Як оформити повернення товару за використання РРО та повернути сплачені кошти?

У підприємців продовжують виникати питання щодо РРО та/або ПРРО. Зокрема, як оформити повернення товару за використання РРО та повернути сплачені кошти?

ГУ ДПС у Вінницькій області звертає увагу платників, що суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі “Інтернет”, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (зокрема, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлено ПРРО, QR-коду).

Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 зі змінами та доповненнями.

Слід пам’ятати, що реєстрація видачі коштів у разі:

• повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках),
• скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку

здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. 

Детальніше щодо реєстраційних дій

Водночас забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно». Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

В акті необхідно зазначити:

• дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
• відомості про товар (послугу);
• суму виданих коштів;
• номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування:

• помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку;
• помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо).

В акті зазначаються:

• дані про помилкову суму;
• реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. Водночас суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролювальним органам під час проведення перевірки.

Читайте також: РРО не є обов’язковим для тих, хто надає послуги через інтернет.