Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 14–21 липня — PRAVO.UA Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 14–21 липня — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 14–21 липня

Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 14–21 липня

  • 21.07.2020 12:20

1. Президент України призначив 91 суддю в місцеві загальні суди

Оприлюднено укази від 15 липня 2020 року № 276/2020, від 16 липня 2020 року № 278/2020 та від 17 липня 2020 року № 279/2020, якими Президент України Володимир Зеленський підтримав подання Вищої ради правосуддя щодо призначення 91 судді на посади в місцевих загальних судах.

2. 11 суддів звільнено у відставку

ВРП ухвалила звільнити у зв’язку з поданням заяв про відставку:

Іванову Аллу Пилипівну – з посади судді Дніпровського апеляційного суду;

Юрченка Анатолія Володимировича – з посади судді апеляційного суду Луганської області;

Нєвєрова Ігоря Миколайовича – з посади судді Іваничівського районного суду Волинської області;

Вінгаль Валентину Миколаївну – з посади судді Чернігівського апеляційного суду;

Потапову Ольгу Миколаївну – з посади судді Веселівського районного суду Запорізької області;

Вадовську Аллу Василівну – з посади судді Доманівського районного суду Миколаївської області;

Довжанина Василя Михайловича – з посади судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області;

Корнілову Жанну Олександрівну  – з посади судді Подільського районного суду міста Києва;

Короткого Ігоря Петровича – з посади судді Московського районного суду міста Харкова;

Кочегарову Ларису Миколаївну – з посади судді Донецького апеляційного суду;

Михалюка Василя Олексійовича – з посади судді Львівського апеляційного суду.

3. Вища рада правосуддя: “Кваліфікаційне оцінювання всіх суддів має здійснюватися на єдиній методологічній основі”

На цьому наголошено в консультативному висновку ВРП щодо законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення участі Громадської ради доброчесності в оцінюванні на відповідність займаній посаді судді» (№ 3534). У висновку ВРП пояснює, що процедура оцінювання суддів імплементована в законодавство з метою очищення суддівського корпусу та передбачає проходження оцінювання всіма суддями, обраними/призначеними на посаду до 30 вересня 2016 року. Після одноразового проходження оцінювання суддями, які потрапляють до цієї категорії, ця норма не застосовуватиметься. Зважаючи на разовий характер таких заходів, ці положення не було включено до основного тексту Конституції України. Так само положення щодо кваліфоцінювання передбачено лише в пункті 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

4. ВРП звільнила суддю Шевченківського районного суду міста Києва Людмилу Козятник за вчинення істотного дисциплінарного проступку

Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Рада встановила неодноразове очевидне і грубе порушення закону суддею Козятник Л.Г. Зокрема, суддя ухвалила низку постанов про позбавлення права керування транспортними засобами осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року.

5. ВРП розпочала обговорення Щорічної доповіді Вищої ради правосуддя про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2019 рік на регіональному рівні

15 липня 2020 року ВРП винесла на фахове обговорення представників судової влади, міжнародних та неурядових організацій, правоохоронних органів, апеляційних та місцевих судів Волинської, Рівненської, Житомирської, Чернігівської, Сумської, Луганської, Донецької, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей Щорічну доповідь Вищої ради правосуддя про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2019 рік. Найближчим часом заплановано проведення подібних заходів для представників судової влади та експертів у галузі права для інших регіонів України.

6. Парламентський Комітет з питань правової політики підтримав законопроєкт № 3711, який дасть можливість створити нову ВККСУ

«Час уже розробляти законопроєкт не про реформування, а про реанімування судової влади», – заявив голова ВРП Андрій Овсієнко, виступаючи на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики, який 15 липня розглянув законопроєкт № 3711 про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування, внесений до парламенту Президентом України як невідкладний. «Суддів стає дедалі менше, ситуація щораз гірша. Вища рада правосуддя говорить про це постійно. Бракує вже 32% суддів від штатної чисельності, ще 30% суддів мають право на відставку», – зазначив Андрій Овсієнко.

7. Вища рада правосуддя збирає зауваження та пропозиції представників суддівської спільноти щодо проєкту Антикорупційної стратегії

Вища рада правосуддя звернулася до голів апеляційних судів із проханням розглянути надісланий до ВРП Національним агентством з питань запобігання корупції проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки в частині розділу «Справедливий суд» та надати свої зауваження і пропозиції до нього. Крім того, ВРП просить голів апеляційних судів довести до відома суддів першої інстанції, що за результатами розгляду вказаного проєкту 10 липня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення «Про затвердження попередньої позиції Вищої ради правосуддя щодо проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки» та започаткувала його обговорення серед суддівської та професійної спільноти.

8. Андрій Овсієнко: «Захистіть суддівську незалежність сьогодні – і завтра суди захистять громадян України»

Нині суспільство перебуває в такому стані, коли судова система країни потребує не реформування, а реанімування. На цьому наголосив голова ВРП Андрій Овсієнко, виступаючи на засіданні Комітету ВРУ з питань правової політики під час обговорення законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (№ 3711) і альтернативних до нього проєктів. За його словами, наявні проблеми – відсутність ВККСУ та породжений цим дефіцит кадрів у судах, існування двох верховних судів, невизначеність щодо кількості суддів Верховного Суду – виникли через попередні непродумані зміни законодавства.

9. Вища рада правосуддя підтвердила своє право на самопредставництво в суді

Днями Велика Палата Верховного Суду оприлюднила рішення, ухвалене 2 липня 2020 року у справі № 9901/39/20. Цим рішенням ВП ВС визнала належними надані представниками ВРП документи для представництва (самопредставництва) в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Констатовано, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що до клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі не додано належних документів представника ВРП.

10. Рада суддів України: проєкт Антикорупційної стратегії суперечить законодавству та ставить під загрозу незалежність судової влади

Проєкт Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки, розроблений НАЗК, не відповідає завданням і повноваженням НАЗК, а також ставить під загрозу незалежність судової влади, вважає РСУ. Чинним законодавством уже запроваджено ефективний механізм дисциплінарної відповідальності судді, перевірки законності походження майна судді та його близьких осіб, зауважує РСУ у своєму висновку щодо проєкту Антикорупційної стратегії. Зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про запобігання корупції» судді та члени органів системи правосуддя подають такі декларації: щорічну декларацію, декларацію про суттєві зміни в майновому стані, декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді. При цьому судді, які не виконали обов’язок щодо доведення законності походження свого майна та майна близьких осіб, звільняються з посади.

11. Судді господарських судів України вбачають у проєкті Антикорупційної стратегії, запропонованому НАЗК, реальну загрозу суддівській незалежності

Проєкт Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки, запропонований НАЗК, ставить під загрозу незалежність судової влади, а отже не може створювати основу для подальшого розвитку антикорупційного законодавства. Такого висновку дійшла Асоціація суддів господарських судів України після ознайомлення з документом. Асоціація зазначає, що в розділі проєкту Антикорупційної стратегії стосовно судової влади передбачаються суттєві зміни в порядку судоустрою, розподілу повноважень органів суддівського врядування та самоврядування. Це суперечить Конституції України, створює реальну загрозу суддівській незалежності та не належить до повноважень НАЗК.

12. Схвалення проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки в редакції, запропонованій НАЗК, порушить конституційний принцип верховенства права в Україні

Схвалення проєкту Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки в редакції, запропонованій НАЗК, порушить конституційний принцип верховенства права в Україні та поставить під загрозу безумовність дії вітчизняної публічної влади в межах території України. Такого висновку дійшли судді Запорізького окружного адміністративного суду, проаналізувавши проєкт Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки. На їхню думку, в разі недоведеності існування об’єктивних чинників соціальної обумовленості реформування судової гілки влади відповідні законодавчі ініціативи НАЗК є категорично неприйнятними. «Вважаємо, що підрозділ 3.1 «Справедливий суд» розділу ІІІ «Запобігання корупції у пріоритетних сферах» Антикорупційної стратегії спрямований не стільки на боротьбу з корупцією у сфері правосуддя, скільки на переформатування самої системи судоустрою України», – наголошують судді.

13. Голова ВРП Андрій Овсієнко: “Потрібно якомога швидше запустити механізм наповнення судів новими кадрами”

Судова система стоїть на порозі нового етапу реформування. Цього тижня профільний парламентський комітет рекомендував ВРУ ухвалити в першому читанні законопроєкт № 3711 «Про внесення змін до Закону України про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування». Цей законопроєкт внесено до парламенту Президентом України як невідкладний. ВРП у своєму консультативному висновку в цілому його схвалила. Одночасно подано ще два альтернативні законопроєкти. Про важливість законопроєкту, причини його подання Президентом і уроки, які суспільство має винести з поспішних кроків у проведенні судової реформи, розповів голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко.

14. Судді у відставці: “В Антикорупційній стратегії треба закріпити відповідальність за втручання в діяльність судової гілки влади”

«У проєкті Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки необхідно передбачити не просто декларативний захист суддів, а реальну сувору юридичну відповідальність за втручання в суддівську діяльність як посадових осіб, так і будь-яких інших осіб, які займаються підривною, наклепницькою діяльністю», – йдеться в документі. Судді у відставці наголошують, що особи, які намагаються нав’язати громадянам думку щодо суцільної корумпованості всієї судової системи та її керівних органів, переслідують свої цілі та намагаються встановити антиконституційний контроль над судовою владою.

15. ОГЛЯД ЗМІ. Судебные риски (публікується мовою оригіналу)

В інтерв’ю виданню «Юридическая практика» (№ 28-29 (1177-1178) заступник голови ВРП Олексій Маловацький розповів про концептуальні засади реформування сфери правосуддя, співпрацю органів суддівського врядування з іншими органами державної влади, що беруть участь у реалізації реформ, а також проаналізував проблеми кадрового забезпечення судів, притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, незалежності судової влади, зокрема від політичного впливу.

16. Відсутність чіткої стратегії реформування судової системи може поглибити наявні проблеми

«Потрібне комплексне системне бачення необхідних законодавчих змін у сфері правосуддя, засноване на аналізі попередніх змін», – на цьому голова ВРП Андрій Овсієнко наголосив в інтерв’ю. Він зауважив, що відсутність чіткої стратегії реформування може призвести до того, що черговий хаотичний законодавчий процес поглибить наявні проблеми. «Глибинна реформа, проведена у 2016 році (тоді, як відомо, було прийнято новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів», внесено зміни до Конституції щодо судоустрою, згодом прийнято Закон України «Про Вищу раду правосуддя»), була наслідком ґрунтовного вивчення проблем, які накопичилися в судовій системі. При цьому конституційну та судову реформи 2016 року високо оцінено міжнародними експертними установами, Венеційською комісією», – зазначив Андрій Овсієнко.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA