«Я готовий до виконання поставленого завдання» — Євген Коломієць, керуючий партнер VDA Group, юрист в армії

Війна об’єднала українців у спротиві російській агресії. «Юридична практика» продовжує знайомити читачів з юристами в армії — правниками, які, відклавши подалі свої ноутбуки та судові засідання, взяли зброю до рук та стали на захист України.

Черговий герой рубрики «Юристи в армії» — Євген Коломієць, керуючий партнер VDA Group.

 

— Як розвивалася ваша професійна кар’єра?

— Моя історія як юриста розпочалась у 2008 році, коли я закінчив юридичну академію в Одесі та переїхав в Київ працювати в одну з найкращих юридичних фірм України. Потім відбулась Революція гідності, після якої я, як офіцер запасу, був мобілізований до Державної прикордонної служби України, де, використовуючи свої управлінські якості, керував прикордонною заставою в АТО. Згодом отриманий за час служби досвід я зумів використати у мирному житті, зокрема здобув ступінь MBA в Києво-Могилянській бізнес-школі та заснував власну юридичну фірму VDA Group.

— Коли вирішили знову взяти до рук зброю? Де перебуваєте зараз?

— Моя війна почалась з перших днів, адже я як учасник бойових дій, перебуваючи в оперативному резерві першої черги, був першочергово призваний на військову службу. Спочатку я проходив військову службу в ТрО Києва, але потім приєднався до своїх колег, із якими ніс службу у 2014 році, та наразі проходжу службу в Державній прикордонній службі України.

Піти вдруге на війну, звісно, було нелегко. Адже наразі в мене набагато більше відповідальності, ніж у 2014 році. Тоді я мав одного сина, а наразі я вже батько трьох малолітніх чудових діток і відповідно до норм чинного законодавства я не підлягаю призову на військову службу. Однак попри це, я не зміг залишитись осторонь всіх цих подій і, забезпечивши безпеку своєї родини, я пішов захищати свою Батьківщину.

—Який попередній досвід став вам у пригоді зараз, у воєнний час?

— Безумовно, отриманий у 2014 році досвід допомагає мені і наразі, адже я чітко розумію, що я маю робити і як я це маю робити. Мене не потрібно додатково чомусь навчати, пояснювати, я готовий до виконання поставленого завдання.

— Чи важко було потрапити до ТрО та ДПСУ?

— Я був глибоко вражений кількістю охочих, які прагнули вступити до ТрО Києва. Потік людей не зменшувався навіть і на п’ятий/шостий день війни. Люди готові брати зброю до рук і захищати рідну землю. Враховуючи наявність бойового досвіду, я був одразу зарахований спочатку до лав ТрО Києва, а потім до Державної прикордонної служби України.

— Що зараз слід робити юристам у тилу або не на службі?

— Кожен має робити свою справу. Наша держава наразі як ніколи потребує людей, які мають досвід у військовій сфері, тож, на мою думку, такі люди неодмінно повинні стати на захист України. Водночас ті, хто такого досвіду не має або з інших причин не може боронити країну зі зброєю в руках, відіграють не менш важливу роль в життєдіяльності держави, адже своєю щоденною працею підтримують економіку країни зсередини. Війна має свій початок та точно має кінець. Проте саме завдяки кожному українцю, який щодня сумлінно робить свою справу, наша держава сьогодні успішно дає відсіч ворогу, а вже після війни Україна, безумовно, стане сильнішою в усіх сенсах: військовому, політичному, економічному та соціальному.

— Що вас найбільше вразило на цій війні?

— Найбільше вразили жорстокість та ненависть, із якою ворог нас атакує. Склалось таке відчуття, що проти нас воюють не люди, а істоти, які не мають нічого спільного з людською подобою.

 

Записала Марина Бахолдіна,

«Юридична практика»

 

 

Від редакції: Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь Української перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до перемоги. Ми переконані, що юристів, які взяли зброю до рук, десятки, а може, й сотні. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, які можуть стати героями рубрики «Юристи в армії».

Також читайте, як юридичні фірми з України та іноземні компанії підтримують Україну.