Дисциплінарна відповідальність арбітражних керуючих має бути виключним повноваженням професійного самоврядування

Які тренди розвитку та проблеми має дисциплінарна відповідальність арбітражних керуючих, розповіли члени Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України.

Таке відкрите звітування про результати власної діяльності та дискусія з професійною спільнотою відбулися вже вп’яте. Захід відбувся на платформі комітету АПУ з конкурсного права спільно з комітетом з банкрутства ААУ.

Говорили про:

• системні помилки, які допускаються під час здійснення повноважень у процедурах банкрутства,
• практичні аспекти роботи,
• взаємодію арбітражних керуючих з держорганом з питань банкрутства.

Модерували обговорення Ірина Сербін, партнер Ario Law Firm, член правління АПУ, та Андрій Авторгов, приватний виконавець, в.о. голови комітету АПУ з конкурсного права.

Тестування арбітражних керуючих

Член ДК Владислав Філатов розповів про ключові нюанси нещодавніх змін в підходах до тестування арбітражних керуючих та перші іспити за новими правилами.

Він зауважив, що:

• впровадження змін викликали затримку з проведенням іспитів,
• але вони дали змогу виокремити саме тих фахівців, які зможуть реалізувати повноваження АК у справах.

Загалом була оновлена система питань, розроблених структурним підрозділом Мін’юсту спільно з членами Кваліфікаційної комісії.

Результатом перших тестів колеги задоволені: 40 із 57 кандидатів успішно склали іспит.

Критерії оцінки арбітражних керуючих

Найскладніше в роботі члена комісії — оцінювати колег, розказав член Дисциплінарної комісії АК Денис Ткаченко. Він пояснив:

• у членів ДК розширені критерії відповідальності,
• вони самостійно ухвалюють рішення щодо виду дисциплінарного стягнення.

«Половину дворічної каденції ми лише навчалися, щоб потім не було соромно дивитися в очі колегам. Врешті ми все ж напрацювали якісний алгоритм дій», – поділився пан Ткаченко.

Доповідач також вказав на проблему з опублікуванням рішень Дисциплінарної комісії, яка викликана обов’язком нерозголошення інформації.

З іншого боку, як розповів Вадим Кізленко, член ДК арбітражних керуючих, рішення ДК АК майже не оскаржуються.

Владислав Філатов підтвердив:

• із 56 рішень щодо притягнення до відповідальності арбітражних керуючих, прийнятих торік, оскаржено було лише 4,
• лише один із позовів був задоволений.

Сергій Боярчуков, голова Ради арбітражних керуючих м. Києва, зауважив, що побоювання стосовно того, що Дисциплінарна комісія може перетворитися на каральний орган, розвіяні.

«Попри те що перед виборами спільнота говорила про ризики «обілечування», наразі це слово зникло з фахових чатів», – розповів Сергій Боярчуков.

Незалежність арбітражних керуючих

«Насправді  в роботі ми стикаємось з тим, що хтось хоче нас контролювати — і судові, й правоохоронні інстанції та, звісно, Мін’юст», — зазначив член ДК арбітражних керуючих В’ячеслав Лецкан, говорячи про проблеми у діяльності комісії.

Серед них також якість поданих документів.

Крім того, висновки перевіряльників іноді можуть виходити за межі дозволеного законодавством.

«Хоча на засіданнях ми реагували на такі випадки миттєво та одностайно, ситуацію все ж потрібно виправляти».

Колегу підтримав член ДК Сергій Саутенко, зазначивши про великий обсяг інформації та документів, які потрібно надавати перевіряльникам.

Також він наголосив на необхідності вдосконалення формальних процедур — сьогодні на підписання протоколу засідання комісії відводиться лише два дні:

«Та всі арбітражні керуючі мають електронні ключі, тому можна було б внести зміни до процедурних документів і дати можливість підписувати протокол електронним підписом», — зазначив спікер.

Зупинення діяльності арбітражних керуючих

«Чи не здається, що часто ми караємо не арбітражного керуючого / приватного виконавця / адвоката, а фактично його клієнтів?» — поставив запитання пану Лецкану Андрій Авторгов.

Він повідомив, що робоча групи з опрацювання законопроєктів щодо удосконалення примусового виконання судових рішень і рішень інших органів має намір законопроєктом № 5660 норму про «зупинення діяльності» змінити на «заборону відкривати нові провадження».

В’ячеслав Лецкан зауважив, що «зупинення» є одним із важелів, які допомагають привести діяльність арбітражного керуючого у межі правового поля. Тож з огляду на власну практику члени ДК вважають це вельми дієвим механізмом.

Водночас Владислав Філатов підкреслив:

• у процедурі «зупинення повноваження» справді є окремі недоліки,
• однак не можна ототожнювати повноваження арбітражного керуючого та приватного виконавця,
• доречно внести зміни до Кодексу з процедур банкрутства, щоб пришвидшити зміну арбітражного керуючого у таких випадках.

Свою думку висловив і Юрій Моісєєв, секретар науково-консультативної ради при Національній асоціації арбітражних керуючих України, зауваживши, що зупинення діяльності керуючого переходить у площину провадження справи про банкрутство. Тож у цьому питанні діяльність боржника та кредитора має бути активною.

«Спори щодо накладення стягнення мають розглядати не адмінсуди, де вони доходять до формалізму, а розглядатися в межах справи про банкрутство», — зазначив спікер.

А на думку Сергія Боярчукова, якщо фахівець справді заслуговує на зупинення діяльності, повноваження «вигнати його з професії» повинна мати виключно СРО.

Реформування системи дисциплінарних проваджень щодо арбітражних керуючих

Сергій Донков, член ради Національної асоціації арбітражних керуючих України, експерт “Право-Justice”, розповів про міжнародний досвід контролю над процедурами банкрутства і запропонував ідеї для вдосконалення українського правового поля:

«Держава чітко та доволі жорстко контролює процедури банкрутства, тому реформа щодо арбітражних керуючих має бути в межах українського правового поля».

Проблеми, за словами спікера, у тому, що:

• незрозумілою є правова конструкція та правовий статус ДК,
• вона не є підрозділом Мін’юсту,
• однак оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності стало підпорядковуватися адмінсудам.

«Є пропозиція реорганізувати правовий статус комісії та визначити її як окрему юрособу», – зазначив Сергій Донков.

Нагадаємо, з 1 жовтня змінився порядок складання кваліфікаційного іспиту арбітражними керуючими.