Експерти VIII Міжнародного податкового форуму поділились корисними порадами щодо податкового консалтингу

Друга сесія VIII Міжнародного податкового форуму була присвячена податковому консалтингу. Як зазначив її модератор Василь Андрусяк, партнер АО MORIS, ці питання лежать у практичній площині та ілюструються конкретними кейсами. Він підкреслив, що зміна законодавства та підходів до вирішення тих чи інших питань оподаткування викликає багато запитань щодо адміністрування податків.

Нові виклики адміністрування

Практикою вирішення проблем у сфері адміністрування ПДВ поділився Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена України. Він зазначив, що близько 60% скарг у податковій сфері, з якими звернулися до Ради бізнес-омбудсмена у минулому кварталі, стосувалися саме тематики адміністрування ПДВ. Він оцінив вплив карантину та законодавчої підтримки бізнесу в цей період, вказавши, що перелік підстав, які дають право на податкові перевірки, було розширено, що частково скасувало ефект від мораторію на їх застосування.

При цьому спікер наголосив, що в І кварталі цього року до Ради бізнес-омбудсмена надійшло лише 44 скарги на дії податківців стосовно блокування податкових накладних, що, на його думку, свідчить про зміну інструментарію, який застосовує ДПА в роботі з платниками податків. Найбільш «болючими» для бізнесу точками в частині адміністрування ПДВ Ярослав Грегірчак назвав саме блокування податкових накладних, що дає податківцям підстави для віднесення платників податків до категорії ризикових. Таким чином, з ефективного механізму проти зловживань у сфері ПДВ блокування накладних стало інструментом зловживань, який застосовується з надуманих причин. Однією з найсвіжіших проблем, яка може стати системною, Ярослав Грегірчак назвав внесення податковою змін до алгоритму реєстрації податкової накладної.

«Дія.City»: на користь чи шкоду

Податкові нюанси релокації ІТ-бізнесу з/в Україну висвітлив у своєму виступі Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron. Коментуючи законодавчі зміни для запровадження «Дія.City», він зазначив, що законопроєкт «Про стимулювання цифрової економіки в Україні» передбачає двократне зниження ставки оподаткування для резидентів «Дія.City» та виключення з бази оподаткування цінних паперів та корпоративних прав, виданих ними. На думку промовця, ці ініціативи морально застаріли і є спробою держави втрутитися в роботу ІТ-індустрії, що ніяк не стимулюватиме її розвиток. Говорячи про релокацію ІТ-бізнесу, він зазначив, що у випадку ухвалення відповідних законодавчих змін бізнес буде залишати Україну. Тим більше це відбудеться у випадку вимоги вести зовнішньоекономічну діяльність виключно через «Дія.City».

«В уявленні законотворців ІТ-бізнес, який є резидентом «Дія.City», – це виключно розробники програмного забезпечення», – наголосив Олег Дерлюк.

Тим часом більшість сучасного бізнесу використовує власне програмне забезпечення для операційної діяльності, а не для продажу, і не відповідає вимогам до резидентів «Дія.City». Так само не відповідають цим вимогам сервіси з онлайн-торгівлі. На думку Олега Дерлюка, ухвалення законопроєкту в нинішньому вигляді призведе до зменшення податкових надходжень, бо резидентами «Дія.City» стануть лише ті компанії, які і зараз працюють легально і платять податки в повному обсязі.

Постійні представництва без ризику

Ірина Кальницька, партнер GOLAW, розповіла про постійні представництва та на прикладі реальних кейсів показала ризики присутності нерезидента в Україні.

Зокрема, мова йшла про некомерційне представництво, яке займається аналізом ринку та збором інформації, здійснює маркетинг та рекламує продукцію клієнта, компанію-дистриб’ютора чи трейдера.

Ірина Кальницька дала практичні поради, як уникнути необхідності реєструвати постійне представництво з усіма податковими наслідками. Так, необхідно уникати ситуацій, коли компанія-нерезидент безпосередньо комунікує з клієнтами некомерційного представництва чи погоджує його контракти з такими клієнтам. Також спікер підкреслила, що відповідно до чинного законодавства утримання офісу виключно з метою закупівлі товарів (у випадку з трейдинговою компанією) не потребує його реєстрації як постійного представництва.

«Потрібно уважно аналізувати структуру співпраці з нерезидентами на предмет ризиків перекваліфікації такої діяльності в постійне представництво з формальних підстав», – підкреслила Ірина Кальницька.

Якщо ж такі ризики існують, потрібно змінити або рух коштів, або рух товарів, щоб підстав для кваліфікації діяльності як постійного представництва не виникало.

Подолати комплекс вини

Своїм баченням визначення вини платника податків поділилася Валерія Тарасенко, податковий радник МЮФ Dentons. Вона наголосила, що відповідно до ухвалених змін до законодавства вина виникає тоді, коли податкова доведе, що платник податків не вжив достатніх заходів для дотримання норм ПК України, хоча мав таку можливість. Водночас заходи є недостатніми у випадку, якщо платник податків діяв нерозумно, недобросовісно чи без належної обачності.

«Тож tax due diligence господарської операції та know your customer’s customer стали обов’язковими умовами звільнення від податкової відповідальності», – підкреслила Валерія Тарасенко та наголосила, що Україна є достатньо відкритою країною, і перевірка даних контрагентів не є проблемою.

Валерія Тарасенко навела приблизний перелік внутрішніх правил tax due diligence та дала посилання на бази даних, у яких можна перевіряти контрагентів. Окремо було проаналізовано особливості роботи з контрагентами-нерезидентами, зокрема щодо застосування податкових конвенцій та операцій поставки з нерезидентами.

Не «інвестнянею» єдиною

Ніна Бец, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери», констатувала, що 2020 рік став найгіршим за показником надходження іноземних інвестицій в Україну, тож вона проаналізувала, які заходи намагається вживати наш законодавець для приваблення інвесторів.

Зокрема, було зазначено, що для реалізації інвестпроєкту інвестор звільнятиметься від:

• оподаткування ПДВ операцій з увезення товарів на митну територію України;
• сплати податку на прибуток;
• оподаткування ввізним митом обладнання, а в окремих випадках – від плати за землю.

Проте все це буде діяти лише у випадку, якщо інвестор відповідатиме визначеним критеріям, які включають розмір інвестицій, кількість співробітників та сферу виробництва. При цьому Ніна Бец проаналізувала історію запровадження пільг для інвесторів та їх наслідки і зазначила, що всі вони були з часом скасовані, оскільки створювали нерівні умови для конкуренції та суттєво скорочували надходження до державного бюджету. На думку промовця, реальні причини, які заважають інвесторам вкладати кошти в українську економіку, це:

• слабка судова система;
• високий рівень корупції;
• тіньова економіка.

Коли надмірна турбота шкодить

У своєму онлайн-включенні Світлана Лебеденко, юридичний радник ПрАТ «Філіп Морріс Україна», розповіла про те, з якою метою було запроваджено так званий податок на шкідливі звички: чи це турбота про здоров’я, чи спосіб поповнення держбюджету. Роблячи екскурс в історію, вона зазначила, що такий податок зазвичай має і фіскальну, і соціальну роль, хоча запровадження «сухого закону» в США не лише не призвело до суттєвого скорочення вживання спиртного, але й сприяло розквіту організованої злочинності.

Світлана Лебеденко розповіла про причини запровадження «податків на шкідливі звички» як способу стимулювання переходу споживача на менш шкідливі продукти. Вона нагадала, що такий податок, як правило, запроваджується у вигляді акцизу, та навела приклади акцизу на тютюнові вироби в європейських країнах, які суттєво вищі, ніж в Україні.

Експерт розповіла про плани українських законотворців суттєво (на 320%) підвищити акциз на тютюнові вироби в Україні. Водночас було зазначено, що різке підвищення акцизу, як правило, має зворотній ефект, оскільки стимулює контрабанду, зменшує надходження до бюджету та зніжує «діловий рейтинг» країни.