхідно таки вирішити питання щодо обладнання зупинок громадського транспорту первинними (мобільними) укриттями. І останнє – конче важливо побудувати нові сховища з розрахунку щільності проживання населення, а не для статистичної відмітки у формальному звіті.

Вважаю, що слід також заборонити будівництво нових житлових комплексів, готелів без належних сховищ або укриттів, які розраховані на всіх мешканців цих комплексів. Це повинно стосуватись і бізнес-центрів, розважальних споруд, кінотеатрів тощо. Кожен бізнес-центр й торговельно-розважальний комплекс повинен бути розрахований на певну кількість осіб, які можуть одночасно в ньому перебувати, а відповідно, й укриття має бути розраховане саме на таку кількість осіб.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA