Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА
Главная » Новости » Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 31 серпня - 7 вересня

Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 31 серпня — 7 вересня

  • 07.09.2020 17:41

1. ВРП ухвалила рішення про повернення без розгляду Генеральному прокурору клопотання про відсторонення від правосуддя голови ОАСК Павла Вовка

1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя розглянула клопотання Генерального прокурора Ірини Венедіктової про тимчасове відсторонення голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя ухвалила рішення повернути без розгляду Генеральному прокурору Венедіктовій Ірині Валентинівні клопотання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка Павла В’ячеславовича у зв’язку з тим, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження не містять доказів належного вручення судді повідомлення про підозру і, відповідно, він не набув статусу підозрюваного.

2. ВРП повернула Генеральному прокуророві клопотання про відсторонення від здійснення правосуддя суддів ОАСК Володимира Келеберди, Олексія Огурцова, Ігоря Погрібніченка

Вища рада правосуддя на засіданні 1 вересня 2020 року розглянула клопотання Генерального прокурора Ірини Венедіктової про тимчасове відсторонення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва Володимира Келеберди, Олексія Огурцова, Ігоря Погрібніченка від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

3. ВРП ухвалила відмовити в задоволенні клопотання Генпрокурора про тимчасове відсторонення суддів ОАСК Євгенія Аблова, Ігоря Качура від здійснення правосуддя

Вища рада правосуддя на засіданні 1 вересня 2020 року розглянула клопотання Генерального прокурора Ірини Венедіктової про тимчасове відсторонення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва Євгенія Аблова, Ігоря Качура від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

4. ВРП звільнила у відставку чотирьох суддів

1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про відставку.

Вища рада правосуддя ухвалила звільнити у відставку:

Бабича Сергія Васильовича — з посади судді Романівського районного суду Житомирської області;

Яреська Андрія Володимировича — з посади судді Луганського апеляційного суду;

Гумбатова Володимира Алієвича — з посади судді Бородянського районного суду Київської області;

Пантилус Олену Павлівну — з посади судді Приазовського районного суду Запорізької області.

5. ВРП звільнила у відставку трьох суддів

3 вересня 2020 року Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо звільнення суддів із посад за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про відставку.

Вища рада правосуддя ухвалила звільнити у відставку:

Марчук Валентину Семенівну — з посади судді Вінницького апеляційного суду;

Кічинську Олену Федорівну — з посади судді Броварського міськрайонного суду Київської області;

Батюка Василя Вікторовича — з посади судді Броварського міськрайонного суду Київської області.

6. Олег Прудивус: «Третина всіх справ у адміністративних судах пов’язані із захистом соціальних прав»

Адміністративні суди, вирішуючи соціальні спори, мають не лише чітко визначати, в якому обсязі суб’єкт владних повноважень порушив права громадянина, а й зобов’язувати посадовців поновити ці права. На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус під час ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції на тему «Соціальні права та їх захист адміністративним судом», яка сьогодні відбулася в онлайн-режимі.

Олег Прудивус зауважив, що питання співвідношення дискреції суду і дискреції суб’єкта владних повноважень під час вирішення соціальних спорів є дуже вагомим. За його словами, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто орган на свій розсуд може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за наявних обставин. Саме це визначення використовують суди під час вирішення публічно-правових спорів, у яких має місце дискреція.

«На жаль, у законодавстві нормативно не закріплено термін «дискреція».  Якби було чітко визначено поняття дискреції, а особливо межі дискреції владних інституцій у конкретних випадках, громадяни почувалися б більш соціально захищеними. Наразі третина всіх справ у адміністративних судах пов’язані із захистом соціальних прав. Це свідчить про те, що законодавство, яке захищає права громадян у соціальній сфері, не досконале, а суб’єкти владних повноважень не повною мірою захищають права громадян, застосовуючи норми права», — сказав Олег Прудивус.

7. Павло Гречківський: «Наказ Генпрокурора надає додаткові важелі тиску на суддю»

«Право на подання скарги на суддю має кожен: громадяни, юридичні особи, органи влади через своїх представників. Очевидно, що таке право є і в прокурорів, і воно обмежене лише положенням закону, яке забороняє зловживання, в тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя», — зазначив член Вищої ради правосуддя Павло Гречківський.

Питання дисциплінарної відповідальності суддів, нагадав Павло Гречківський, врегульоване в профільних законах «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», в регламенті ВРП. За його словами, наказом Офісу Генерального прокурора вибудовується система, яка не просто відновлює прокурорський нагляд за додержанням законів (скасований змінами до Конституції та змінами до закону про прокуратуру), але розширює цей нагляд на судову владу.

8. Олексій Маловацький: «Вирішення проблеми кадрового голоду в судах має стати пріоритетом для держави»

«Нині приблизно в 79 судах правосуддя здійснює один суддя, приблизно в 10 судах не здійснюється правосуддя. В 10 судах працюють до 10 суддів. Цей показник постійно змінюється. Тобто десь 80 судів перебувають на межі  балансування або зовсім не працюють. Ця проблема потребує вирішення». На цьому під час роботи Міжнародної онлайн-конференції «Діалоги про правосуддя — 2» акцентував увагу заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, відповідаючи на запитання журналістів.

Олексій Маловацький зазначив, що в основу укрупнення судів має бути покладено досвід географічного об‘єднання з урахуванням навантаження на суддів. Для цього потрібно проаналізувати обсяг роботи суддів у кожному суді і під час об’єднання судів діяти таким чином, щоб вирівнювати навантаження на суддів. Максимальний показник навантаження на одного суддю має бути не щонайбільше 1000 справ на рік, а не 2000–3000 справ, як зараз. Це також забагато, але в нинішніх реаліях треба не перевищувати хоча б такий показник, щоб суд працював більш-менш ефективно.

9. ВРП найближчим часом почне розглядати питання щодо призначення суддів-«п’ятирічок»

Найближчим часом Вища рада правосуддя розпочне розгляд питання щодо внесення Президенту України подання про призначення на посаду суддів-«п’ятирічок» (суддів, призначених на посаду строком на п’ять років), які мають позитивне рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 комментариев
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Как вы относитесь к карантинным ограничениям в Украине?

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: