Експерти обговорили проблематику мораторію на податкові перевірки

22 лютого відбулась онлайн-конференція видавництва «Юридична практика» за підтримки Верховного Суду, яка була присвячена темі «Податкові перевірки: нові виклики». Генеральним партнером конференції стала юридична компанія Amber.

Перша сесія конференції була присвячена мораторію на перевірки та його законодавчим аспектам. Високоповажні спікери  жваво обговорювали найболючіші питання податкових перевірок. Як завжди, в неперевершеному стилі модерувала сесію Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.

Модератор зазначила, що тема податкових перевірок зажди була чи не найважливішою для платників податків. «Ще рік тому цього дня ми всі з вами будували плани, які бажали втілювати в нашій мирній країні, втім ворог змінив наше життя кардинально. Але ми всі вистояли. Зокрема, вистояла наша судова система, – констатувала пані Блажівська. – Поки ЗСУ захищають усіх нас, наше завдання на своїх робочих місцях дотримуватися найвищих стандартів для захисту нашої країни!»

Раїса Ханова, суддя, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, під час свого виступу зауважила, що цей захід є знаковим, тому що з лютого 1998 року зі змінами до статті 14 ЗУ «Про державну податкову службу» в судову систему прийшли податкові спори. Отже, 25 років податкові спори є предметом розгляду в судовій системі України. «Сьогодні ми вже маємо зовсім іншу судову структуру та інші відносини, але самі податкові спори та їх проблематика майже не змінились», – резюмує пані Ханова.

Нині ми зіткнулись із проблематикою, коли під час дії мораторію певні перевірки не можна проводити взагалі. Тобто одне питання, коли орган має право перевіряти, допускає порушення, й інше питання – коли право на проведення перевірки відсутнє. За словами пані Ханової, їй дуже цікава позиція юридичної спільноти на цей рахунок, оскільки сама правова природа мораторію, його запровадження та його дії, його припинення, наслідки цього припинення та дія органів під час проведення перевірки з урахуванням останніх законодавчих змін викликають багато питань з боку всіх сторін судового процесу. Раїса Ханова побажала учасникам конференції плідної роботи та плідного дослідження цього питання й висловила сподівання, що всі сторони почують одна одну.

Під час свого виступу Раїса Ханова також презентувала спільноті роботи свого колективу – “Збірник постатейних матеріалів до Кодексу адміністративного судочинства України: 2018-2021 роки”, пообіцявши, що невдовзі електронна версія цього збірника буде розповсюджена в інтернеті.

Оксана Епель, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, д.ю.н., висловила шану не лише Збройним силам України, але й всьому «юридичному фронту» – всім тим професіоналам, кожен з яких на своєму робочому місці забезпечує захист прав громадян та бізнесу, незважаючи на сьогоднішні важкі часи.

За словами Оксани Епель, до початку повномасштабного вторгнення ми стикались із проблемою та суперечками щодо карантинного мораторію. Так само не було відповідної практики, яка була напрацьована лише згодом. Але ворог і ті страшенні події, які відбулися в нашій Україні, поставили нас перед фактом нових викликів. Останнім часом законодавець шукав певний алгоритм задля того, щоби пом’якшити податковий клімат у такий складний для бізнесу час, і відшукав один з важливих напрямів такого пом’якшення – мораторій на проведення податкових перевірок.

Отже, в якому правовому полі ми живемо сьогодні? Нині мораторій не поширюється тільки на такі податкові перевірки: камеральні перевірки, документальні позапланові перевірки проводяться тільки у випадках, якщо платником неподана звітність у встановлений законом строк для податкового контролю за транспортним ціноутворенням, якщо платником подано заперечення до акта перевірки, якщо розпочато процедуру реорганізації платника, якщо платником подано декларацію, в якій зазначено ПДВ до відшкодування з бюджету, у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції “принципу витягнутої руки”, неподання платником звіту про контрольовані операції або документації транспортного ціноутворення, якщо отримано звіт про неконтрольовані операції, коли перевірка ДПС отриманої інформації від іноземних державних органів, що стосується питань, які були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, свідчить про порушення платником законодавства, у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом податку податкової діяльності через постійне представництво на території України.

Крім того, фактичні перевірки проводяться, зокрема, з таких підстав:

• отримання від державних органів інформації, що свідчить про можливі порушення платником законодавства про ціни і ціноутворення;
• отримання письмового звернення покупця про порушення платником порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.     

Оксана Епель звернула увагу, що тепер під час проведення фактичної перевірки контролювальний орган має право отримати від платника документи або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару. У разі ж виявлення правопорушень законодавства про ціни й ціноутворення складений акт перевірки надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін. Таким чином, станом на сьогодні законодавством відновлено проведення майже всіх основних перевірок, за винятком документальних планових та деяких документальних позапланових перевірок, які не підпадають під зазначені вище ознаки.

Олег Хороновський, т.в.о. заступника керівника департаменту – керівник управління стратегічного аналізу та прогнозування департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України, у своєму виступі окреслив проблематику аналітичної моделі та ризик-орієнтованого підходу в діяльності Бюро економічної безпеки України (БЕБ). За його словами, саме аналітичний складник діяльності БЕБ визначає його унікальність як правоохоронного органу. Її сутність полягає насамперед у тому, що БЕБ відмовляється від класичної моделі роботи правоохоронного блоку, тобто каральної моделі, яка віддає перевагу проведенню обшуків, арешту майна тощо. БЕБ у своїй роботі акцентує саме на превентивних заходах. Тобто запобігає завданню збитків майну. Ризик-орієнтований підхід, за словами спікера, – це діяльність, суть якої полягає у виявленні ризиків економічної безпеки держави, розробці та вжитті певних заходів, щоб мінімізувати ці ризики або взагалі їх усунути.

Далі про приватизацію як один зі способів наповнення бюджету України на прикладі спиртової галузі розповів керівник юрдепартаменту ДП «Укрспирт» Віталій Жадобін. Відносини з податковою ДП «Укрспирт», яке до 2019 року було фактичним монополістом, за словами спікера, доволі тісні. Це питання атестації виробництва та ліцензування, акцизного податку, контролю легальності виробництва спирту як сировини для значного переліку продуктів. Насправді, за словами спікера, раніше в Україні багато виробників алкогольної продукції, виробляючи відповідну кількість алкоголю, не заявляли про те, що сировину вони купують у монополіста.

Президент України Володимир Зеленський та тодішній уряд висунули ініціативу щодо необхідності демонополізації ринку та проведення приватизації. Сьогодні ми маємо близько 20 окремих ліцензій на реалізацію етилового спирту й, відповідно, вільний ринок. На цьому шляху від монополіста до вільного ринку, за словами спікера, було багато цікавих процесів, які продовжують відбуватись. Це пов’язано передусім з дуже затягнутим процесом реорганізації спиртової галузі, що відчувається і сьогодні.

Інший спікер сесії – Яків Воронін, керуючий Адвокатського бюро «Якова Вороніна», представив своє бачення проблематики перевірок в умовах воєнного стану та зупинився на положеннях урядового законопроєкту про внесення змін до податкового кодексу. Пан Яків концентрувався на питанні роботи та взаємодії Верховної Ради України та реакції на її законодавчі ініціативи з боку судової системи. Він також звернув увагу колег до проблематики стабільності податкової системи. Чи можливе податкове планування в умовах податкової нестабільності? За останній рік до податкового законодавства законодавець вніс 28 повноцінних змін. Цілі блоки системи оподаткування були фактично переписані, констатує спікер. Цього року планується внести ще 44 зміни, таким чином змінивши Податковий кодекс. Але ж б базова стандартна умова для розвитку та діяльності має бути стабільність, переконаний Яків Воронін. Стабільність має бути врахована і судами, коли вони розглядають спори між платниками податків і податковими органами!