Експерти XIII Щорічного форуму юрисконсультів розставили практичні акценти

Під час XIII Щорічного форуму юрисконсультів експерти поділилися різними практичними аспектами, з яким стикаються у своїх кейсах.

Про критерії ефективності корпоративної юридичної функції та підходи консалтингу, які можуть бути застосовані інхаус-юристами, подискутували Іван Юрченко, керівник правового супроводу комерційної діяльності ТОВ «Метінвест Холдинг», та Олександр Кузнєцов, керуючий партнер ЮК «АРМАДА».

Так, представник юрбізнесу поцікавився в колеги з «Метінвесту», які речі можна брати з консалтингу та імплементувати в роботу юридичної інхаус-функції.

Іван Юрченко передусім зазначив, що “наші поважні любі колеги – це ресурс”. Тому кількість сама собою мало що може значити, якщо вона жодним чином не переплітається з іншими показниками завдань, які цей ресурс має виконувати.

Він зауважив, що 11 років тому в холдингу працювали 250 юристів, зараз – 140. Компанія змінювалась, додавалися нові функції, але нині криза змушує ставитися до ресурсу відповідально.

Відповідаючи на запитання, чи впала ефективність зі зменшенням чисельності працівників відділу та які метрики є важливими під час оцінювання ефективності роботи, Іван Юрченко зазначив, що ефективність юриста – це коли він може робити більше роботи якісніше за менший час:

«Найскладніша річ – коли є однодумці, з ким можна порівнювати. Але вимірювання ефективності юриста – дуже складна метрика».

Співрозмовники також приділили увагу  різним технічним моментам поточних завдань. Так, за словами Івана Юрченка, метрики – це передусім документообіг, і він обліковується у відповідних системах. Якщо говорити про точкові завдання, умовно консалтинг, коли є певний запит, який маршрутизується і отримується певною командою юристів, такий інструмент також є.

За його словами, кожен бізнес має для себе розробляти власну модель системи документообігу, з урахуванням його особливостей.

«Усі цифри мають велике значення, важливо рахувати. Якщо ти не рахуєш, не розумієш ланцюжка, яким керуєш, то тебе будуть обганяти», – резюмував пан Кузнєцов.

Зовнішній радник: витрата чи інвестиція у вирішення спору? Відповідь на це запитання шукав Роман Процишин, MCIArb, радник ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Він поділився прикладами з власної практики. Зокрема, розповів про кейс, коли помилка в документі внутрішніх юристів коштувала 450 тис. євро.

Ще один приклад – помилка, яка призвела до втрати 3 млн євро.

Як сказав доповідач, помилка була в одному реченні: шість слів, які змінили цю справу, додавши два роки важкої копіткої арбітражної роботи, але й інвестиції в арбітраж теж.

Чому зовнішній радник – це інвестиція у вирішення спорів?

«Перший ключовий момент: коли ви наймаєте юридичну фірму, ви платите їй гроші, а якщо ви платите гроші, ви вимагаєте результат. Кінцевим результатом буде те, що юристи подають ці витрати на відшкодування. Юристи впевнені у своїй стратегії, і в арбітражі це відшкодовується майже 100%», – наголосив  Роман Процишин.

Він також навів успішний кейс, над яким фірма працювала за правом Північної Македонії, і зазначив, що український юрист є надійним партнером українського бізнесу для ведення справ за кордоном.

А говорячи про ціноутворення, наголосив:

«Золотий стандарт – це погодинна оплата. Але буває ситуація, коли клієнт не хоче інвестувати кошти в проєкт, тому є інші визнані світом умови оплати, наприклад концепція no win low fee».

Андрій Дацьків, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», окреслив практичні аспекти стягнення упущеної вигоди.

Зокрема, зупинився на питаннях регулювання, судової практики, процесуальних аспектах, методологічних особливостях розрахунку та загальних рекомендаціях.

Так, за статистикою щодо рішень господарських судів стосовно стягнення збитків за період із жовтня 2022 року до цього часу: 2440 позовів задоволено, у 1227 відмовлено.

Він також дав колегам загальні рекомендації:

• замініть упущену вигоду на штраф, розмір якого обґрунтуйте чіткою методикою розрахунку можливих упущених доходів;
• проаналізуйте, чи немає законодавчих обмежень для стягнення упущеної вигоди;
• плануйте і прогнозуйте доходи, фіксуйте можливість їх отримання наперед;
• проаналізуйте заходи, вжиті для одержання прибутку іншим чином, ніж як через належне виконання зобов’язання;

• проаналізуйте заходи, вжиті боржником щодо недопущення порушення зобов’язання та зменшення наслідків (виключає вину і як наслідок – відповідальність).

Крім того, пан Дацьків поділився досвідом із власної практики у справах щодо упущеної вигоди.

«Упущена вигода – це вищій пілотаж, треба працювати з найкращими експертами. Консультуйтеся, ставте правильні запитання, озвучуйте  їх наперед, подавайте комбіновані докази, враховуйте не лише доходи, але і втрати. І головне – не спішіть, треба добре подумати, зважити, порахувати, чи є сенс у це втягуватися», – резюмував доповідач.

Як запобігти кримінальним ризикам у публічних закупівлях, розповів Іван Костюк, радник практики білокомірцевих злочинів ADVANQ.

Він зауважив, що тема стосується того, як працювати з державою і не отримати підозру.

Почав із чисел. За стастикою PROZORRO за 2025 рік, поточна сума договорів становила 932 млрд грн, кількість постачальників – 169 тис.

Іван Костюк наголосив, що співпраця з державою має певну специфіку, яка полягає в тому, що кожна бюджетна копійка – під особливою увагою правоохоронних органів. Як наслідок, предметом багатьох кримінальних проваджень є публічні закупівлі на значні суми.

“Класичні” претензії правоохоронців – це завищення вартості, неналежна якість і фіктивне постачання. «Класична» стаття, за якою відкриваються кримінальні провадження, – ст. 191 Кримінального кодексу України.

Практичні рекомендації, як запобігти кримінальним ризикам:

• обґрунтуйте ринкову вартість;
• уникайте неформальної комунікації;
• ретельно контролюйте якість;
• зберігайте первинні документи;
• дотримуйтесь «неважливих» пунктів контракту.

Говорячи про публічні закупівлі та кримінальні провадження, наступною слід згадати таку класичну слідчу дію, як обшуки. І сьогодні ключова мета обшуку – вилучити мобільні телефони та іншу техніку.

Слідчим треба довести умисел, і потрібна інформація може міститися в мобільних телефонах. Часто слідчі нічого не знаходять, окрім робочих переписок. Але в обвинувачення може увімкнутися «фантазія», і робочі розмови можуть стати доказом змови та співучасті у кримінальному злочині. Тому експерт дав декілька порад стосовно безпеки мобільного телефона:

1. складний пароль (zjh653782%);
2. пароль на месенджерах;
3. автовидалення повідомлень;
4. стирання після 10-ї помилки пароля;
5. заборона доступу під замком;
6. eSIM замість фізичної SIM-карти.

«Кримінальні провадження у сфері публічних закупівель були, є і будуть. Боятися їх не треба, потрібно думати на декілька кроків наперед, і тоді кримінальне провадження не матиме негативних наслідків», – резюмував Іван Костюк.