Епоха правової невизначеності — PRAVO.UA Епоха правової невизначеності — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Аналітика » Епоха правової невизначеності

Епоха правової невизначеності

  • 02.08.2019 14:08

Цікавий прецедент залишає нам у спадок Велика Палата Верховного Суду своєю Постановою від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18 .

Велика Палата Верховного Суду постановила, що ордер адвоката, який не містив конкретної назви органу в якому надається правова допомога (у цьому разі — назви Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), не підтверджує право адвоката — представника позивача, який діє в інтересах свого довірителя, на подання позовної заяви до суду, внаслідок чого Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду правомірно повернув позовну заяву в порядку пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.

З урахуванням усіх обставин цієї справи треба зазначити той факт, що до позовної заяви адвокат — представник позивача разом з ордером долучив копію договору про надання правової допомоги між адвокатським об’єднанням, у якому працює, та довірителем.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Надання ордеру є формальним дотримання норми процесуального кодексу (частини 4 статті 59 КАС України), яка вимагає для підтвердження представництва адвоката ордер або довіреність, а не договір про надання правової допомоги, або сукупність цих документів.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер — письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Треба зазначити, що КАС України, взагалі не визначає вимог до складання ордеру адвоката. Достатньо залучити до позовної заяви або інших процесуальних документів ордер установленої форми, із заповненими графами та підписом адвоката та/або адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.

Цілком згодний з окремою думкою суддів Великої Палати Верховного Суду Олександри Яновської, Світлани Бакуліної, Юрія Власова, Валентини Данішевської, Олени Кібенко, Леоніда Лобойка, Лариси Рогач та Віталія Уркевича щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, які зазначають про формальність підходу суддів ВП ВС, які постановили вищевказану постанову. 

На мою думку, формальний підхід суддів Великої Палати Верховного Суду до вирішення цієї «принципової проблеми» з ордером адвоката, завів Верховний Суд у ще більшу проблему конституційного масштабу.

В ордері адвоката було зазначено, що адвокат надає правову допомогу своєму довірителю в «органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування».

Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові не підтримала апеляційну скаргу адвоката, щодо того, що будь-який суд є органом державної влади, та дійшла до висновку, що загальне поняття «органи державної влади» не розповсюджується на конкретний суд.

Отже, можна сказати, що Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що суди в Україні (ну добре, конкретно — Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ) не є органом державної влади.

І саме про це йдеться в окремій думці восьми суддів Великої Палати Верховного Суду!

Тут хочеться сміятися і плакати, та продовжити судову реформу ще раз, та нагадати суддям Верховного Суду про статтю 6 Конституції України, у якій йдеться, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Я думаю, що із правовою невизначеністю щодо формальності заповнення адвокатського ордеру після прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 все зрозуміло — треба вказувати конкретний орган, в якому адвокат надає правову допомогу в інтересах свого довірителя, хоча суди є органами державної (судової) влади в Україні. А от для статусу судової системи та конкретних судів — чи є вони органами державними судової влади в Україні чи не є, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року, — настає правова невизначеність…

Вячеслав Кузьмук, адвокат, керівний партнер компанії «Юридичний радник»

 

Детальніше про правову позицію Великої палати ВС з питання правильності ордерів адвокатами читайте у матеріалі “Вперед за ордерами?”, “Юридическая праткика” № 31-32 від 6 серпня 2019 року.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA