600-90_WAIT
прапор_України

Генеральний партнер 2023 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Доктрина venire contra factum proprium: КЦС ВС вказав на аспекти застосування

Доктрина venire contra factum proprium: КЦС ВС вказав на аспекти застосування

  • 25.01.2023 09:38

Якщо особа, яка має суб’єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов’язана своїм рішенням і не має права його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав на окремі аспекти застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Свою позицію КСЦ ВС виклав у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 126/2200/20.

Обставини справи

Апеляційний суд відмовив позивачці в задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її витребування з чужого незаконного володіння, скасувавши протилежне рішення районного суду.

Суд апеляційної інстанції зважав на те, що позивачка свого часу відмовилася від права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Натомість вона отримала іншу ділянку із земель фермерського господарства в розмірі земельного паю. У зв’язку із цим суд вказав, що вимоги позивачки щодо первісної ділянки, від якої вона відмовилась, свідчать про недобросовісну поведінку.

Своєю постановою Друга палата КЦС ВС визнала по суті правильним висновок апеляційного, проте виклала мотивувальну частину в іншій редакції.

Висновки ВС

У цій справі Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду акцентував на особливості застосування доктрини enire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), зокрема:

  • в основі доктрини venire contra factum proprium – принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них;
  • якщо особа, яка має суб’єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов’язана своїм рішенням і не має права його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.

КЦС ВС вказав на неврахування апеляційним судом того, що якщо особа, яка має суб’єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов’язана своїм рішенням і не має права його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.

«Позивачка, яка мала право власності, висловила як прямо (у заяві в січні 2004 року про відмову від права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), так і своєю поведінкою (у 2012 році вона отримала у власність земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що не буде реалізовувати своє право власності. Тому поведінка позивачки суперечить добросовісності, оскільки не відповідає попереднім заявам та поведінці сторони, а інші суб’єкти розумно покладалася на них», — констатував КЦС ВС.

Також читайте: Повістка – лише засіб оповіщення, її не можна оскаржити в будь-якому суді — КАС ВС

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

unnamed
tg-10
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
Slide

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA