Фінальний акорд VI Business & Legal Real Estate Forum: збереження культурної спадщини - як взаємодіяти державі, громадам та девелоперам? — PRAVO.UA Фінальний акорд VI Business & Legal Real Estate Forum: збереження культурної спадщини - як взаємодіяти державі, громадам та девелоперам? — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Фінальний акорд VI Business & Legal Real Estate Forum: збереження культурної спадщини - як взаємодіяти державі, громадам та девелоперам?

Фінальний акорд VI Business & Legal Real Estate Forum: збереження культурної спадщини – як взаємодіяти державі, громадам та девелоперам?

  • 04.10.2023 21:03

Про роль держави, місцевих органів влади, активістів, бізнесу та девелоперів говорили на звершення VI Business & Legal Real Estate Forum. Модерував дискусію і задавав тон доповідям Віктор СКОК, партнер АО LES.

Учасники сесії:

  • Сергій БОЯРЧУКОВ, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»
  • Зоряна ПЕЛЕХ, засновниця юридичного офісу ZP Law office of Zoriana Pelekh
  • Микола КАПАЦИНА, засновник і девелопер міського простору «*8 ПРИЧАЛ», почесний консул Королівства Данія у м. Миколаєві та Миколаївській області

Законодавчі проблеми збереження культурної спадщини

Відкриваючи четверту сесію форуму, Віктор Скок, партнер АО LES, зауважив, що збереження культурної спадщини в умовах війни вийшло на новий рівень – це один із ключових елементів ідентифікації української нації та, по суті, частина національної безпеки України. Він навів дані профільного міністерства, згідно з якими:

  • 110 тис. пам’яток перебуває під охороною;
  • на державному обліку – понад 130 тисяч об’єктів культурної спадщини;
  • 8 об’єктів внесено до списку спадщини ЮНЕСКО;
  • станом на кінець серпня 2023 року більш ніж 800 об’єктів культурної спадщини зруйновано або пошкоджено російськими військами.

 

У цілому, як зазначив пан доповідач, система охорони культурної спадщини має низку проблемних питань, які були до початку повномасштабної війни та залишаються невирішеними досі.

По-перше, чинне законодавство, яке регулює збереження культурної спадщини. Воно має численні колізії, застаріле і не оновлюється. Не розробляються нові нормативні акти в цій сфері.

По-друге, неналежне вжиття органами охорони культурної спадщини заходів щодо безпосередньо охорони такої спадщини. Або взагалі їх бездіяльність. Наприклад, 12 вересня 2023 року профільна комісія КМР не підтримала пропозицію щодо захисту столітніх будинків, які ще не мають статусу пам’яток культурної спадщини.

По-третє, відсутність взаємодії органів охорони культурної спадщини різних ланок, а також взаємодії з місцевою владою, власниками та користувачами об’єктів охорони культурної спадщини, громадськістю.

«Внаслідок цього всього ми втрачаємо культурну спадщину, – наголошує Віктор Скок, – навіть суди змушені заплющувати очі на бездіяльність таких органів і виносити рішення на їхню користь виключно з позиції збереження об’єктів культурної спадщини. Яскравий приклад – січневе рішення ВС, де суд відступив від своїх попередніх висновків у частині, що стосується затвердження меж історичного ареалу м. Києва. Суд, по суті, дозволив органам охорони культурної спадщини проігнорувати ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини».

Жити не лозунгами, а кейсами

Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», одразу зауважив, що його справа з будинком на Подолі не закінчена і цей кейс не буде предметом доповіді.

У своїй доповіді пан Сергій звернув увагу на бездіяльність як державних органів влади, так і місцевих. Наводячи приклад багаторічної недобудови на вул. Гончара, одній з центральних та найкрасивіших вулиць Києва, спікер висловив думку, що такі «потвори» в центрі міста нічого не прикрашають, але зрозуміло, що її не знесуть, тож, можливо, краще її якось добудувати, щоб вона мала акуратний вигляд, а не такий, як нині.

Також Сергій Боярчуков розповів про невдалу спробу зробити музей Сікорського:

“Я особисто привозив пропозицію від деяких виробників гелікоптерів зі США, які безоплатно хотіли побудувати музей Сікорського – для них він герой. Але жодної відповіді на ці листи я не отримав. Вони навіть не зареєстровані ніде”.

Будівля Музею Києва була побудована без жодних дозвільних документів над станцією метро, нагадав пан Сергій, її просто передали місту.

Аналізуючи різні історії із забудовами, Сергій Боярчуков зауважив:

“Наша місцева влада і громада мають жити не лозунгами, а реальними кейсами”.

Рішення професійних спільнот

Микола Капацина, засновник та девелопер міського простору «*8 ПРИЧАЛ», почесний консул Королівства Данія у м. Миколаєві та Миколаївській області, розповів про два кейси перетворення територій в місті. Перший – його власний «*8 ПРИЧАЛ» – це перетворення колишньої будівлі річкового вокзалу, яка на той час була в приватній власності, на громадській простір. Будівля руйнувалась протягом 25 років, проте увага активістів з’явилась лише тоді, коли почалися зміни.

“Що таке зараз “8 причал” – це міський простір. Містяни отримали галерею, місце, де можуть збиратися, проводити концерти, це альтернативна центральна площа. Там нема бізнес-центру чи іншого комерційного складника, громадськість цього не очікувала, але отримала”, – зазначає пан Микола.

Щоб це зробити, девелоперу довелось пройти через протистояння, слухання та відповідати на запитання, чому біленька будівля має стати чорною на його бажання, чому це простір, а не вокзал тощо.

Другий приклад – це Соборна площа, в народі її називають Сірою площею.  Зараз ця площа дійсно «сіра», але вона супермодернова і має все, що потрібно на площі (комунікації для підключення техніки та проведення масових заходів). У цьому випадку теж було протистояння мера та активістів.

“Ми маємо визнати, що час не стоїть на місці, культурна спадщина має бути культурною і нести якусь цінність. Спадщину потрібно не тільки захищати, але й утримувати. Якщо вона в приватній власності, то у власника має бути мотив утримувати цю будівлю. Комерційний складник для бізнесу є першочерговим”, – зазначив пан Капацина.

На думку спікера, в суспільстві є дискримінація досвіду та професіоналізму: в усіх перелічених випадках проєкти розроблялись професійними людьми. Коли активісти (навіть справжні) без відповідних знань просто щось забороняють, це неприпустимо. Суспільство має навчитись приймати рішення професійних спільнот.

 

Соціальна відповідальність громади, бізнесу, держави щодо збереження культурної спадщини

Зоряна Пелех, засновниця юридичного офісу ZP Law office of Zoriana Pelekh, зосередила увагу на ціннісному підході до збереження культурної спадщини:

“Проблем у цій сфері безліч: це і урбанізація, і війна, і стан правової свідомості, і відсутність фінансування. Але головне – це ціннісні орієнтири нашого суспільства. Як вирішувати проблеми заради збереження культурної спадщини?”

 

Пані Зоряна представляє такий план дій: держава має розробити стратегію, громада – змінити ціннісні орієнтири, також держава створює умови для державно-приватного партнерства. Громада може створювати багато культурних майданчиків, куди залучається бізнес.

“Коли ми поєднаємо всіх, ми зможемо залучати малий та середній бізнес – це і буде перемога для збереження культурної спадщини”.

“Соціальна відповідальність починається з кожного з нас, багатьом здається, що ми не впливаємо на зміни, але якщо кожен візьме відповідальність і маленькими кроками почне реалізувати певні ініціативи, то ми зможемо здійснити великі зміни в суспільстві, – переконана Зоряна Пелех. – Мій заклик полягає в тому, що кожен із нас має брати відповідальність за зміни в суспільстві: і суддя, і прокурор, і органи влади, і громада”.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA