Якість правосуддя залежить від достатнього фінансування судової системи - спікери ІX Міжнародного судово-правового форуму — PRAVO.UA Якість правосуддя залежить від достатнього фінансування судової системи - спікери ІX Міжнародного судово-правового форуму — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Якість правосуддя залежить від достатнього фінансування судової системи – спікери ІX Міжнародного судово-правового форуму

Якість правосуддя залежить від достатнього фінансування судової системи – спікери ІX Міжнародного судово-правового форуму

  • 16.06.2021 14:28

ІX Міжнародний судово-правовий форум триває. Актуальні питання фінансування та доступу до правосуддя аналізували спікери в рамках PUBLICtalk. Модератором сесії став Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький та Партнери». Він упевнений, що синергетична співпраця Вищої ради правосуддя (ВРП), Державної судової адміністрації (ДСА), адвокатів та науковців сприятиме розвитку судової реформи, на яку ми розраховуємо вже тривалий час. Проблема фінансування є надзвичайно актуальною та прямо впливає на якість правосуддя.

Сергій Демченко, народний депутат України, зазначив, що Кабінет Міністрів України не підтвердив бюджетний запит судової гілки влади майже на 15 млрд грн, що було великою помилкою. Саме тому було ініційовано законопроєкт № 5304, спрямований на збільшення фінансування на суму 742 млн грн. Ці кошти дадуть можливість вирішити проблему, пов’язану з виплатами так званих заохочень, які наразі становлять основну частину винагороди держслужбовців. Цей законопроєкт не вирішує проблеми з фінансуванням у цілому, проте є першим кроком до покращення ситуації. Прийняття законопроєкту № 5304 очікується найближчим часом.

Олег Прудивус, член Вищої ради правосуддя, секретар Другої дисциплінарної палати, констатував повне ігнорування деякими посадовцями проблеми, яка склалася в системі судової влади щодо фінансування судової влади. Пан Прудивус упевнений, що діяльність судової влади має бути спрямовано на захист прав та охоронюваних інтересів громадян. Належне фінансування має відбуватися в чіткій синхронізації з вибудованою моделлю суду і судової конструкції. Протягом останніх років простежується тенденція, що судова влада недофінансовується приблизно на 60%, більшість коштів, які виділяють, спрямовуються виключно на оплату праці суддів і працівників апаратів. Унаслідок цього відбувається масовий відтік кадрів апаратів судів, а суди перебувають на межі технічного зупинення.

Людмила Гізатуліна, заступник голови Державної судової адміністрації України, підкреслила, що рівень задоволення потреб системи правосуддя щороку чимраз зменшується. Якщо у 2020 році цей рівень становив 60%, то у 2021-му – лише 38.4%, а проєктом на 2022 рік заплановано 53.2%. Практично не залишається видатків на поточне забезпечення судочинства, на потреби розвитку, саме тому ситуація проблематична. На думку пані Гізатуліної, потрібно працювати над розробкою і запровадженням регламентів прозорого планування  та розподілу бюджетних коштів у судовій системі.

Віталій Кальник, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, також згадав про законопроєкт № 5304, який має забезпечити  мінімальну потребу у виплаті заробітної плати співробітникам апаратів судів. Рада суддів України майже на кожному своєму засіданні обговорює питання фінансування судової влади. Протягом 2020 року цих рішень було шість. За вказаних обставин доходимо висновку, що монопольне становище Кабінету Міністрів України в праві подання законодавчої ініціативи щодо річних проєктів законів про бюджет аж ніяк не сприяє дотриманню конституційного принципу розподілу влад. Пропозиції ВРП в частині розміру видатків задля забезпечення діяльності судової влади повинні бути обов’язковими для формування відповідних показників бюджету нашої країни.

Ілля Черногоренко, засновник  Українського центру ефективності правосуддя, побудував свою доповідь через низку антиномій. Зокрема, він зазначив, що судова система України – одна з найдешевших у Європі, але і водночас одна із найдорожчих, якщо до уваги брати критерій співвідношення всього фінансування до ВВП. Існує група судів, у яких можна констатувати надлишок ресурсів, а є група судів, у яких цих ресурсів бракує, тож простір для розподілу та оптимізації самої системи є. Пан Черногоренко вважає, що треба працювати паралельно над оптимізацією всередині самої системи.

Олена Фонова, суддя-спікер Господарського суду Луганської області, к.ю.н., звернула увагу на важливість забезпечення доступу до суду для мешканців непідконтрольних територій. Суддя констатувала складність звернення до суду громадян із непідконтрольних територій, труднощі у відновленні матеріалів справ, які залишилися на непідконтрольній території (особливо кримінальних проваджень), та складність подання документів онлайн для осіб, що там проживають. Поштовий зв’язок з ОРДЛО відсутній, хоча це один із основних каналів зв’язку, через який можна звернутися до українського суду. За 7 років конфлікту ці питання стали вкрай актуальними і потребують термінового вирішення.

Володимир Гевко, суддя Господарського суду Тернопільської області, голова комітету з дослідження судової практики АРССУ, став завершальним спікером сесії, виступивши з темою міжнародного досвіду визначення кількості суддів та їх навантаження, які потрібні для якісного функціонування судової влади країни. Зокрема, він зупинився на 5 основних методах розрахунку кількості суддів:

  • за співвідношенням кількості населення на 1 суддю;
  • за співвідношенням кількості справ на 1 суддю;
  • методі ідеального навантаження;
  • часовому методі;
  • методі щодо потреби розгляду накопичених справ та потреби розгляду вхідних справ протягом  розумного строку (метод усунення беклогу – накопичених справ).

Пан Гевко також зазначив, що Україна ввійшла до трійки лідерів із комп’ютеризації. Порівняно з 2016 роком  у 2018 році показник реалізованого бюджету України у цій сфері становив +138%. Якщо кількість професійних суддів на 100 тисяч жителів у середньому в Європі становить 21 суддю, то в Україні цей показник – 13 суддів.

Олег Горецький підсумував зустріч основним меседжем: якість правосуддя залежить від достатнього фінансування судової системи. Тому основне завдання судової реформи – забезпечити належне фінансування цієї системи.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA