Діяльність антикорупційних органів і проблемні питання роботи судів обговорили на VII Конференції з кримінального права — PRAVO.UA Діяльність антикорупційних органів і проблемні питання роботи судів обговорили на VII Конференції з кримінального права — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Прес-релізи » Діяльність антикорупційних органів і проблемні питання роботи судів обговорили на VII Конференції з кримінального права

Діяльність антикорупційних органів і проблемні питання роботи судів обговорили на VII Конференції з кримінального права

  • 18.11.2020 13:24
Рубрика Прес-релізи

Робота антикорупційних органів, (не)дотримання принципу змагальності в суді, проблемні моменти судового контролю, міжнародна співпраця в кримінальному провадженні та кіберзлочинність — лише частина питань, обговорених на щорічній VII Конференції з кримінального права та процесу. У заході взяли участь представники ВАКС, САП, районних судів м. Києва, Нацполіції та найкращі фахівці адвокатського сектору. Спеціальним гостем конференції став директор НАБУ Артем Ситник.

Старт

З вітальними словами захід традиційно відкрив президент АПУ Денис Бугай, нагадавши, що ідея заходу — об’єднати фахівців для обговорення ключових проблем галузі та спільного пошуку варіантів їх вирішення:

«Дискусійні питання кримінального права та процесу є надважливими в нинішніх реаліях. І, можливо, результати наших обговорень сприятимуть ґрунтовним змінам у майбутньому».

«ВАКС — найбільш проадвокатський суд у світі!»

Першим із таких питань стала робота Вищого антикорупційного суду — його обговорили під модеруванням Ольги Просянюк, керуючої партнерки AVER LEX. Поглядами щодо проблемних аспектів обмінялися всі сторони процесу — і адвокати, і прокурори, і судді:

«Завжди було цікаво, як адвокатів бачать судді: що, на їхню думку, ми робимо правильно, які помилки нам варто виправляти», — поцікавилася Ольга Просянюк.

Побачити помилки адвокатів очима судді допоміг Євген Крук, заступник голови ВАКС. Серед найчастіших він назвав постійні неявки на судові засідання, які тлумачать як затягування процесу та зловживання правом. Для більшого розуміння спікер навів алгоритм визнання ВАКСом поважності такої неявки:

1. Завчасність попередження адвоката про його відсутність — мінімум за день до засідання.

2. Надання підстав своєї неявки.

3. Докази відсутності мають бути об’єктивними — такими, що апріорі унеможливлюють явку до суду.

Змагальність VS обвинувальний уклін

Продовжила обговорення слідча суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко, яка розповіла про реалізацію засад змагальності в практиці ВАКС. Спікерка зауважила, що останнім часом суддів часто звинувачують в обвинувальному уклоні. Тому вона вирішила розвіяти міф, висвітливши рандомно обрані в ЄРДР рішення колег, де на підставі засади змагальності вони не погоджувалися з позицією прокурорів. Також суддя нагадала, що суд у будь-якому випадку не може надавати перевагу одній зі сторін, всю відповідальність за надані докази несуть самі сторони. А суддя має забезпечити сторонам рівні умови для реалізації їх прав у процесі.

Підтримав тези колеги і Андрій Нікіфоров, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, підкресливши: «ВАКС — найбільш проадвокатський суд у світі!».

Прокурор САП Віталій Кравець зауважив, що тягар судового засідання представники сторони обвинувачення насправді відчувають суттєвий. Також він розповів про значну зміну підходів НАБУ та САП після запуску ВАКС, відзначивши вихід на якісно новий рівень. Проте звернув увагу, що єдності практики в справах досі немає.

Справді найбільш проадвокатський?

Щодо якості роботи антикорупційних органів адвокат, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець зауважив: її рівень безпосередньо залежить від якості роботи учасників. І наразі обидва перебувають на доволі високому рівні — це стосується і якості реалізації, і швидкості розгляду справи: «Власне, можна стверджувати, що якість розгляду справ у ВАКС значно вища за інші суди, проте все-таки є проблема з дотриманням принципу змагальності».

Підтримав тезу колеги Олександр Плотніков, партнер Arzinger, звернувши увагу на нерівність зарахування недоліків підготовки — прокурорам їх пробачають. Але адвокат підкреслив і наявність прогресивного підходу ВАКС щодо доступу сторін до ресурсів: «Зокрема, адвокати наразі наділені значно більшими повноваженнями щодо збирання доказів. Суд справді йде назустріч стороні захисту».

Про діяльність слідчих суддів

Другу сесію розпочав її модератор, член правління АПУ, партнер LCF Law Group Максим Шевердін, пояснивши актуальність обраної теми: «Нині діяльність слідчих суддів перебуває під пильною увагою суспільства. Це пов’язано з численними резонансними кримінальними справами, діяльністю НАБУ та ВАКС тощо. Тому сьогодні ми обговоримо тему безпосередньо з представниками цих органів».

Так, тему повноваження слідчого судді щодо закінчення досудового розслідування висвітлив Денис Шкаровський, адвокат і радник VB PARTNERS. Він підкреслив, що питання досить складне з погляду правозастосування, адже слідчий суддя фактично бере на себе повноваження припинити кримінальне переслідування. З цього питання вже наявна і позитивна практика, і негативна:

«Буквально минулого тижня розглядався кейс, коли суддя зазначив: «Зараз я задовольню вашу скаргу, а потім потраплю до в’язниці. Навіщо воно мені?». Спікер зауважив, що є типові ситуації, коли слідчий суддя зобов’язаний прийняти вольове рішення щодо припинення такого переслідування. Серед них:

1. Сплив строку досудового розслідування, встановленого КПК.

2. Сплив розумних строків досудового розслідування.

Щодо першого випадку пан Шкаровський підкреслив: доведення відбувається шляхом банальної арифметики. Друга ж ситуація є складнішою та потребує від сторін ретельних роз’яснень.

Проте, попри власні зобов’язання, найчастіше суди змушують підозрюваного пройти «пекло кримінального процесу», і лише після цього, вже під час підготовчого засідання, порушують питання про закриття провадження:

«Як на мене, це не відповідає інституту слідчого судді та головній меті — дотримання прав і свобод людини», — підкреслив пан Шкаровський.

Для певного узагальнення адвокат навів приклади практичних рішень для досудового розслідування, серед яких — ухвала Вищого антикорупційного суду. Відповідно до неї, якщо держава в особі сторони обвинувачення не спроможна скласти обвинувальний акт у строки, встановлені кодексом, то особу мають звільнити від цієї підозри. За словами спікера, така позиція правильна: «Її я намагаюся відстоювати, та, на жаль, вдається це не завжди», — розповів Денис Шкаровський.

Ключова сесія. Інтерв’ю із «секретним» спікером

Найочікуванішим респондентом конференції виявився директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, інтерв’ював якого президент АПУ Денис Бугай. Спікери комплексно обговорили діяльність НАБУ та нюанси підготовки детективів, етику та медійну політику Бюро і, звісно, резонансне рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними статей про незаконне збагачення та електронне декларування.

Міжнародне кримінальне право & практика ЄСПЛ у захисті прав клієнтів

Наступний блок, присвячений обговоренню міжнародної співпраці в кримінальному провадженні, модерував Сергій Гребенюк, партнер Asters, який назвав тему максимально перспективною і трендовою в кримінальному процесі з огляду на актуалізовану потребу в застосуванні міжнародного законодавства.

Так, Ігор Федоренко, партнер AVER LEX, адвокат, розповів про досвід в екстрадиційних справах та судову практику щодо моменту визнання особи такою, що перебуває в міжнародному розшуку. За його словами, наразі практика значно різниться, бо суди по-різному трактують кількість необхідних доказів перебування особи в міжнародному розшуку. Кількість таких документів варіюється від однієї постанови до їх сукупності, що включає й інформацію Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

Всі нюанси кіберзлочинів

Модератор фінальної сесії — партнер Sayenko Kharenko Сергій Смірнов — зауважив, що впродовж останніх двох років питання кіберзлочинності набуло значної актуальності. При цьому кіберполіція та СБУ, за словами спікера, діють активно та іноді ефективно. З огляду на стабільність тенденції зростання кількості таких злочинів і відповідне збільшення обсягу проблематики модератор запропонував колегам розставити всі крапки над «і».

Так, про глобальні та локальні тренди галузі та останні ключові кейси злочинів розповів радник практики кримінального права Asters Орест Стасюк, а Станіслав Самойлов, заступник начальника управління — начальник першого відділу управління інформаційних технологій і програмування Департаменту кіберполіції Нацполіції України, надав алгоритм якісного захисту від кібертероризму для підприємств.

 

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA