прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Для покарання військових злочинців доцільно створити суд ad hoc, який опікуватиметься розглядом саме таких справ, — вважають експерти LHS Discussion Hub

Для покарання військових злочинців доцільно створити суд ad hoc, який опікуватиметься розглядом саме таких справ, — вважають експерти LHS Discussion Hub

  • 05.10.2021 09:27
Рубрика Відео, Новини

У рамках Школи з кримінальної практики 4 жовтня в Legal High School відбувся спеціальний модуль, присвячений транскордонним кримінальним провадженням. Відкрив його LHS Discussion Hub, під час якого експерти обговорили успіхи та недоліки взаємодії українських адвокатів і держорганів з Міжнародним кримінальним судом (МКС).

Модератором дискусії став Дмитро Коноваленко, адвокат з питань екстрадиції та Інтерполу АО Mitrax, який нагадав, що у 1998 році на Римській конференції було ухвалено Римський статут, який став основою для створення Міжнародного кримінального суду. Наразі під його юрисдикцію підпадають злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Особисто він скептично ставиться до цієї установи в питаннях притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили міжнародні злочини, оскільки за 18 років роботи цього суду він виніс лише три обвинувальні вироки, хоча його фінансування становило понад 2 млрд євро. Він наголосив, що доволі давно ведеться дискусія про приєднання України до МКС з метою притягнення до відповідальності військових злочинців, причетних до анексії Криму та подій в ОРДЛО, проте ні попередня, ні нинішня влада не роблять практичних кроків щодо ратифікації Римського статуту, щоб набути членство у МКС.

Відповідаючи на запитання, чи зможе ратифікація Римського статуту допомогти притягнути військових злочинців, у тому числі вищих посадових осіб країни-агресора, до відповідальності за ті злочини, які здійснювалися та продовжують здійснюватись на території України, та наскільки це узгоджується з національним законодавством, Галина Канигіна, суддя Верховного Суду України, під час онлайн-включення зазначила, що після підписання Україною Римського статуту було рішення Конституційного Суду України (КСУ) щодо конституційності його положень. Зокрема, КСУ зазначив, що, на відміну від Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), МКС доповнює систему національної юрисдикції. Проте про ЄСПЛ було зазначено в Конституції України, тож, щоб МКС почав діяти, потрібно внести відповідні зміни до тексту Основного Закону. Такі зміни було внесено 2016 року, і наразі статтю 124 викладено таким чином, що Україна може визнати юрисдикцію МКС на умовах, визначених Римським статутом. Ця норма набула чинності, проте Римський статут досі не ратифіковано, тож ми мусимо розраховувати лише на власні сили, власні правоохоронні органи та власну судову систему. Вона підкреслила, що за більшість злочинів, якими опікується МКС в Україні, передбачено відповідальність та укладено угоди з іншими державами про запобігання їм чи покарання винних. Фактично Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за такі злочини. Українським кримінальним процесуальним законодавством створено умови для розслідування та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили подібні злочини, проте держава тривалий час не вживала заходів, щоб збирати докази та притягати до відповідальності, і лише у серпні 2014 року було внесено зміни, які дали змогу застосовувати норми КПК України в зоні проведення антитерористичної операції. У зв’язку з невизначеністю довкола ратифікації Римського статуту Галина Канигіна вважає, що Україна має розраховувати на власні сили в боротьбі з військовими злочинами, оскільки процесуальну базу вже створено. «Потрібно звертатися до Верховної Ради України за розробкою механізмів притягнення до відповідальності міжнародних злочинців та захисту громадян, які будуть безпідставно обвинувачуватися в подібних злочинах», — наголосила Галина Канигіна. Вона зупинилася на питанні достатності ресурсів судової влади для розгляду справ такої категорії та наголосила, що дефіцит суддівських кадрів може призвести до ситуації, коли слідство проведено, а розглядати справу нікому, особливо з огляду на специфіку таких справ.

На укомплектованості українських судів та їх можливості розглядати справи цієї категорії наголошувала і Олена Волкова, суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області. На її думку, парламент повинен більш детально розробити процедури, які мають застосовуватися під час слідчих дій та судового розгляду справ, пов’язаних із військовими злочинами та злочинами проти людяності. «Мають бути вибудувані механізми, адже, захищаючи право одних, не можна порушувати право інших», — підкреслила вона. Для розгляду подібних справ потрібні спеціально підготовлені судді з певним досвідом роботи. За її словами, ратифікація Римського статуту наразі не на часі, оскільки не проведено повного комплексу підготовчих заходів, зокрема щодо зміни національного законодавства. Олена Волкова нагадала, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, і ця норма стосується також і кримінальних справ щодо військових злочинів. Дотримуючись цих норм, вважає вона, ми могли б і власними силами покарати винних у таких злочинах. «Винні мають бути покарані, але лише в законний спосіб», — наголосила Олена Волкова та зазначила, що в разі нератифікації Римського статуту було б доцільно відновити військові суди, які раніше діяли в Україні.

Резюмуючи дискусію, Дмитро Коноваленко висловив переконання в ефективності застосування вітчизняних правових механізмів для переслідування осіб, які вчинили злочини, що перебувають у юрисдикції МКС. На його думку, оскільки злочини здійснено на території нашої держави, логічно і розслідувати, і притягувати винних за нашим законодавством. Принагідно він навів приклад судів колишньої Югославії, які за три роки винесли вироки понад 50 особам, котрі обвинувачувалися у військових злочинах, тоді як МКС виніс лише три вироки за весь час свого існування. Він вважає більш доцільним створити суд ad hoc, який опікуватиметься розглядом саме таких справ.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA