Видавництво 
 |
Андрій Сивак, партнер АО «Шкребець і Партнери» |
Верховна Рада України прийняла в цілому поданий Кабінетом Міністрів України проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (законопроєкт № 6244).
Законопроєкт № 6244 було розроблено Міністерством фінансів України з метою удосконалення законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності відповідно до положень європейського та національного законодавства, а також наближення останнього до права ЄС у сфері бухгалтерського обліку на виконання ст. 387 Угоди про асоціацію між Україною, Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.
Основні положення законопроєкту № 6244 стосуються питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності груп юридичних осіб, що складаються з материнського підприємства та контрольованих ним дочірніх підприємств.
У зв’язку з цим в пояснювальній записці до законопроєкту № 6244 вказується, що для цілей складання, подання та оприлюднення консолідованої фінансової звітності Директивою Європейського парламенту та Ради ЄС «Про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств» від 26.06.2013 № 2013/34/ЄС (Директива № 2013/34/ЄС) встановлено три категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств — малі, середні та великі. При цьому малі групи звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності, а групи середніх розмірів держава може звільнити від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності, що потребує внесення змін до національного законодавства.
Для цілей Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон) з урахуванням положень Директиви № 2013/34/ЄС законопроєктом № 6244 пропонується поділити групи на малі, середні або великі.
Зокрема, малими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро включно;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро включно;
- середня кількість працівників — до 50 осіб включно.
Середніми групами вважаються групи, які не відповідають критеріям для малих груп, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів — до 20 мільйонів євро включно;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 мільйонів євро включно;
середня кількість працівників — до 250 осіб включно.
Великими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів — понад 20 мільйонів євро;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 мільйонів євро;
- середня кількість працівників — понад 250 осіб.
Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
Якщо на дату складання річної консолідованої фінансової звітності групи її показники протягом двох років поспіль (за звітний рік та рік, що передує звітному) не відповідають критеріям групи, до якої її віднесено, така група повинна бути віднесена до відповідної групи, критеріям якої відповідають показники річної консолідованої фінансової звітності за результатами звітного періоду.
Законопроєкт № 6244 також спрямований на вдосконалення окремих норм Закону щодо застосування міжнародних стандартів, подання та оприлюднення фінансової звітності, в тому числі в інтересах забезпечення доступності консолідованої фінансової звітності для зовнішніх і внутрішніх користувачів.
Так, змінами до ст. 12-1, ст. 14 Закону запроваджується складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності разом із підприємствами, що становлять суспільний інтерес, публічними акціонерними товариствами, суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях, також материнськими підприємствами груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, материнськими підприємствами великої групи, які не належать до категорії великих підприємств, а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Малі підприємства, що є суб’єктами господарювання державного сектору економіки, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з відповідним аудиторським звітом (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства) на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес), звільняються від подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління.
Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів), зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну консолідовану фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами, разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Материнські підприємства, які є одночасно дочірніми підприємствами та відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів не подають консолідовану фінансову звітність, зобов’язані оприлюднити на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) річну консолідовану фінансову звітність свого материнського підприємства разом з аудиторським звітом та консолідованим звітом про управління не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом.
Законопроєктом № 6244 передбачено збереження оприлюдненої річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами) на вебсайтах підприємств, головних розпорядників бюджетних коштів та офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, щонайменше шість років, якщо більший строк не встановлено законом.
Суб’єкт законодавчої ініціативи також наголошує, що запровадження електронного документообігу та створення документів автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційних систем потребує уточнення вимог до обов’язкових реквізитів первинних документів.
Запропоновані в цій частині зміни до ст. 9 Закону визначають, що первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного на електронний документ електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
До складу обов’язкових реквізитів первинного документа разом із посадами осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, додано прізвища таких осіб, а саму норму доповнено приміткою про те, що, залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації, до первинних документів можуть бути включені інші додаткові реквізити.
Отже, прийняття парламентом України законопроєкту № 6244, як доречно вказував його розробник, не тільки забезпечує виконання взятих Україною зобов’язань щодо імплементації положень Директиви № 2013/34/ЄС, але і сприятиме спрощенню ведення бізнесу, прозорості фінансової звітності та позитивному інвестиційному клімату в Україні.
Завантажується ...
