І.Кива — не адвокат, але закон не забороняє ним стати

Адвокатське середовище дуже неоднозначно сприйняло новину про те, що його лави поповнить Ілля Кива.

Колишній голова департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України та народний депутат склав іспит на здобуття права на заняття адвокатською діяльністю. Сталося це ще у січні 2021 року на Закарпатті.

Багато хто почав згадувати ідею так званих чорних списків, за якими колишніх прокурорів та правоохоронців не бажано допускати до адвокатської професії, та висловлювати публічно огиду з приводу цієї події.

Право на професію — вільне

Однак законодавчі положення не забороняють народному депутатові скласти адвокатський іспит. Зокрема, за умови, що він:

• має повну вищу юридичну освіту — диплом юриста Ілля Кива отримав 2009 року в Юридичному університеті ім. Я. Мудрого за спеціальністю «правознавство»;
• володіє державною мовою на необхідному рівні,
• має стаж роботи в галузі права щонайменше два років, як це передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Попри одіозність майбутнього колеги адвокати погоджуються, що закон не забороняє йому подавати документи на складання іспиту. Так само закон не уточнює середній бал додатку до диплома про вищу юридичну освіту. Тим паче, що у кандидата диплом провідного юридичного вишу країни.

Тож, якщо хтось невдоволений фактом складання Іллею Кивою адвокатського іспиту, то питання треба піднімати перед законодавцем, а саме підвищити вимоги до претендентів на статус адвоката.

Схоже, у тих, хто дуже бурхливо реагує на новину про складання іспиту Іллею Кивою, немає уявлення про те, як відбувається доступ до адвокатської професії, вважає адвокат Ігор Черезов, керуючий партнер компанії «Адвокат Черезов і Партнери». Він пояснює, що складання іспиту — один із етапів, і якщо особа відповідає формальним вимогам, подала документи, дотрималася процедури і продемонструвала високі знання права, вона є такою, що склала кваліфікаційний іспит.

До 2021 року складання кваліфікаційного іспиту означало, що особа отримала статус адвоката. Тепер це тільки перший етап доступу до професії. Як стати адвокатом, пояснила НААУ.

Адвокат Олександр Трохимець, керуючий партнер АО «Трохимець, Ярошенко  та Партнери», підкреслює, що адвокатура є вільною професією, суть якої — повага до прав кожного.

«Ми не тільки декларуємо, ми наочно демонструємо, що доступ до адвокатської професії є вільним. Бути адвокатом може кожен, хто відповідає вимогам закону, склав іспит, пройшов стажування, склав присягу та отримав свідоцтво», — говорить адвокат.

Тому немає чого дивуватися, що юрист захотів стати адвокатом і подався складати іспит.

З того, що відомо, пояснює пан Трохимець, у Іллі Киви є вища юридична освіта, а робота на керівних посадах в правоохоронних органах дає йому мінімально необхідний стаж діяльності в галузі права. Тому говорити про неможливість складання іспиту виключно з огляду на прізвище кандидата не варто.

Наступний етап — проходження стажування.

В особи, що склала іспит на адвоката, є три роки, щоб подати документи і розпочати стажування.

І саме на цьому етапі можуть виникнути проблеми.

Наразі Ілля Кива є народним депутатом і за приписами Законів «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Про статус народного депутата України» не може суміщати обидва види діяльності.

За логікою постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 822/1309/17 (рішення від 10 лютого 2021 року), він не може бути допущений до проходження стажування, поки не усунуто сумісництво.

Враховуючи вимогу про дійсність результатів кваліфікаційного іспиту тільки упродовж трьох років, розпочати стажування Ілля Кива повинен не пізніше за 14 січня 2024 року. Можливо, для реалізації цього права знадобиться достроково скласти повноваження парламентаря.

Окрім того, стажування ще треба пройти. Для цього треба пів року попрактикуватися в адвоката, якого запропонує рада адвокатів регіону, до якої звернеться кандидат. Звертатися можна як до ради регіону, де складався іспит, так і будь-де по Україні.

Рада адвокатів регіону може:

• затвердити звіт про стажування і ухвалити рішення про видачу свідоцтва,
• відхилити звіт і подовжити період стажування,
• визнати звіт неприйнятним і відмовити у видачі свідоцтва.

«Якщо цей кандидат планує працювати адвокатом, то я б дуже рекомендував йому після проходження стажування захист звіту зробити публічним», — радить Олександр Трохимець.

Регіональні особливості

Справді вибір регіону складання іспиту є вельми цікавим. Що одіозніша особа претендує на адвокатський статус, то далі від столиці вона отримує свідоцтво.

За загальним правилом особа має право скласти кваліфікаційний іспит у КДКА:

• на території якої зареєстровано її місце проживання,
• або на території якої розташовано її підтверджене місце роботи.

Вояжі в сусідні регіони, якщо йдеться не про

• обґрунтовані підстави для відводів або
• період тимчасової відсутності повноважної КДКА в регіоні,

не виглядають прийнятними. Та й тоді дозвіл на зміну регіону дають органи адвокатського самоврядування.

Олександр Трохимець вважає дивним, що людина, яка увесь час проживала або працювала у Полтаві чи Києві, склала іспит саме в Закарпатській області.

«Загалом сьогодні законність рішення про складання кваліфікаційного іспиту Іллею Кивою може бути поставлено під питання лише з погляду територіальної юрисдикції Закарпатської КДКА. Але щоб ініціювати перевірку, потрібна скарга чи заява у встановленому порядку до компетентного органу адвокатського самоврядування”, — пояснює Ігор Черезов, член Ради адвокатів України від адвокатів м. Києва.

Він пояснив, що якщо така скарга на адресу РАУ надійде, то цей найвищий орган адвокатського самоврядування ухвалить рішення у межах своєї компетенції.

Жодної офіційної реакції не може бути

• до надходження такої скарги
• або до встановлення порушень під час складання іспиту в інший законний спосіб.

Звісно, ситуація дещо нагадує скандал з «прокурорським десантом» на Волині, але зовсім віддалено.

Практикувати як адвокат Ілля Кива не буде?

У Єдиному реєстрі адвокатів України кількість записів про адвокатів сягає сімдесяти тисяч. Однак тих, хто реально практикує як адвокат, за оцінками Ігоря Черезова, щонайбільше 20 % із них.

Тому великим питанням залишається те, чи, навіть отримавши свідоцтво адвоката, Ілля Кива відкриє власну адвокатську практику та хто буде його клієнтами.

Такі сумніви висловлювали чимало адвокатів, прогнозуючи, що справжня мета отримання свідоцтва – це бажання:

• отримати адвокатський імунітет,
• стати функціонером у системі органів адвокатського самоврядування,
• бути обраним до складу державних органів, участь у формування яких бере адвокатура.

Проте ймовірність реалізації кожного з цих пунктів невелика.

Що стосується гарантій адвокатської діяльності, то вони поширюються

• виключно у зв’язку з провадженням такої діяльності,
• на дії, вчинені у рамках такої діяльності.

«Колись був цілий прошарок «адвокатів», які займалися тим, що зберігали документи. У той період обшук у адвоката був чимось екстраординарним» — пригадує Ігор Черезов. Нині ж члени комітету захисту прав адвокатів, принаймні у Києві та Київській області, виїжджають на обшуки до колег по кілька разів на день.

Тому отримувати свідоцтво заради примарного імунітету щонайменше невигідно, вважає адвокат.

Чорні списки адвокатури — міф

Хоч би як хотіли адвокати захистити свою професію від випадкових, одіозних чи інших осіб, наприклад тих, хто порушував права адвокатів, перебуваючи на попередніх посадах, запровадження чорних списків не видається можливим, пояснюють самі адвокати.

Це буде вважатися дискримінацією, а адвокати не можуть толерувати її навіть із найблагороднішою метою.

Закон про адвокатуру забороняє отримувати адвокатські свідоцтва лише особам

• із не погашеною чи не знятою судимістю за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у вигляді позбавлення волі;
• визнаним судом недієздатними чи обмежено дієздатними;
• позбавленим права на заняття адвокатською діяльністю протягом двох років із дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
• звільненим із посад судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги чи вчинення корупційного правопорушення — протягом трьох років із дня такого звільнення.

Інших обмежень щодо допуску до іспиту не передбачено.

Тож наразі

• Ілля Кива є особою, яка успішно склала кваліфікаційний іспит на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
• це дає йому право упродовж трьох років із дати складення іспиту пройти стажування для отримання адвокатського свідоцтва;
• для цього необхідно усунути обставини несумісності, тобто позбутися повноважень народного депутата.

Увесь галас довкола події, яка відбулася ще на початку року, є бурею у склянці води, а сам факт не заслуговує на надмірну увагу та є доволі непоганим піаром для кандидата в адвокати.