Експерти Форуму з реструктуризації та банкрутства обговорили розвиток професії арбітражних керуючих

Друга сесія VIІІ Форуму з реструктуризації та банкрутства була присвячена розвитку професії арбітражних керуючих. Модератором сесії став Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери».

Зі вступним словом до учасників форуму з-під Бахмута звернувся Олексій Лясковець, який працював у Міністерстві фінансів України, а нині захищає Україну в лавах ЗСУ. Він зазначив, що відновлення України ще попереду. І закликав скептично ставитися до намагань деяких можновладців, які закрили свій бізнес і втекли з країни, за участі арбітражних керуючих врятувати те, що залишилося.

Про межі відповідальності арбітражних керуючих у світлі дисциплінарної практики розповів Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України. Він, зокрема, зазначив, що учасники процесу по-різному розуміють, що таке банкрутство. З одного боку, це ліквідація, з іншого, в широкому сенсі це сфера неплатоспроможності. Відповідно, подеколи маємо непорозуміння і неможливість дійти згоди чи консенсусу. І це теж впливає на професію.

Доповідач зауважив, що час дії мораторію на банкрутство мав і негативні наслідки, адже було неможливо застосовувати процедуру відновлення, процедуру санації, що теж в цілому позначилось на економіці.

Щодо посилення дисциплінарної практики він зазначив, що Мін’юст активно працює в цьому напрямку, але головне – не зламати те, що працювало раніше.

Результативним посадовець назвав позбавлення свідоцтв арбітражних керуючих, які перебувають на окупованих територіях, адже через їх неучасть зупинився б розгляд справ.

Щодо найближчих змін у дисциплінарній практиці Владислав Філатов зауважив:

«Можу анонсувати, що саме невиконання обов’язків матиме наслідком притягнення до відповідальності, але через призму значущості та істотності цих невиконань».

Посадовець наголосив, що головна функція дисциплінарної практики – виховальна.

Олександр Бондарчук, голова Національної асоціації арбітражних керуючих України, розповів про актуальні питання порядку денного НААКУ. Він нагадав, що в листопаді 2022 року в Асоціації відбулися чергові вибори в органи управління. Нова команда почала плідно працювати, але через російську агресію всі плани було зруйновано.

Він повідомив, що сьогодні 72 арбітражні керуючі служать в лавах ЗСУ, на жаль, троє вже загинули.

За спостереженням пана Бондарчука, арбітражні керуючі зіткнулися з несправедливим обмеженням оплати праці з процедурних підстав із боку держави, яке почалося із моменту запровадження воєнного стану. Проте проблему вдалося зрушити з місця і борги виплатити.

На початку війни арбітражні керуючі зіткнулися із закликами деяких «діячів» зупинити процедури банкрутства, що було загрозою для держави. «Завдяки вжитим заходам проблему вдалося вирішити, – зазначив Олександр Бондарчук. – Натомість законопроєкт 7442 щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану ще очікує на друге читання».

Він повідомив, що серед найближчих завдань НААКУ – продовжити роботу з передання функцій щодо підвищення кваліфікації від Міністерства юстиції до НААКУ та просувати законопроєкти 4409,  7442, важливі для розвитку національного банкрутства, що пройшли перше читання в парламенті.

А ще цьогоріч в НААКУ чергові вибори, до яких усі причетні теж вже готуються.

Зі свого боку, Юрій Моісеєв, заступник директора департаменту юридичного забезпечення Міністерства економіки України, оцінив ефективність роботи арбітражних керуючих під час війни.

Він, зокрема, зауважив, що перед війною були затверджені та впроваджені в законодавство професійні стандарти арбітражних керуючих, що є великим кроком вперед. Оцінювати ж роботу він запропонував під двома кутами:

«Загальними індикаторами ефективності роботи арбітражного керуючого є, по-перше, максимальне погашення вимог кредиторів, це завдання будь-якої справи. А також за можливості – відновлення неплатоспроможності боржника».

Однак у певних процедурах банкрутства індикатори залежать від виконання поставлених завдань конкретної процедури.

Проблемою експерт також назвав належне виконання плану санації підприємствами, господарська діяльність яких знизилася або взагалі зійшла нанівець, адже ресурсів для виконання зобов’язань у боржника просто немає. Тому до таких планів санації потрібно вносити зміни і клопотати перед судами. І це теж є одним з індикаторів ефективності роботи.

Сергій Донков, член ради НААКУ, радник Юридичної групи LCF, арбітражний керуючий, зупинився на проблемних аспектах перспектив розвитку саморегулювання арбітражних керуючих. На думку експерта, на запитання, чи є саморегулювання сьогодні, однозначної відповіді немає. Водночас він нагадав, що саморегулювання як термін з’явилося в редакції закону про відновлення платоспроможності у 2013 році. Проте законодавці зробили саморегулювання початковим, частковим і неповноцінним. Натомість повного професійного регулювання у нас досі немає.

Доповідач звернув увагу на ст. 33 та ст. 20 Кодексу України з процедур банкрутства, які не узгоджуються одна з одною в питанні контролю професійної діяльності арбітражних керуючих.

Експерт зауважив, що професійна етика тепер є складовою частиною дисциплінарних норм.

Підсумовуючи свій виступ, Сергій Донков, однак, дійшов однозначного висновку: самоврядна організація арбітражних керуючих відбулася повною мірою.

До обговорення порушених питань онлайн також долучився Арне Енгельс, радник GÖRG Partnerschaft von Rechtsanwälten mbB. Він розповів про провадження у справі про «малу» неспроможність і проблеми, що випливають із цього для адміністраторів із банкрутства в Європі. В цьому контексті він згадав намагання Європейської комісії гармонізувати законодавство про неплатоспроможність, передумовою чого стала стратегія Європейської комісії, прийнята у 2020 році, щодо подальшого просування ринків капіталу. Одним із важливих компонентів у цьому сенсі, як зазначив експерт, є гармонізація законодавства про неплатоспроможність з метою створення кращих умов для інвесторів.

На завершення сесії арбітражний керуючий Олег Чичва зробив доповідь на тему «Комунікація арбітражного керуючого з кредиторами – мотивація і взаємовигідні умови».

За його словами, останні 7-8 років в Україні спостерігається різкий перекіс у прокредиторський бік у процедурі банкрутства. Відповідно, щороку збільшується роль кредиторів у контролі, вирішенні питань подальшого руху справи, призначенні або відстороненні арбітражного керуючого тощо. У зв’язку із цим він дав стислий прогноз:

«Зважаючи на сьогоднішні економічні реалії, повернення до продебіторської процедури банкрутства не слід очікувати ще років із десять».

Наразі у нас процедури спрямовані на ліквідацію і задоволення вимог кредиторів. Водночас між спільнотою арбітражних керуючих і кредиторами існує стабільна недовіра, що створює додатковий прошарок проблем. Не врегульовано також питання оцінки ефективності роботи арбітражного керуючого і мотивації його роботи.

Експерт зауважив, що сьогодні немає незалежності арбітражного керуючого та на цьому етапі економічного розвитку нашої держави і не має бути. А проблеми, про які йшлося вище, потребують вирішення вже на законодавчому рівні.