Видавництво 
31 березня 2023 року відбувся національний круглий стіл «Геноцид української нації: збройна агресія росії проти України» (див. відео). Дискусію, організаторами якої стали Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України та Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців за сприяння Верховної Ради України, приурочено до річниці звільнення Київщини від російських окупантів.
В обговоренні взяли участь державні діячі, представники громадянського суспільства, експерти-науковці – історики, філологи, правники, філософи, економісти.
Модератором заходу став Олексій Кот, директор Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, член-кореспондент НАПрН України, професор, д.ю.н., заслужений юрист України.
З вітальним словом до учасників заходу звернувся Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України, професор, д.ю.н. Спікер зазначив, що росія використовує геноцид як спосіб ведення війни та управління окупованими територіями, застосовуючи переселення, депортацію народів тощо, адже це її природний спосіб ведення відносин:
«Важливо, що сьогодні, через десятки років після цього жахливого геноциду, світ починає реагувати».
Голова Верховної Ради звернув увагу, що на сьогодні 26 парламентів визнали Голодомор геноцидом українського народу, причому 11 парламентів зробили це в останній період, а ще дві країни – Ісландія і Франція – долучилися кілька тижнів тому.
Завданням № 1 на майбутнє він назвав те, щоб у світі між Голодомором та геноцидом ставили знак рівності.
«Без належного покарання російської федерації, яка здійснює геноцид українського народу, ми не зможемо підтримувати світовий порядок, адже злочинці можуть це повторити. І це наша з вами місія!»,
– зауважив Руслан Стефанчук. Водночас він відзначив важливість відкриття представництва Міжнародного кримінального суду в Україні.
Учасників Національного круглого столу також привітав міністр юстиції України Денис Малюська. Він заявив, що обговорення теми геноциду матиме практичне значення чи не вперше в історії, адже йдеться про юридичні факти встановлення вчинення злочинів. Він теж відзначив роль Міжнародного кримінального суду в розслідуванні злочинів, зокрема викраденні українських дітей, зауваживши, що саме путін стоїть за всіма вчиненими в Україні злочинами геноциду:
«Геноцид має набагато глибше коріння, росіяни по-іншому до нас ніколи не ставилися. І це матиме кримінально-правові наслідки».
Слова привітання виголосив і Оксен Лісовий, новообраний міністр освіти і науки України, заслужений працівник освіти України, к.ф.н. Він наголосив, що злочини геноциду росіян настільки складні в розслідуванні, а їх наслідки настільки непередбачувані, що для правників, науковців роботи тепер вистачить на століття. Але перший крок – кваліфікація всіх злочинів і розслідування аж до самого «дна», інакше травм, яких зазнала нація, не позбутися.
Своїм же завданням міністр освіти бачить відродження історичної пам’яті на емоційному рівні. Науковців він закликав бути виваженими та скрупульозними у своїх дослідженнях. Проте, як зауважив головний освітянин країни, у питаннях злочинів компромісу бути не може.
До учасників круглого столу також звернувся перший заступник секретаря РНБО України генерал-полковник Руслан Хомчак. Роботу над розслідуваннями злочинів, які скоює росія, він назвав надважливою. За його інформацією, станом на сьогодні на територію рф депортовано близько 19 тисяч дітей. Водночас інші злочини, які зафіксовано на окупованій території, також можна назвати геноцидом.
«Визнання геноциду – це запобіжник у майбутньому, щоб подібні злочини не повторювалися будь-де на планеті»,
– заявив Руслан Хомчак.
Про те, що питання Голодомору і геноциду є надзвичайно болючими для української історії, зазначив і голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас.
«Збройна агресія росії проти України є справжнім геноцидом. Сьогодні відзначається річниця, як звільнені Ірпінь, Буча, Гостомель від солдатів країни-агресора. Але українці ніколи не забудуть та не пробачать бучанську різанину та ірпінську трагедію»,
– наголосив голова парламентського Комітету.
Він навів визначення геноциду (дії, вчинені з наміром повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної та міжрасової групи як такої), що міститься в статті 2 Конвенції «Про запобігання злочинам геноциду та покарання за нього», зауваживши, що зараз усе це ми спостерігаємо в Україні.
Інший важливий міжнародний напрям, який відзначив народний депутат, – це створення спеціального міжнародного трибуналу для країни-агресора за вчинення воєнних злочинів, для функціонування якого може бути адаптоване й українське законодавство.
Наталія Кузнєцова, віцепрезидент Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України, професор, д.ю.н., річницю визволення Київщини від російської окупації назвала скорботною і водночас щасливою.
Пригадуючи торішні події, вона навела наратив російської пропаганди в оприлюдненій статті одного з кремлівських видань про те, що українців не існує, а «денацифікація», по суті, означає «деукраїнізацію».
«Українська спільнота повинна переосмислити своє надмірно пацифістське ставлення до всього російського і зробити все для того, щоб ницість «руского міра» побачив увесь світ»,
– зауважила Наталія Кузнєцова.
Вона звернула увагу й на інший аспект, адже близько 80% росіян на початку повномасштабного вторгнення в Україну підтримали так звану сво, продовжують підтримувати її зараз та пишаються тим, що руйнуються українські міста і села. Тож злочини, які вчиняє росія сьогодні, Наталія Кузнєцова назвала злочинами проти всього цивілізованого світу.
Олеся Стасюк, голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців, д.і.н., заслужений працівник культури України, відповідаючи на запитання, як могло статися, що кремль у ХХІ столітті знову вчиняє геноцид українців на очах в усього світу, зазначила:
«Зло повертається тому, що за Голодомор воно не було покаране у свій час. Росія завжди розглядала Україну як об’єкт геноцидної політики. Це пов’язано з тим, що, заперечуючи право українців на існування та винищуючи їх, кремль захоплював українські землі, привласнював культуру й історію нашого народу».
Дослідниця зауважила, що існування російської імперії, включаючи її комуністичний період, неможливе без України, і саме тому періоди прямого фізичного винищення українців москва чергувала з умовно мирними періодами, коли вчиняла геноцид культурний, духовний і моральний. А коли сила опору зростала, кремль знову вдавався до прямого знищення українців. Тому сьогоднішня агресія не є винятком.
Олеся Стасюк зауважила: росіяни усвідомили, що українці йдуть назавжди, і закликала знищувати російські наративи.
В обговоренні взяли участь:
Ярослав Калакура, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України, професор, д.і.н.;
Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор, заслужений працівник освіти України;
Михайло Костицький, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) НАПрН України, академік-засновник Національної академії правових наук України, професор, д.ю.н., заслужений юрист України;
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, дійсний член (академік) НАН України, професор, д.е.н., заслужений діяч науки і техніки України;
Олександр Копиленко, народний депутат України, дійсний член (академік) НАН України та НАПрН України, заслужений юрист України;
Анатолій Колодій, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, член-кореспондент НАПрН України, професор, д.ю.н., заслужений юрист України;
Володимир Василенко, правознавець-міжнародник, Надзвичайний і Повноважний Посол України, представник України в Раді ООН із прав людини (2006-2010 рр.), професор, д.ю.н., заслужений юрист України;
Наталія Оніщенко, заступник директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, дійсний член (академік) НАПрН України, професор, д.ю.н., заслужений юрист України;
Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАН України, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, професор, д.ф.н.;
Віталій Кузнецов, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України, професор, д.ю.н.;
Євген Нищук, народний артист України, міністр культури України (2014, 2016-2019 рр.);
Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру, українська правозахисниця;
Сергій Погрібний, суддя Верховного Суду, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, член-кореспондент НАПрН України, професор, д.ю.н.
У процесі дискусії експерти обговорили такі питання: перманентний характер геноцидної політики московії проти України; смертність дітей як основна складова частина російського геноциду українців; філософські та аксіологічні аспекти несправедливої війни; онтологія зла: збройна агресія росії проти України як прояв геноциду; геноцид: теорія розуміння за сучасною конституційно-правовою та міжнародно-правовою політикою; механізми притягнення до відповідальності рф за міжнародні злочини; сучасний геноцид українців: кримінально-правовий вимір; геноцид і лінгвоцид українців у ХХ–ХХІ ст.; стратегія відновлення української культури: від «шароварної» ревізії до ціннісної ревіталізації; проблеми доведення геноциду; механізм протидії геноциду української нації.
За результатами круглого столу учасники схвалили відповідні рекомендації. Як зазначив Олексій Кот, «обговорення, яке відбулося, – це лише початок великої роботи, наступне завдання полягає в тому, щоб розгорнути широке обговорення проблеми визнання геноциду української нації з максимальним залученням усіх інститутів громадянського суспільства та забезпеченням уваги іноземної спільноти».
Завантажується ...
