Для отримання грошового переказу авторизація шляхом фотографування не потрібна – суд

Суд визнав, що банк діяв неправомірно, вимагаючи для отримання грошового переказу авторизацію шляхом фотографування. Таке рішення ухвалив Слов`янський міськрайонний суд Донецької області 20 травня 2021 року у справі №243/1387/21. Рішення набуло чинності 21 вересня ц.р.

Загалом суд вказав, що для отримання експреспереказів банки не мають права:

• вимагати ставати клієнтами банку;
• вимагати авторизації шляхом відтворення фото.

До того ж банк зобов’язано віддати грошовий переказ без авторизації у розмірі 699 грн та відшкодувати витрати на судовий збір у розмірі 908 грн.

Суть спору

Згідно із обставинами справи:

• позивачка 19 жовтня 2020 року отримала на мобільний телефон повідомлення щодо наявність на її ім’я грошового переказу у розмірі 699 грн через мережу РrіvаtМоnеy, що належить АТ КБ «ПриватБанк»;
• це була сума коштів за повернутий товар;
• позивачка звернулась до відділення АТ КБ «ПриватБанк», де надала для отримання оригінал паспорту та довідку про реєстраційний номер облікової картки платників податків.

Банк відмовив у видачі переказу, вказавши, що наданих документів недостатньо. Для отримання грошового переказу вона повинна:

• зареєструватися клієнтом банку,
• пройти ідентифікацію за допомогою фото.

Позивач не погодилась проходити зазначену ідентифікацію, і банк належній їй кошти не віддав.

Позивачка вказала у позові, що банк порушує її право власності на кошти, які їй належать, та просила суд:

• зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути їй переказ в сумі 699 грн, що надійшов через мережу РrіvаtМоnеy в жовтні 2020 року, без проведення ідентифікації за допомогою відтворення фото;
• а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 908 грн.

Права банків

Суд нагадав, що за законом банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що перебувають на його рахунку, не допускається.

Суд звернув увагу, що за приписами чч. 2, 3 ст. 64 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України:

• клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку;
• клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
• клієнтів (осіб) у разі виникнення підозри в тому, що їх фінансові операції (фінансова операція) можуть (може) бути пов`язані (пов`язана) з фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
• клієнтів, які проводять перекази без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою ніж 150000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості;
• клієнтів, що здійснюють фінансові операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150000 гривень, або у сумі, еквівалентній зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах;
• клієнтів, у яких банк залучає кошти на умовах субординованого боргу;
• клієнтів, що укладають з банком кредитні договори, договори про зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
• осіб (крім банків, зареєстрованих в Україні), з якими банк як професійний учасник ринку цінних паперів укладає договори для здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (фондовому ринку). З дня укладення договору така особа є клієнтом банку;
• осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів/осіб (представника клієнта);
• клієнтів (осіб), визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу.

Однак норму закону, на яку посилається відповідач, було виключено на підставі Закону № 361-ІХ від 06.12.2019.

Висновки суду

Суд нагадав, що фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150000 гривень та має одну або більше таких ознак, зокрема, фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик.

Суд дійшов висновку, що ПАТ КБ “ПриватБанк”, відмовляючись повернути грошовий переказ позивачу без так званої ідентифікації:

• перевищив свої повноваження,
• порушив права позивачки на користування власними коштами на свій розсуд.

Це випливає із системного аналізу положень:

• Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”,
• Закону України “Про банки і банківську діяльність”,
• умов та правил банківських послуг ПАТ КБ “ПриватБанк”.

Посилання відповідача на положення п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” як на причину відмови у видачі переказу є хибним, вважає суд.

Банк незаконно відмовив у видачі коштів позивачу, оскільки:

• у працівників банку не було обґрунтованих сумнівів щодо незаконності походження коштів на рахунку позивача,
• доказів незаконності походження коштів не було надано суду.

Нагадаємо, у вересні народні депутати уточнили норму щодо можливості переказів на суму до 5000 грн без верифікації сторін трансакції.