Форс-мажор під час війни: судова практика

Дмитро Лазебний, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Уже сьомий місяць Україна перебуває в режимі воєнного стану. Повномасштабна військова агресія російської федерації проти України вплинула на всі суспільні відносини в країні. Не стали винятком і цивільні відносини, врегульовані договорами.

Порушення звичайного ритму економічного життя та, як наслідок, неможливість виконання взятих на себе зобов’язань через наявність обставини непереборної сили (форс-мажору), актуалізувало питання звільнення винної сторони від договірної відповідальності.

ТПП України 28 лютого 2022 року видала лист за № 2024/02.0-7.1, в якому засвідчила, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Напевно, вказаний лист ТПП України мав спростити процедуру засвідчення форс-мажорних випадків, але на практиці лише ввів в оману сторони договору та ускладнив роботу юристам. Цей лист впливає на вирішення в судовому порядку спірних ситуацій, обумовлених форс-мажором.

Нормативне регулювання

За чинним законодавством особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України).

Тобто звільнення від відповідальності можливе лише за неможливості виконання зобов’язань з об’єктивних причин – внаслідок випадку або непереборної сили. Водночас відповідно до ст. 625 ЦК України за відсутності об’єктивних причин звільнення від відповідальності не допускається.

Ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, запровадження комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, захоплення підприємств.

Наведена стаття закону містить і інші обставини непереборної сили. Цей перелік не є вичерпним, отже, сторона договору, яка не може його виконати, має право доводити існування відповідних обставин в загальному порядку.

Також передбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видання відповідних сертифікатів.

Зазвичай майже кожен договір містить положення про форс-мажорні обставини, а також механізм поведінки сторін у разі їх наявності.

Навіть якщо відповідні положення про форс-мажор у договорі відсутні, положення ст. 617 ЦК України «Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання» та ч. 2 ст. 218 ГК України «Підстави господарсько-правової відповідальності» можуть бути використані стороною для захисту своїх інтересів, якщо особа на може з об’єктивних причин (у зв’язку з обставинами непереборної сили) виконати умови договору.

Слід зазначити, що саме собою існування форс-мажорних обставин не є підставою для звільнення особи від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов’язань.

Для застосування відповідних положень має існувати низка таких обов’язкових умов:

• обставина непереборної сили була непередбачуваною в момент укладення договору;
• настання обставини непереборної сили не залежало від волі сторін договору (перебувало поза контролем сторін договору);
• наслідки або вплив обставини непереборної сили неможливо уникнути або вирішити;
• обставини непереборної сили мають належати до форс-мажорних обставин згідно з договором або законодавством;
• між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання договору повинен існувати причинно-наслідковий зв’язок;
• між сторонами повинно існувати конкретне зобов’язання, строк виконання якого настав під час існування обставин непереборної сили;
• внаслідок існування перелічених вище умов ТПП має видати відповідний сертифікат, що посвідчує наявність форс-мажору за кожним конкретним випадком.

Тобто звільнення можливе саме від відповідальності за невиконання зобов’язань, а не від виконання зобов’язання в цілому.

Та в будь-якому разі сторона зобов’язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи.

І кожен такий випадок має оцінюватися судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Правові позиції Верховного Суду в питанні форс-мажору

У питанні щодо звільнення сторони від відповідальності в силу форс-мажорних обставин Верховний Суд сформував доволі сталі висновки щодо застосування відповідних норм права.

Так, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і під час їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести не тільки наявність таких обставин, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов’язання.

Також доведення наявності обставин непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Саме вона повинна довести не тільки наявність таких обставин, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов’язання; доведення наявності обставин непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17.

Також Верховний Суд у своїй практиці неодноразово підкреслював, що сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом існування таких обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не зобов’язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та в сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18). Адже визнання сертифіката Торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Тож, як ми бачимо, механізм звільнення від відповідальності в силу форс-мажору більш-менш чітко врегульований на законодавчому рівні й, так би мовити, пройшов обкатку на практиці в судово-польових умовах.

Відповідні положення чинного законодавства та судова практика не зазнали змін і після 24 лютого 2022 року.

Судова практика після 24.02.2022

Зокрема, у справі № 904/1725/22 (рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2022) відповідачем було заявлено клопотання про звільнення його від відповідальності за період з 24.02.2022.

Клопотання було обґрунтовано фактом військової агресії російської федерації, що, на думку відповідача, підтверджувалося сертифікатом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Таким чином, відповідач вважав, що перевезення вантажу, яке відбулося в період з 18.02.2022 до 29.04.2022, наявність сертифіката ТПП є підставою для звільнення AT «Укрзалізниця» від сплати штрафної санкції на суму 23 005,90 грн за відповідними накладними.

Судом було відмовлено в задоволенні цього клопотання, при цьому суд зазначив:

«Так, листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 5 год. 30 хв. 24.02.2022, однак відповідач не надав суду доказів звернення до позивача про настання форс-мажорних обставин.

У цьому випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов’язань за договором.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, наведених положень чинного законодавства, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф за несвоєчасну доставку вантажу та порожніх вагонів у розмірі 29 019,59 грн».

Подібних висновків дійшов суд і у справі № 908/966/22 (рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022).

Так, у рішенні суду сказано таке: «Також у матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для орендного виробничого управління житлово-комунального господарства за його зверненням введення воєнного стану як форс-мажорної обставини, що об’єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов’язань за договором № 107/8 від 02.05.2019, шляхом видачі відповідного сертифіката».

А також у справі № 910/5301/22 (рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022) судом було зазначено:

«Дійсно, ТПП України на підставі стст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану…

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами…

Проте всупереч наведеному вище відповідачем не надано доказів дотримання порядку повідомлення позивача про виникнення форс-мажору та, як наслідок, неможливість своєчасної оплати товару в строк 7 днів від початку збройної агресії російської федерації.

Суд зауважує, що відповідачем також не надано належних доказів того, що саме введення військового стану стало причиною неможливості проведення покупцем своєчасного розрахунку за поставлений згідно з договором № 28/01-6 від 28.01.2021 товар.

За таких обставин, з огляду на вищевикладене в сукупності суд дійшов висновку щодо доказової необґрунтованості посилань відповідача на наявність підстав для звільнення останнього від відповідальності за порушення строків оплати товару».

Наведені вище рішення судів не набули сили, водночас у випадку подальшого оскарження вказаних рішень судів вважаю, що апеляційні та касаційні суди в питанні форс-мажору дотримуватимуться подібної точки зору.

Таким чином, із викладеного вище випливає, що судами під час розгляду наведених справ було:

• по-перше, в загальному вигляді визнано лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 таким, що підтверджує форс-мажорну обставину – військову агресію російської федерації проти України, проте не визнано цього листа беззаперечним і єдиним доказом наявності форс-мажору в кожному конкретному випадку невиконання конкретного договору;
• по-друге, дотримано позиції, закріпленої в законодавстві та підтвердженої в рішеннях Верховного Суду, що для звільнення від відповідальності сторона має довести, що невиконання умов договору було спричинено конкретною об’єктивною обставинною (форс-мажором – війною), яка має бути підтверджена відповідним доказами, зокрема, та не в останню чергу, сертифікатом ТПП.

Висновки

Доводиться констатувати, що лист ТПП України відносно засвідчення форс-мажорною обставиною агресії російської федерації проти України не полегшив сторонам договорів юридичної процедури засвідчення форс-мажорних обставин.

Ба більше, цей лист вводить винну сторону договору в оману в питанні процедури засвідчення форс-мажорних обставин та доведення своєї позиції в суді.

Також вважаю за необхідне звернути увагу на аналітику інтернет-сервісу «Опендатабот» у питанні форс-мажору у воєнний час. За даними ресурсу, з 1 березня до 1 серпня суди винесли 62 рішення в господарських справах, що стосуються форс-мажорів у воєнний час.

Причини відмови судів у визнанні війни форс-мажором поділилися таким чином:

• не доведено вплив війни на невиконання зобов’язань – 31 рішення (50,8 %);
• відсутність сертифіката від ТПП – 13 рішень (21,3 %);
• штрафи, отримані до війни, – 11 рішень (18,0 %);
• не повідомили сторону про форс-мажор – 6 рішень (9,8 %).

При цьому лише в 1 справі суд визнав війну форс-мажорною обставиною.

Тож, підсумовуючи викладене вище, можу зазначити, що в цілому судова практика в питанні форс-мажору не змінилась із початку повномасштабної військової агресії рф проти України.

Водночас лист ТПП є лише одним із документів, необхідних для доведення форс-мажору та звільнення від відповідальності за невиконані зобов’язання саме під час дії обставин форс-мажору. Він не є автоматичною та беззаперечною підставою для звільнення винної сторони договору від відповідальності за його невиконання.