прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Договір купівлі-продажу заставної не є договором факторингу, а є одностороннім абстрактним правочином – КЦС ВС

Договір купівлі-продажу заставної не є договором факторингу, а є одностороннім абстрактним правочином – КЦС ВС

  • 22.02.2022 16:36

Договір купівлі-продажу заставної не є договором факторингу, а є одностороннім абстрактним правочином. За висновком Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду у постанові від 26 січня 2022 року в справі № 754/5554/16-ц:

  • договір купівлі-продажу заставної не може бути кваліфікований як договір факторингу,
  • оскільки перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов`язанням до іншої особи
  • здійснюється шляхом передання заставної.

Обставини справи

За обставинами цієї справи у 2013 році позивач придбав квартиру в іпотеку. З цією метою між позивачем та фінансовою установою було укладено кредитний договір та договір іпотеки. На виконання умов договору іпотеки було оформлено та видано іпотекодержателю заставну. Ця заставна надавала право кредитору в разі невиконання зобов`язання за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

У 2016 році позивачам стало відомо, що квартиру, яка була предметом іпотеки, було продано третій особі. Позивачі зазначали, що не були повідомлені про намір реалізувати предмет іпотеки. Також позивачі доводили, що під час укладення договору купівлі-продажу квартири не було враховано наявність арешту, накладеного на все майно боржника.

Позовні вимоги:

У цій справі позивачі просили:

  • визнати недійсним кредитний договір з моменту його укладення;
  • визнати недійсним договір іпотеки з моменту його укладення;
  • виключити з реєстру іпотек і заборон відчуження запис про іпотеку і заборону відчуження майна, а саме квартири, яка була предметом договору іпотеки;
  • визнати недійсним договір купівлі-продажу заставної, укладений між кредитором та третьою особою;
  • визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між третьою особою та новим власником;
  • витребувати квартиру з чужого незаконного володіння;
  • стягнути з відповідачів судовий збір.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстав недійсності оспорюваних правочинів позивачами суду не доведено. Оспорювані правочини, за висновком суду першої інстанції, відповідали на момент їх вчинення вільному волевиявленню сторін.  Суд першої інстанції указав, що квартира вибула із володіння позивачів на законних підставах. Позивачами не доведено, що іпотечне майно (квартира) вибуло з володіння власників не з їхньої волі. Отже, підстави для витребування майна відсутні.

Постановою Київського апеляційного суду від 3 березня 2021 року рішення суду першої інстанції було частково скасовано. Суд апеляційної інстанції ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог, а саме:

  • визнав недійсним договір купівлі-продажу заставної, укладений між кредитором та третьою особою;
  • витребував квартиру з чужого незаконного володіння на користь позивачів.

В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд апеляційної інстанції серед іншого зважав на те, що фактично, продавши заставну, фінансова установа уклала з фізичною особою – покупцем договір факторингу.

Апеляційний суд також дійшов висновку, що:

  • оскільки внаслідок укладення договору, на підставі якого було здійснено передання заставної,
  • відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою,
  • та має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг,
  • на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги,
  • відповідно, оспорюваний у цій справі договір суперечить положенням статті 1079 ЦК України та є недійсним з моменту укладення.

Таким чином, подальше звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від свого імені іншій особі за договором  купівлі-продажу квартири відбулося за відсутності волевиявлення іпотекодавців.

Позиція КЦС ВС

  1. Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту (передавального напису).
  2. Передання заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов`язанням.
  3. Вчинення передавального напису (індосаменту) є одностороннім абстрактним правочином.
  4. Договір купівлі-продажу заставної не може бути кваліфікований як договір факторингу.
  5. Перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов`язанням до іншої особи здійснюється шляхом передання заставної.
  6. Недійсність договору купівлі-продажу заставної не впливає на дійсність вчинення передавального напису (індосаменту).

Застосовуючи вказані висновки до установлених обставин справи, КЦС ВС погодився із судом першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог. Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що:

апеляційний суд не врахував, що цивільний оборот заставної, як цінного паперу, відбувається тільки внаслідок передання заставної шляхом виконання на ній передавального напису;

  • договір купівлі-продажу заставної не може бути кваліфікований як договір факторингу;
  • отже, підстави для визнання договору купівлі-продажу заставної недійсним відсутні;
  • оскільки підстави для віндикації квартири відсутні, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні і цієї вимоги.

Читайте повний текст постанови КЦС ВС від 26 січня 2022 року в справі № 754/5554/16-ц.

 

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA