FinTech та необанкінг - новітні тенденції банківського майбутнього — PRAVO.UA FinTech та необанкінг - новітні тенденції банківського майбутнього — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » FinTech та необанкінг – новітні тенденції банківського майбутнього

FinTech та необанкінг – новітні тенденції банківського майбутнього

  • 03.11.2021 18:51

Конференція «Банківський сектор: нові виклики» завершилася сесією, на якій обговорили FinTech та необанкінг – новітні тенденції банківського майбутнього. Модератором експертного обговорення став Сергій ПЕРЕСУНЬКО, адвокат ЮК «АМБЕР».

Рух як життєва необхідність

Анна Тігіпко, засновниця Izibank, розповіла про перманентні зміни у FinTech.

 Сучасна швидкість змін та адаптивність – це фактор № 1 для будь-якого бізнесу.

Що змушує вдосконалювати технології? Інноваційність, швидкий розвиток і конкуренція. FinTech – це завжди «на межі». Доповідачка зазначила, що існує межа між законодавством і динамічним розвитком технологій.

Izibank, як зауважила Анна Тігіпко, – це представник необанківського сектору, який позиціонує себе як технологічна компанія. Це проявилося в розробці нових продуктів та вдосконаленні тих, що вже існують, зокрема:

  • покращили технології,
  • додали гейміфікацію та кешбек на вибір,
  • запровадили реферальну програму тощо.

Причини, що змушують удосконалюватися:

  • вибагливий клієнт,
  • конкуренти,
  • постійний технологічний розвиток.

Анна Тігіпко зауважила, що у своєму розвитку Izibank орієнтується на:

  • клієнта, що дає фідбек;
  • тренди закордонні та тренди конкурентів.

Спікерка підкреслила, що невдачі на шляху розвитку – це нормально, головне не боятися експериментувати.

Фокус на бізнесі, але й роздрібні послуги ніхто не скасовував

Ілля Соколюк, креативний директор Monobank, розповів про тренди та виклики для необанків у 2022 році. Зокрема, він зауважив таке:

  • продукти для фізичних осіб стають більш нішовими. Проте, на жаль, не всі їх можна запустити у зв’язку з недосконалістю законодавства (наприклад, це стосується інтеграції криптовалют). Серед позитивних змін у продуктах для фізичних осіб директор Monobank відзначив запровадження «Дії» як способу ідентифікації клієнта банка. Такі зміни необхідно розвивати та вдосконалювати;
  • ще одним напрямом для вдосконалення є розробка продуктів для нерезидентів. Доповідач зауважив, що приблизно 100 000 потенційних клієнтів з інших держав не можуть почати нове життя в Україні, оскільки відкрити рахунки для таких клієнтів фактично неможливо через недоліки законодавчої бази (необхідно спершу отримати посвідку на проживання). Додаткового переосмислення, на думку доповідача, вимагають класичні продукти (зарплатний проєкт, банкомат, еквайринг);
  • продукти для бізнесу – пріоритетний напрям розвитку, хоча необхідно завжди тримати руку на пульсі.

Окремо доповідач підкреслив проблему, пов’язану з недостатністю компетентних кадрів. Зараз необанкам доводиться конкурувати щодо залучення кадрів із міжнародними компаніями.

Щоб отримати людський ресурс, необхідно:

  • бути конкурентоспроможним;
  • вирощувати свої кадри, хоча це складно, враховуючи темп розвитку.

До того ж, на думку доповідача, сучасна юридична освіта не є релевантною, досить часто доводиться перенавчати випускників.

Застосунки «за інтересами»

 Іван Степанець, начальник управління продажів і цифрового маркетингу АТ «Ідея Банк», доповів присутнім про новітні бізнес-моделі надання банківських послуг.

Спікер наголосив на тому, що зараз відбувається бум на ринку послуг. Створення необанку – це спосіб монетизації великих клієнтських баз даних. Фактично це розширення можливостей за надання тих послуг, які вже існують.

Open вanking, мультибанкінг – це можливості отримувати банківські послуги поза банкінгом конкретного банку.

Доповідач висловив думку, що в найближчому майбутньому пластикові картки будуть не потрібні.

Відповідаючи на запитання, чи є місце для нових необанків, Іван Степанець зауважив, що так, але, скоріш за все, це вже будуть нішові банки, наприклад паливні, продуктові, туристичні тощо. У нових умовах спікер порадив класичним банкам використовувати колаборацію з ритейлерами або шукати більш гнучкі бізнес-моделі – це буде цікавий спосіб отримання доходу.

Фінансові компанії не є конкурентами для банків

 Андрій Котик, керівник юридичного департаменту Moneyveo, виступив із доповіддю «Конкуренційний вимір: із ким та в чому насправді конкурують українські банки».

Основною тезою доповідача стала думка, що фінансові компанії не є конкурентами банкам. Відмінність між банками та компаніями, що надають фінансові послуги, як вважає пан Котик, полягає в тому, що:

  • надаються різні продукти;
  • продукти розраховані на різну аудиторію;
  • відрізняється нормативне регулювання.

Фінансові компанії надають можливість вирішити нагальні фінансові проблеми, банки ж надають тривалі фінансові послуги.

Спікер наголосив на тому, що фінансові компанії не тільки не є конкурентами для банків, але й розраховують на співпрацю. Як, наприклад, це відбувалося під час розробки законопроєктів про здійснення фінмоніторингу.

Нові фінансові послуги: які вони?

Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron, здійснив огляд нових (гібридних) фінансових послуг та їх форм.

Спікер зауважив, що можливостей безліч, але їх обмежує законодавство. Наприклад, за кордоном запроваджено Директиву ЄС PSD2, за умовами якої всі банки мають відкрити доступ до банкірів, щоб клієнти могли самостійно визначити, як і через який банкінг вони будуть керувати своїми рахунками.

Використовуючи open banking payment providers, як зазначив доповідач, казино може відкрити не тільки ігровий рахунок, але й реальний рахунок, з якого клієнт може здійснювати звичайні розрахунки.

Ще одним прикладом новітніх фінансових послуг, за висновками доповідача, є AmazonPay, оскільки на цій платформі можна і управляти своїми покупками, і здійснювати розрахунки, ще й без комісії.

Загалом Олег Дерлюк підсумував, що такі компанії, як “Розетка”, “Нова Пошта”, PromUa, в майбутньому зможуть відкривати банківські рахунки від імені своїх клієнтів, оскільки володіють величезною кількістю персональних даних (потрібні тільки згода клієнта і виконання правил фінмоніторингу).

Необанкінг в Україні є, а необанки відсутні? Альтернативний погляд

Вероніка Зарубицька, адвокат ЮК «АМБЕР», магістр права, говорила про особливості правового регулювання у сфері FinTech. Доповідачка розпочала свій виступ із твердження, що необанки в Україні, з точки зору права, відсутні, все інше – це SOFT, тобто програми.

Вероніка Зарубицька запропонувала розрізняти поняття «ФінТех» і «ТехФін»:

  • «ФінТех» – сфера надання фінансових послуг із використанням технологій;
  • «ТехФін» – це технологічна сфера, компанії, що діють у цій сфері, забезпечують зв’язок між фінансовими установами і клієнтом (наприклад, Apple Рay).

За висновками спікерки, в Україні необанків як суб’єктів надання фінансових послуг не існує, оскільки не існує такого окремого суб’єкта в чинному законодавстві (наприклад, як це запроваджено в Литві).

Необанк зараз – це комплекс технологічних продуктів, які надає звичайний класичний банк. Саме банк, наголошує доповідачка, має ліцензію, і саме він несе відповідальність за кошти клієнтів. Платформи ж із ТехФін-сфери – це посередники між банками і користувачами. Використання таких платформ є зручним для користувачів, але ключовим залишається запитання: хто несе відповідальність за збереження коштів?

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA