Видавництво 
Питанням розгляду господарськими судами спорів, стороною в яких є боржник, в єдиній справі про його банкрутство був присвячений круглий стіл «Принцип концентрації розгляду в межах справи про банкрутство всіх спорів, стороною в яких є боржник», що відбувся 27 жовтня 2023 року в Північному апеляційному господарському суді.
Захід був організований Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду та Північним апеляційним господарським судом.
У роботі круглого столу взяли участь судді Верховного Суду, господарських, адміністративних та загальних судів різних інстанцій, представники державних органів, зокрема Міністерства юстиції України та Державної податкової служби України, арбітражні керуючі та науковці.
Модерував круглий стіл секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський.
Учасники обговорили актуальні проблемні питання застосування принципу концентрації розгляду спорів за участю боржника у справі про банкрутство, його переваги та недоліки, процесуальні аспекти, а також окреслили дискусійні позиції щодо застосування цього принципу в судовій практиці. Проте найбільше обговорення викликало питання розгляду податкових спорів у межах справи про банкрутство.
Виступаючи перед учасниками круглого столу, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач нагадала, що Україна в рейтингу інвестиційної привабливості зараз посідає 64 місце серед 190 країн і за минулий період піднялася на 7 позицій. Невіддільною частиною критерію, за яким формується цей рейтинг, є розв’язання проблеми неплатоспроможності.
За словами очільниці КГС ВС, саме концентрація спорів у межах справи про банкрутство дає змогу достатньою мірою реалізувати цілі, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, а саме досягти відновлення платоспроможності боржника, і відповідно, задоволення вимог кредиторів.
«Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства якраз полягає в необхідності комплексного і збалансованого регулювання приватно-правових і публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможності, тож законодавець проводив відповідну межу між приватним і публічним інтересом у законодавчому регулюванні», — наголосила Лариса Рогач.
Пані Рогач звернула увагу на те, що на сьогодні недостатньо врегульованим залишається питання, яким чином мають розглядатися спори, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань чи в межах справи про банкрутство, чи в межах окремого провадження.
Олег Васьковський зазначив, що для того, щоб визначити, чи боржник має право і може продовжувати господарську діяльність, чи він повинен бути ліквідований і його майно має бути поділено між кредиторами, потрібно встановити сукупність усіх прав, які належать боржнику, і сукупність обов’язків.
«І як показує об’єктивна реальність, таке встановлення прав та обов’язків повинно відбуватися в одній справі про банкрутство. Тільки в справі про банкрутство можна оцінити всі ці обсяги», — зауважив пан Васьковський.
Голова Північного апеляційного господарського суду Олег Хрипун, вітаючи учасників круглого столу, розказав про основні аспекти роботи очолюваного ним суду та про волонтерську діяльність, яку ведуть судді та працівники апарату ПАГС. Також пан Хрипун акцентував актуальність обговорюваних питань, оскільки розгляд справ про банкрутство є одним із визначальних чинників стабільності діяльності системи господарських судів.
За словами заступника міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрія Гайченка, саме процедури банкрутства, нові законодавчі позиції, як і позиції судів, безпосередньо впливають на інвестиційний клімат країни. Проте головним викликом для виконавчої служби залишається нестала судова практика Верховного Суду.
«Необхідно забезпечити сталість судової практики в частині як виконавчого провадження, так і банкрутства, тому що за постановами, виписаними іменем України, стоять долі людей», — наголосив пан Гайченко.
Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, підкреслив, що законодавець вибрав правильний шлях щодо концентрації всіх справ у процедурі банкрутства. За його словами, сьогодні європейці переймаються узгодженістю процедур банкрутства в межах Європейського Союзу. Таке питання постало ще з 2015 року, оскільки без узгодженості немає руху об’єднаного капіталу.
Заступниця директора департаменту по роботі з податковим боргом Державної податкової служби України Наталія Туман назвала неприйнятними для податківців прогалини, які є в КУзПБ, стосовно узгодженості податкових зобов’язань як кредиторських вимог, які може податковий орган заявляти в процедурі банкрутства. Також представниця податкової служби зауважила, що важливою проблемою залишаються суттєві строки розгляду справ, які впливають на платоспроможність і на подальшу заборгованість, що для держави нині є значною.
«У період 2021—2023 років завдяки тому, що концентрація розгляду справ відбувається в процедурі банкрутства, ми маємо трохи більшу кількість розглянутих справ і більшу ефективність у процедурі ліквідації та санації. На жаль, остання для податкового органу не дуже приємна, тому що доводиться багато коштів списувати, і не завжди податковий орган, як суб’єкт владних повноважень, може погодитися на таку процедуру», — зауважила Наталія Туман.
Зі свого боку, Олег Васьковський зазначив, що за статистикою податкові спори в межах справ про банкрутство мають незначний показник. Але це питання потребує правового врегулювання, оскільки справа про банкрутство не може чекати вирішення всіх спорів, у яких бере участь боржник.
«Тому у справі про банкрутство повинен бути чіткий регулятор і контроль над встановленням усіх прав та обов’язків боржника. Ця сукупність не може встановлюватися за межами справи про банкрутство, оскільки це вже буде не справа, а набір різних спорів і ситуацій», — наголосив пан Васьковський.
Застосування принципу концентрації, на переконання Олександра Бондарчука, голови Національної асоціації арбітражних керуючих України, є вкрай актуальним.
«Для спільноти арбітражних керуючих концентрація всіх спорів у межах однієї справи – це вигідно: економить час та ресурси, дає змогу концентрувати всі питання в межах однієї справи. Це впливає і на швидкість її розгляду. Одночасно розгляд спорів у судах різних юрисдикцій затягує провадження у справі або фактично зупиняє його та ускладнює судовий контроль. І для арбітражних керуючих насамперед ускладнюється процес формування реєстру кредиторів», — зазначив пан Бондарчук.
Проте, за словами доповідача, концентрація в господарському суді розгляду спорів з інших юрисдикцій становить загрозу для формування альтернативної судової практики.
«У межах господарських судів ми не повинні формувати альтернативну судову практику, наприклад, щодо строків виникнення або визнання податкових вимог», — зауважив Олександр Бондарчук.
Також учасники круглого столу заслухали доповіді щодо застосування принципу концентрації всіх спорів у справі про банкрутство, історичного розвитку цього принципу та міжнародного застосування. Доповідачі проаналізували висновки Великої Палати Верховного Суду та судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, їх вплив на формування судової практики й окреслили виклики для її розвитку із застосуванням принципу концентрації.
Зокрема, з доповідями виступили судді Господарського суду Одеської області Світлана Райчева та Лілія Грабован, в.о. голови Господарського суду Херсонської області Павло Пригуза, суддя Західного апеляційного господарського суду Олег Матущак, суддя Східного апеляційного господарського суду Денис Попков, суддя Північного апеляційного господарського суду Борис Поляков, судді Верховного Суду Сергій Жуков та Олександр Банасько й докторант Запорізького національного університету Родіон Поляков.
Завершуючи роботу круглого столу, Олег Васьковський повідомив, що матеріали круглого столу будуть оприлюднені для їх застосування суддями та правничою спільнотою.
Завантажується ...