Енергетична безпека України та світу - у фокусі уваги спікерів VII Business & Legal Energy Forum — PRAVO.UA Енергетична безпека України та світу - у фокусі уваги спікерів VII Business & Legal Energy Forum — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Енергетична безпека України та світу - у фокусі уваги спікерів VII Business & Legal Energy Forum

Енергетична безпека України та світу – у фокусі уваги спікерів VII Business & Legal Energy Forum

  • 30.11.2022 11:30

Сьогодні в онлайн-форматі стартував VII Business & Legal Energy Forum, організований видавництвом «Юридична практика», за традицією зібравши на одному дискусійному майданчику різних фахівців енергетичної галузі. Вступна сесія форуму була присвячена, напевно, найбільш нагальному на сьогодні питанню – енергетичній безпеці України, а саме функціонуванню української енергосистеми в умовах війни, можливому дефіциту палива та новій логістиці. Сесію модерував Владислав Соколовський, керуючий партнер АО «Соколовський і Партнери». За його словами, так сталося, що Україна зараз єдина країна у світі, безпека якої складається з 3 ліній оборони. Перша – це наша повітряна оборона та військові, які захищають об’єкти критичної інфраструктури від ударів ворога. Друга лінія – це наші енергетики, компанії та працівники, які лагодять пошкоджене ворогом обладнання. Третя лінія – наші іноземні партнери, які постачають нам обладнання для заміни знищеного внаслідок ракетних ударів. На думку модератора, дефіцит енергії в Україні на сьогодні становить близько 30 відсотків, і ворог й надалі буде докладати зусиль для знищення нашої енергосистеми, аби пошматувати її на окремі «острови» й досягти блекауту.

Про функціонування ринку енергетики в таких складних умовах більше розповів Максим Юрков, директор із правових питань НЕК «Укренерго». За його словами, починаючи з 10 жовтня, коли відбулась перша атака на енергосистему, ми пережили вже 6 атак, кожна з яких була більш масованою та нищівною за попередню. За цей час були пошкоджені всі тепло- і гідроелектростанції. 23 листопада вже всьоме росія завдала масованого ракетного удару, й більшість ракет були збиті нашою повітряною обороною. Але сьома атака виявилась найбільш болючою для енергосистеми України. Утім, за словами пана Юркова, ця атака продемонструвала нашу стійкість до таких потужних викликів. Через обстріли автоматика примусово зупинила блоки атомних станцій, і вони потягом певного часу не могли видавати електроенергію в мережу. В результаті сталася системна аварія, яка в термінології називається блекаутом. Але це не означає, що вся електроенергія в країні зникла, це означає, що система дала збій. «Такого виклику не мала жодна енергосистема в світі! – відзначає Максим Юрков. – Проте тепер ми маємо унікальний досвід, адже наші диспетчери стали першими, хто в світі зіткнувся з необхідністю реагувати на систематичні неодноразові терористичні атаки на енергосистему».

Ольга Савченко, партнер ЮК «Альтело», розповіла про досвід експортування електроенергії України в Європу, яке, на думку спікерів, неодмінно буде продовжено після закінчиться війни. Зі слів пані Ольги, сьогодні можна сміливо стверджувати що одразу після військової безпеки для України другою за важливістю можна назвати безпеку енергетичну. Україна раніше активно здійснювала експорт електроенергії до Румунії, Молдови, Польщі та Словаччини. В перші дні жовтня обсяг середнього добового експорту України становив біля 800 мегаватів. За це навіть у воєнний час Україна отримувала надважливий ресурс – валютний виторг за експорт електроенергію в Європу. Через зрозумілі причини експорт сьогодні обмежено й відновлено його буде не раніше за квітень 2023 року. Те, над чим ми будемо працювати після перемоги, і те, що є важливим для розширення експортних можливостей України, на думку Ольги Савченко, – це передусім технічні можливості для збільшення потужності експорту електроенергії за кордон та реконструкції необхідних підстанцій. Але для цього потрібно прийняти відповідне додаткове законодавство. Адже попит на експорт буде лише зростати, впевнена О.Савченко.

Питання нафтової галузі в ці складні часи та перспективи розвитку нафторинку України та світу окреслив у своїй доповіді Михайло Третьяков, керуючий партнер АО AZONES. За словами пана Третьякова, дійсно сьогодні вся країна, всі громадяни та бізнес живуть на межі, адже ми всі відчуваємо нестачу як електроенергії в своїх домах та офісах, так і нафтопродуктів. Спікер констатував, що політичні події, на жаль, є визначальними на сьогодні в цій сфері. Країни Євросоюзу та G7 домовились в межах шостого енергетичного санкційного пакета запровадити обмеження щодо імпорту до країн ЄС сирої нафти. Ці зміни набувають чинності 5 грудня, тобто вже через тиждень. І через 2 місяці, тобто 5 лютого, буде діяти повна заборона на імпорт продуктів переробки. Що це несе для України? Треба згадати про залежність Євросоюзу від російської нафти на нафтопродуктів. За оцінками провідних агентств, за дев’ять місяців поточного року залежність ЄС від дизельного пального становила 51%. Можна собі уявити, що буде з ринком ЄС, коли такий обсяг імпорту нафтопродуктів буде обмежено. Але, за словами Михайла Третьякова, на сьогодні продовжується робота наших європейських партнерів щодо заміщення ресурсів і вже протягом жовтня – листопада 2022 року ми бачимо тенденцію до зниження вказаної залежності – з 51 до 25 відсотків. Активно включились до цього процесу Кувейт, Саудівська Аравія, США, Китай. У грудні починається традиційний для українських трейдерів місяць контрактації. Саме в цьому місяці провідні трейдери укладали контракти на наступний рік і забезпечували себе сталим прогнозованим обсягом. Сьогодні цей контрактаційний період, по суті, зірвано або переміщено на більш пізні періоди. Це вносить певну нервозність, зазначає спікер, в тому числі і в регуляторів, й у споживачів. 

На завершення першої сесії форуму Кирило Костиря, директор юридичного напряму UDP Renewables, розповів про останні законодавчі ініціативи, які вплинуть на роботу енергетичного ринку в майбутньому. Зокрема, на думку спікера, найголовніше для України сьогодні – синхронізуватися з європейським законодавством у цій сфері, адже ЄС ставить перед собою дуже амбітні цілі в енергетиці. Наприклад, стати кліматично нейтральним континентом до кінця 2050 року. Зараз ЄС вже має план та чіткі дії для того, щоб зменшити шкідливі викиди маже у два рази до кінця 2030 року.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA