Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 22-28 квітня Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 22-28 квітня
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 22–28 квітня

Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 22–28 квітня

  • 05.05.2020 10:04
Рубрика Новини
  1. Офіс Генпрокурора має перевірити факт підроблення судового рішення

Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Валерій Смирнов повідомив, що дружина заявника у цивільній справі про визнання особи безвісно відсутньою подала до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи, у додатках до якої наявна копія рішення судді від 10 серпня 2018 року, прийнятого в цій самій справі. При цьому суддя зазначає, що вказане рішення не приймалось, він його не підписував, а секретар судового засідання перебувала в декретній відпустці. ВРП вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за повідомленням судді.

  1. Голова ДСА відзвітував про діяльність у 2019 році

У Звіті викладено інформацію про стан фінансового та кадрового забезпечення системи правосуддя у 2019 році, інформаційно-технічного забезпечення судів, упровадження системи відеоконференцзв’язку та відеофіксації під час проведення судових засідань, забезпечення судів приміщеннями, комп’ютерною та оргтехнікою тощо. Крім того, голова ДСА України доповів про роботу із забезпечення безпеки в приміщеннях суду та охорони судових будівель, доступу до судових послуг для людей з інвалідністю та щодо інших напрямів діяльності. За результатами розгляду Звіту ВРП прийняла рішення: взяти до відома Звіт; звернути увагу голови ДСА України на необхідність у найкоротші строки доопрацювати та надати на затвердження проєкт Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему; впровадити ЄСІТС; розробити нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів і подати їх на затвердження.

  1. Голова Служби судової охорони відзвітував про перший рік роботи 

Голова Служби судової охорони зокрема зазначив, що з метою визначення пріоритетних напрямів становлення та розвитку Служби розроблено та впроваджено в діяльність Стратегію розвитку Служби судової охорони до 2022 року. Було затверджено граничну чисельність Служби (на 2019 рік – 3 791 штатна одиниця, на 2020 рік – 8 114 штатних одиниць), утворено центральний орган управління та територіальні управління Служби. У 2019 році територіальними управліннями Служби в 16 областях, зокрема в м. Києві та Київській області, було прийнято під охорону 191 об’єкт системи правосуддя. Нині, незважаючи на введення карантинних заходів, триває робота щодо прийняття під охорону об’єктів системи правосуддя. Сьогодні під охороною Служби перебуває 240 об’єктів у 18 областях. Щодня для виконання зазначених завдань залучали понад 760 співробітників, із них 250 співробітників – на добове чергування. Протягом 2019 року вдалося запобігти пронесенню до судових установ понад 1 200 заборонених предметів, серед них: 1 бойова граната, 2 одиниці вогнепальної зброї, майже 60 пристроїв для відстрілу гумових куль, понад 200 одиниць ножів та палиць, майже 90 газових балончиків тощо.

  1. Депутатське звернення щодо невиконання рішення суду розцінюється як тиск 

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. поінформував, що 27 березня 2020 року на адресу суду надійшло депутатське звернення Оксани Савчук, яка не є стороною або учасником справи, щодо невиконання ухвали суду. Народний депутат просить: (1) розглянути депутатське звернення та зобов’язати суб’єкта владних повноважень – львівського міського голову подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та в разі наявності підстав притягнути винних осіб до встановленої законом відповідальності; (2) про результати розгляду депутатського звернення повідомити у строк, встановлений чинним законодавством. ВРП вирішила звернутися до ВРУ стосовно вжиття заходів щодо недопущення народним депутатом України Оксаною Савчук дій, що можуть бути розцінені як втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

  1. Офіс Генпрокурора має перевірити законність внесення в ЄРДР відомостей щодо судді 

Суддя Ленінського районного суду міста Кіровограда Владислав Драний вважає, що внесення Прокуратурою Кіровоградської області до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, підслідне Державному бюро розслідувань, проведення гласних та негласних слідчих дій стосовно судді є умисним та цілеспрямованим способом впливу прокуратури на діяльність слідчого судді, встановленням позапроцесуального контролю за розглядом справ суддями, що порушує конституційні гарантії незалежності судді. Тому суддя звернувся з повідомленням про втручання в його професійну діяльність до ВРП та Офісу Генерального прокурора. Відомості щодо втручання мали бути внесені до ЄРДР. Проте Офіс Генерального прокурора скерував вказане повідомлення до Прокуратури Кіровоградської області, працівники якої, як випливає з повідомлення судді, втручаються в його діяльність щодо здійснення правосуддя. Наведені обставини свідчать про наявність конфлікту інтересів у працівників Прокуратури Кіровоградської області стосовно об’єктивного і неупередженого прийняття рішень за повідомленням судді. Водночас Прокуратура Кіровоградської області на запит ВРП повідомила, що наведені суддею Драним доводи щодо здійснення прокурорами тиску є необґрунтованими, факти неправомірного втручання органів прокуратури в діяльність судді не підтвердилися, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не вбачається. ВРП не погодилася з таким висновком Прокуратури Кіровоградської області і внесла в Офіс Генпрокурора подання щодо перевірки законності невнесення до ЄРДР відомостей про втручання в діяльність судді.

  1. Президент призначить 60 суддів у місцеві загальні суди

За результатами засідань 27 квітня (що розблокує роботу 8 судів), 28 квітня, 29 квітня 2020 року Вища рада правосуддя внесла Президенту України подання про призначення 60 кандидатів на посади суддів.

  1. Офіс Генпрокурора має перевірити факт тиску на рівненських суддів

ВРП звернулася до Офісу Генпрокурора щодо надання інформації про розкриття злочину за фактом тиску на суддів Рівненського апеляційного суду. Судді Надія Бондаренко, Світлана Гордійчук та Надія Ковальчук повідомили, що в судовому засіданні були присутні 10 невстановлених осіб, які зухвало поводилися, кричали, на зауваження не реагували. Під час проголошення ухвали за результатом заявлених відводів вказані особи продовжували порушувати порядок у судовому засіданні, а після проголошення ухвали відмовилися залишити зал судових засідань, що унеможливило розгляд інших справ, призначених на цей день. Крім того, суддям стало відомо, що один із присутніх звернувся на «гарячу лінію» Служби безпеки України, повідомивши про вчинення суддями злочину, передбаченого статтею 109 Кримінального кодексу України, у зв’язку з чим суддя Бондаренко Н.В. та секретар судового засідання Ковальчук Л.В. надавали працівникам СБУ пояснення.

  1. ВРП відреагувала на повідомлення суддів про тиск із боку адвоката

ВРП вжила заходів реагування на повідомлення колегії суддів Київського апеляційного суду про втручання в їхню діяльність у справі Ю.Кузьменко. Судді Юрій Слива, Володимир Мельник і Тетяна Фрич повідомили, що в судове засідання з оскарження рішення щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді позбавлення волі було доставлено підозрювану Кузьменко Ю.Л., прибули її захисник – адвокат Добош В.А., численні вільні слухачі, представники ЗМІ. Під час засідання адвокат, зокрема, повідомив, що в разі відкладення слухання справи на іншу дату він, як і інші присутні, не покине зал судових засідань, а відкладення судового засідання «за жодних умов не відбудеться». Провадження було відкладено, проте присутні особи протягом п’яти годин поспіль не звільняли зал судового засідання. Окрім того, адвокат вдався до надання вказівок головуючому судді щодо організації апеляційного розгляду, допускав висловлювання, якими фактично підбурював присутніх у залі суду вільних слухачів до неправомірної поведінки, а також образливі та нетактовні висловлювання як на адресу суддів, так і прокурорів, що, на думку авторів повідомлення, свідчить про спроби вплинути на суд. Як наслідок, суд був змушений залучити працівників правоохоронних органів, а блокування залу судового засідання призвело до зриву розгляду інших апеляційних проваджень, значного пошкодження меблів та технічних пристроїв у цьому залі судових засідань.

  1. Невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення щодо судді кримінального правопорушення є однією із загроз незалежності суддів

Відсутність реагування з боку Генерального прокурора на звернення суддів щодо втручання в їхню діяльність негативно впливає на засади демократичного устрою, забезпечення прав і свобод людини та громадянина через можливе зниження їх рівня захисту судом – на це вказано у щорічній доповіді за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні», яку нещодавно затвердила ВРП. «Вища рада правосуддя вважає грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України бездіяльність із боку посадових осіб ГПУ (Офісу Генерального прокурора), яка полягає у невнесенні відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням суддів про вчинене кримінальне правопорушення, пересиланні повідомлення суддів про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя з одного правоохоронного органу до іншого», – наголошується у доповіді. У документі також відзначається, що досить часто ГПУ (Офіс Генерального прокурора) передає повідомлення суддів щодо можливого втручання в їхню діяльність із боку службових осіб регіональних прокуратур до тих самих регіональних прокуратур. ВРП неодноразово виявляла, що відповідні територіальні правоохоронні органи не вносять відомостей за такими повідомленнями суддів до ЄРДР. Це, на думку ВРП, порушує питання про наявність конфлікту інтересів у правоохоронних структур, яким ГПУ пересилає повідомлення суддів про втручання, а також ставить під сумнів можливість здійснення ними повної, всебічної та об’єктивної перевірки повідомлених суддею фактів втручання.

  1. Однією з гарантій незалежності суддів є створення достойних матеріальних умов для їхньої роботи

Належне фінансування судової системи є однією з конституційних гарантій самостійності судів і незалежності суддів – на цьому наголошується у щорічній доповіді за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні», ухваленій Вищою радою правосуддя 9 квітня 2020 року. Згідно з  прийнятим парламентом 14 листопада 2019 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» обсяг видатків за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» становив 14 619 144,8 тис. гривень. Таким чином, рівень задоволення потреби у фінансуванні судової системи сягає лише 50,2%,  що є найменшим показником із 2011 року, відзначається у доповіді. У  2017 році цей показник становив 79,1%, у  2018-му – 77,9%,  у  2019-му – 69,5%. Порівняно з 2019 роком фінансування судової системи у 2020 році було збільшено на 3,6%  (509 879,3 тис. грн). Це при тому, що плановий рівень інфляції споживчих цін на 2020 рік становить 6%.

  1. Процедуру притягнення судді до кримінальної відповідальності неприпустимо використовувати як тиск на суддю

Внесення відомостей до ЄРДР про вчинення суддею злочину, передбаченого статтею 375 Кримінального  кодексу України (винесення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), часто використовується як неправомірний вплив і тиск на суддю для прийняття певного рішення у справі – на цьому наголошується у щорічній доповіді за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні». «ВРП дотримується правової позиції, згідно з якою внесення слідчим, прокурором до ЄРДР відомостей про прийняття суддею завідомо неправосудного рішення або вчинення іншого злочину під час здійснення правосуддя є можливим виключно у випадку виявлення ознак такого кримінального правопорушення, достатніх для подальшого повідомлення судді про підозру та складення і направлення до суду обвинувального акта в максимально короткий строк», – ідеться в документі.

Також дивіться дайджест Вищої ради правосуддя за 14–21 квітня. 

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA