Видавництво 
Захист України — спільна справа для усіх громадян. Робота в тилу є не менш важливою. Волонтерство під час війни стало справою честі для Шостого апеляційного адміністративного суду. З чого почати і де потрібна допомога — розповіла Олена Кузьмишина, голова Шостого ААС. Суд, закуповує бронежилети та іншу амуніцію, ліки та передає гроші безпосередньо на ЗСУ.
— Шостий ААС долучився до відсічі російській агресії шляхом волонтерства. Розкажіть, як організувати допомогу тилу?
— Насправді, організувати допомогу «тилу» не складно, достатньо лише бажання, згуртованості та часу. Наш колектив володіє усіма цими складовими.
З перших днів війни нашим колективом було прийнято рішення про запровадження волонтерського руху при Шостому ААС. Для того, щоб організувати це все, нам знадобилися:
- фінансова підтримка наших суддів та працівників апарату,
- пошук локацій, де можливо здійснити закупку всього необхідного, та,
- власне, відправка допомоги за місцем призначення.
Ми живемо у діджитал-сторіччі, тому, зараз достатньо лише однієї публікації на «Facebook» чи у «Instagram», щоб знайти бронежилети чи налагодити логістику для перевезення гуманітарної допомоги з кордону до столиці.
— Відомо, що судді погодилися підтримати ідею і усім складом перераховують частину заробітних плат на потреби ЗСУ. А які ще ініціативи підтримуєте?
— Як я вже зазначила, з перших днів війни ми вирішили запровадити волонтерський рух при Шостому ААС, який і на сьогоднішній день діє та координується працівниками нашого апарату. Звісно, ми вірили в успіх, однак, чесно кажучи, ми не очікували, що цей рух буде настільки потужним. Так, під час першого збору, спільними зусиллями нам вдалося зібрати понад 300 тисяч гривень. На ці кошти було здійснено закупку бронежилетів, воєнної амуніції, продуктів харчування, спальних мішків та інших предметів першої необхідності для наших військових.
На першому зборі ми вирішили не зупинятись і відкрили другий збір, під час якого нам вдалось зібрати близько 200 тисяч гривень. Окрім предметів першої необхідності та провізії, на цю суму були закуплені бронежилети, які вже сьогодні будуть доставлені нашим бійцям. Додатково зазначу, що 21 березня нашими суддями було зібрано 155 тисяч гривень на ліки для поранених українських військових у госпіталі Вінницької області.
— Як визначили свою нішу допомоги? Мали запит від когось знайомих чи шукали навмання де пригодиться допомога?
— Не можу сказати, що є якийсь певний критерій підбору ніші, куди буде спрямована наша допомога. Зараз ми живемо у таких реаліях, коли допомога потрібна практично всім, тому, довго визначати не доводиться.
Однак, дійсно, зазвичай, це запити від знайомих. Сьогодні система шести рукостискань актуальна як ніколи. Якби Стенлі Мілгрем та Джеффрі Треверс бачили на що здатні сьогодні українські волонтери, впевнена, вони були б приємно здивовані. Саме так це працює. Нині кожна хвилина на рахунку, тому, весь суддівський корпус та апарат Шостого ААС намагається використовувати цю хвилину якомога ефективніше.
— Чого наразі не вистачає найбільше — де потрібна допомога волонтерів?
— Найбільше не вистачає саме воєнної амуніції та бронежилетів. З цим проблема стоїть найгостріше. Але, знову ж таки, як я вже зазначила, для нас немає нічого неможливого і вдається через знайомих з Англії, Польші, Туреччини тощо знаходити цей «дорогоцінний скарб».
Допомога волонтерів зараз найбільше потрібна у сфері логістики та збору гуманітарної допомоги для відправки у зони, де ведуться найжорсткіші бої.
— Можливо, маєте пораду, для тих, хто намагається знайти себе на цій війні: як бути ефективним, якщо, припустимо, немає такого колективу? Чи варто волонтерити самотужки?
— Наскільки мені відомо, нині створено веб-портал Humanitarian Aid Website, на якому можна дізнатись, куди можна спрямувати свою допомогу. Сьогодні найголовніше — це бажання допомогти своєму народу заради спільної перемоги. Ефективним можна будь-де, у будь-якому куточку України.
Судді Шостого ААС займаються:
- розселенням біженців на місцях,
- розвозять гуманітарну допомогу та
- здають кров для поранених бійців.
Наші працівники з Київщини формують медичну гуманітарну допомогу, з Черкащини плетуть маскувальні сітки та готують коктейлі Молотова, з Тернопільщини ліплять вареники для наших бійців. Хіба можливо перемогти такий народ? У нас навіть є власне кібер-військо, яке боронить нашу країну у інформаційному просторі та блокує фейкові сторінки, які загрожують територіальній цілісності нашої держави. Продовжувати можна довго, але суть незмінна: головне не сидіти на місці, адже від цього залежить наше майбутнє.
— Як загалом сьогодні працює Шостий ААС? Справи розглядаєте?
— 24 лютого 2022 року у зв’язку з введенням військових дій у місті Києві розпорядженням голови суду було тимчасово призупинено роботу Шостого ААС. А із 07 березня 2022 року — встановлено особливий режим роботи Шостого апеляційного адміністративного суду в умовах воєнного стану.
Розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судовою процесу тимчасово зупинено, оскільки сьогодні це зумовлює загрозу життю, здоров’ю та безпеці суддів, відвідувачів і працівників апарату Шостого ААС. Судді та працівники нашого суду здійснюють свої повноваження дистанційно у доступному для них місці в Україні. Приміщення нашого суду надійно оберігається Службою судової охорони. Кожен суддя Шостого ААС з нетерпінням чекає того моменту, коли можна буде знову одягнути свою мантію та відправляти правосуддя у стінах рідного суду.
— Чому, на вашу думку, Україна переможе?
— Україна без сумніву переможе, оскільки це, перш за все, не просто географічна назва території, це — країна, де мешкають люди, які люблять цю землю, як щось своє особисте і рідне. Це неможливо пояснити словами. Всі ці люди і є Україна. А ще тому, що окупаційні війська рф не розуміють, що можна все це захищати тільки тому, що свобода і людська гідність для нас українців найвища цінність!
Ми переможемо, бо вільний дух перемогти неможливо ніякими надзвуковими ракетами чи градами.
Слава і щира вдячність нашим ЗСУ та всьому українському народу!
Записала Євгенія Руженцева,
«Юридична практика»
Від редакції: Захист України — спільна справа для всіх громадян. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь української перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до перемоги. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, чий приклад гідний наслідування, для висвітлення їх роботи в проєкті «Юристи і війна».
Завантажується ...
