Як трансформується юридична функція в умовах сучасних викликів, з’ясовували учасники XIII Щорічного форуму юрисконсультів

У Києві продовжує роботу XIII Щорічний форум юрисконсультів, організований видавництвом «Юридична практика» спільно з Асоціацією українських корпоративних радників (АУКР).

Третя сесія була присвячена трансформації юридичної функції в умовах сучасних викликів. Учасники обговорювали інноваційні рішення для інхаус-юристів, ділилися досвідом щодо збереження мотивації корпоративних юристів і цілісності юридичної функції під час масштабування, а також зміни пріоритетів у роботі юридичних служб. Особливу увагу приділили використанню штучного інтелекту та цифрових інструментів у повсякденній роботі юриста.

Модератор сесії Роман Марченко, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери», відкриваючи дискусію, поділився власним професійним досвідом трансформації юридичної функції зсередини. Він згадав, що свого часу, 30 років тому, починав кар’єру, працюючи інхаус-юристом у фармацевтичній компанії. Саме тоді він усвідомив ключову потребу бізнесу: щоб юрист не лише знав закон, а й глибоко розумів специфіку діяльності компанії. На думку пана Марченка, сучасний юрист має виходити за межі суто правових питань і пропонувати бізнес-орієнтовані комплексні рішення.

«Юридична функція постійно змінюється, і сьогодні від юриста очікують значно більшого, ніж просто фахового знання права», — наголосив він, окреслюючи тематику подальшої дискусії.

Дар’я Ставишенко, бізнес-партнерка з юридичних питань ПрАТ «МХП», у своєму виступі розповіла про важливість інноваційних рішень для інхаус-юристів. Вона наголосила, що ефективність юридичної функції безпосередньо залежить від глибокого розуміння бізнесу, який юрист супроводжує. За її словами, у корпоративній культурі “МХП” інноваційність — це невіддільна частина ДНК компанії, юристи мають бути не лише контролерами, а передусім партнерами для бізнесу.

Пані Ставишенко підкреслила, що ключ до трансформації юридичної функції — зміна мислення. «Поки юристи мислять категоріями “погодити або відхилити”, проривних рішень не буде», — зазначила вона. Юридичний департамент, на її переконання, має сприймати себе як частину бізнесу, що впливає на його ефективність, витрати та цінність.

Ілюструючи свої слова, спікерка поділилася низкою кейсів, що демонструють, як інноваційний підхід дає змогу юристам створювати додану вартість. Зокрема, команда “МХП” запровадила договір приєднання, який суттєво спростив роботу з клієнтами, прискорив рух коштів і зменшив навантаження на юристів. Іншим яскравим прикладом стала поява в компанії цифрового куточка споживача — першого такого рішення в Україні, яке не лише зробило інформацію доступнішою, а й знизило кількість перевірок контролювальних органів.

Серед ініціатив, що наразі перебувають на стадії впровадження, Дар’я Ставишенко згадала розробку стандартизованого електронного документа — єІнвойса, покликаного уніфікувати обмін даними між контрагентами, та створення публічної декларації виробника, яка спростить контроль за дотриманням стандартів безпеки харчової продукції.

Підсумовуючи, спікерка наголосила: справжні інновації у праві — це не завжди про технології чи штучний інтелект, а насамперед про свіжий погляд на усталені процеси.

«Юрист має вийти зі своєї шкарлупи й побачити бізнес-процес цілком. Лише тоді він зможе створювати рішення, що рухають компанію вперед», — підсумувала вона.

Анна Пархоменко, Chief Legal Officer Moneyveo, у своєму виступі зосередилася на темі мотивації юридичних команд. Вона зазначила, що питання стимулювання юристів виходить далеко за межі матеріальних винагород: справжня залученість народжується з відчуття визнання, розвитку та підтримки.

За словами спікерки, у Moneyveo мотиваційна система побудована на двох рівнях — матеріальному та нематеріальному, причому саме останній створює атмосферу, в якій юристи хочуть працювати й розвиватися. Серед найефективніших інструментів — корпоративна програма публічного визнання, що дає змогу керівникам відзначати колег за ініціативність, нестандартні рішення чи якісне виконання щоденної роботи. «Іноді достатньо невеликої подяки чи публічного слова підтримки, щоб людина відчула, що її зусилля помічають», — зазначила Анна.

Важливою складовою частиною корпоративної культури, за її словами, є гібридний формат роботи, який демонструє повагу до особистого часу юристів, а також система Learning & Development — можливість для кожного співробітника формувати індивідуальний план професійного зростання з чіткими цілями та бюджетом на навчання.

Окрему увагу Анна Пархоменко приділила матеріальній мотивації. Вона підкреслила, що ефективна система винагород має бути зрозумілою і прогнозованою для кожного юриста. У Moneyveo розроблено метрики, що дають можливість об’єктивно оцінити роботу команди, зокрема через показники SLA для договірної роботи, які вимірюють дотримання строків підготовки документів. При цьому, наголосила спікерка, не менш важливо зберігати баланс між швидкістю та якістю, адже «поспіх не повинен підміняти професійність».

Ще одним дієвим елементом системи стали колективні KPI, які об’єднують команду навколо спільних цілей і стимулюють взаємодопомогу. «Від результату кожного залежить успіх усіх», — зауважила Анна. Результати підходу вражають: з 2022 року компанію не залишив жоден юрист, а середній стаж роботи фахівців становить понад п’ять років.

Підсумовуючи, спікерка наголосила:

«Мотивація юристів — це не про каву чи бонуси, це про цілісну екосистему, в якій поєднуються довіра, розвиток і визнання». Саме така атмосфера, переконана вона, дає змогу командам залишатися стійкими навіть у найскладніші часи.

Євгенія Ярмолюк, директор юридичного департаменту міжнародної IT-компанії N-iX, виступила з темою «Як зберегти цілісність юридичної функції під час масштабування: роль зовнішніх консультантів у системі інхаус-управління».

Спікерка зазначила, що в умовах динамічного розвитку бізнесу та відкриття нових офісів у різних юрисдикціях залучення зовнішніх консультантів стає необхідним інструментом масштабування. Водночас, підкреслила вона, ефективність такої співпраці можлива лише за умови чіткого розуміння цілей, прозорих правил взаємодії та спільного бачення результату.

«Аутсорсинг працює лише тоді, коли ми свідомо керуємо цілями, які ставимо зовнішнім консультантам, коли домовляємося про прозорі правила і маємо спільне розуміння того, що є успіхом», — зазначила Євгенія Ярмолюк.

Вона навела приклад роботи юридичної служби N-iX, яка сьогодні супроводжує діяльність понад 18 компаній в 11 країнах, а з маркетингової точки зору представлена у 25 юрисдикціях. За словами пані Ярмолюк, у процесі відкриття нових офісів — від Великої Британії до Колумбії чи Індії — компанія стикається з різними регуляторними вимогами, культурними та процедурними особливостями, що потребують глибокого попереднього аналізу.

Ключовим завданням юриста в такій системі, наголосила спікерка, є “домашня підготовка”: визначення конкретної мети залучення зовнішнього консультанта, розуміння масштабу ризику для бізнесу та критеріїв оцінки ефективності.

«Інхаус має ухвалювати рішення про залучення зовнішнього радника, зважаючи на три чинники: масштаб ризику для бізнесу, співвідношення вартості послуг і якості, а також рівень контролю над процесом. Якщо консультанти втрачають проактивність або порушують комунікацію, це червоний прапорець», — зауважила вона.

Окремо Євгенія Ярмолюк звернула увагу на розподіл відповідальності між внутрішньою юридичною командою та зовнішніми радниками. Договір, за її словами, не замінює реальних правил гри — важливо заздалегідь домовитися, хто ухвалює остаточні рішення і як оцінюються ризики.

Завершуючи виступ, вона поділилася досвідом створення внутрішньої системи попереднього дослідження юрисдикцій — кросфункціональних робочих груп, до яких входять юристи, фінансисти, податківці, HR та офіс-менеджери. Така підготовка дає можливість іще до старту бізнесу зрозуміти локальні вимоги, оцінити витрати на підтримку офісу і навіть «протестувати» потенційних зовнішніх партнерів.

Денис Петриченко, головний юрист Mondelez Ukraine (Україна та Молдова), виступив із темою «Зміна пріоритетів: які питання формують порядок денний юридичних служб українських компаній». Спікер підкреслив, що роль юриста вже давно виходить за межі класичного консультування з норм права та судової практики. Сучасний юрист — це стратегічний партнер бізнесу, менеджер ризиків і активний драйвер змін, який формує пріоритети й допомагає компанії адаптуватися до нових викликів.

«Якщо раніше порядок денний юридичних служб будувався на стабільності, то зараз ним керує адаптивність. Юрист не просто реагує на зміни — він визначає їх безпосередньо і стає учасником формування майбутнього бізнесу», — зазначив Денис Петриченко.

Серед ключових пріоритетів юридичних служб він виділив такі:

1. керування ризиками в нестабільному середовищі — проактивне передбачення, структуризація та мінімізація наслідків для бізнесу;

2. корпоративна культура та ESG — прозорість, репутаційна стабільність та імплементація сучасних корпоративних стандартів. Юристи стають провідниками цих змін;

3. технології та ефективність — автоматизація, штучний інтелект і трансформація юридичного департаменту з центру витрат у центр створення цінності;

4. міжнародні стандарти — адаптація локального бізнесу до практик материнських корпорацій у Європі, США та інших юрисдикціях.

Денис Петриченко зазначив, що сучасна юридична служба має балансувати між класичною функцією радника й активною участю в стратегічних рішеннях бізнесу, формуючи порядок денний компанії та адаптуючи його до швидких змін на ринку і в законодавстві.

Анна Мовчан, адвокат, старший юрист і керівник проєктів трудової практики ADER HABER, розповіла про використання штучного інтелекту (ШІ) в роботі юриста та його вплив на трансформацію юридичної професії.

Вона підкреслила, що ШІ вже сьогодні економить час і ресурси, допомагаючи підвищити продуктивність юристів: за оцінками, застосування таких інструментів економить до 5 годин на тиждень, що в річному обчисленні становить близько 240 годин. Це дає змогу юристам зосереджуватися на стратегічних завданнях, підвищувати ефективність компанії та швидше реагувати на потреби клієнтів.

Серед основних сфер застосування ШІ Анна Мовчан виділила такі:

• аналіз документів і підготовка due diligence;

• compliance і контроль за дотриманням регуляторних вимог;

• автоматизація створення процесуальних документів і довідок;

• формування резюме великих документів для економії часу на їх опрацювання.

Вона наголосила, що юристи не будуть повністю замінені ШІ, оскільки професія характеризується високою варіативністю завдань. Однак уже спостерігається тенденція до скорочення найму молодших юристів та паралігалів у великих юридичних фірмах, оскільки частина технічних завдань може виконуватися штучним інтелектом. Вона підкреслила, що ефективне використання ШІ вимагає діалогу з працівниками й клієнтами, визначення потреб та обрання рішень під конкретні завдання.

«Штучний інтелект не замінить юриста, але замінить тих, хто не вміє ним користуватися», — резюмувала спікерка.